13 лютого 2024 року Справа № 280/1283/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2023 № 8182028/3015823090.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 40 від 24.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з правовим висновком судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеним в постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 03.11.2022 у справі № 380/3250/20, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За відсутності доказів використання позивачем процедури адміністративного оскарження рішення № 8182028/3015823090 від 31.01.2023, слід констатувати, що строк звернення до адміністративного суду сплив 31.07.2023, при цьому позов подано до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом формування електронного документа в системі "Електронний суд" 07.02.2024, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого процесуальним законом.
Слід зазначити, що законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Частиною 6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Суд також звертає увагу на те, що положення “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду, обгрунтовуючи причини пропуску такого строку обставинами, пов'язаними із запровадженням в України воєнного стану. Зокрема, позивач посилається на те, що ним здійснювалась волонтерська діяльність з перевезення гуманітарних вантажів, у зворотному напрямку евакуювалися громадяни, які мали намір виїхати із зони ведення бойових дій. Вказує, що воєнний стан вимагає від позивача мобілізації додаткових зусиль з тим, щоб здолати психо-емоційну напругу, вживати заходи на забезпечення безпеки життя та здоров'я власних та своєї родини. Сигнали повітряних тривог не дають позивачу спокійно спланувати свій день, впливають на роботу публічних установ (як то, фінансові установи, відділення поштового зв'язку, інші), що ускладнює планування робочого дня (зокрема, сплати судового збору, відправленя поштової кореспонденції). Вважає, що вжиття додаткових заходів, направлених на стабілізацію звичайного життя позивача, обумовлене введенням воєнного стану, може бути визнано судом поважною причиною пропуску строку на звернення до суду. Крім цього, вважає, що окремої уваги заслуговує той факт, що об'єктивно так склалось, що якщо постачальник не розблокує податкову накладну, не зареєструє її в Єдиному реєстрі і минуть всі терміни, і він не оскаржить рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, покупець назавжди втратить право на формування податкового кредиту за цією податковою накладною. Таким чином, реальні негативні наслідки не відновлення строку на звернення до суду настануть для замовника послуг із перевезення вантажів. Дії ФОП ОСОБА_1 пов'язані із зверненням до суду для розблокування податкової накладної обумовлені забезпеченням права контрагента за договором на формування податкового кредиту.
Водночас, наведені причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не можуть бути визнані поважними, оскільки воєнний стан в Україні введено Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану” з 24.02.2022, при цьому позивач не надав до суду жодних належних доказів на підствердження обставин, якими обгрунтовано заявлене клопотання, і які б свідчили про наявність об'єктивних перешкод для своєчасного звернення до адміністративного суду з моменту отримання оскаржуваного рішення (з 31.01.2023).
Крім того, на даний час чинне процесуальне законодавство визначає можливість звернення до суду в електронній формі, у тому числі і здійснити сплату судового збору, і таким правом скористався позивач, адже як сплата судового збору так і звернення до суду з цим позовом здійснені ним саме в електронній формі, отже відповідні посилання позивача на вплив повітряних тривог на роботу публічних установ є безпідставними.
Отже, позивачем не надано належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Залишити без руху позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, із зазначенням інших причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунені у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.О. Семененко