13.02.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4739/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" на ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023 (повний текст складено та підписано 16.10.2023 суддя Бєлік В.Г.) у справі №904/4739/23
за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) у загальному розмірі 72 235,51 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) у загальному розмірі 72 235,51 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 54 611,57 грн., інфляційні втрати у розмірі 13 559,94 грн., 3% річних у розмірі 4 047,32 грн., заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 16,68 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2023 у справі №904/4739/23 залишено без розгляду позовну заяву Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" до Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради про стягнення заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) у загальному розмірі 72 235,51 грн.
Приймаючи оспорювану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, статтями 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Позивач був обізнаний про слухання справи за його позовом. Згоди на проведення судового засідання з розгляду справи по суті позивачем не надано, клопотання про відкладення розгляду справи також від позивача не надходило.
Враховуючи неявку уповноваженого представника позивача, ненадходження від останнього будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення останнім причин такої неявки, суд дійшов висновку про те, що даний позов на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити матеріали справи №904/4739/23 до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційну скаргу обґрунтовано настуним:
Скаржник посилається на те, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не визначив, яким саме чином неявка представника позивача у засідання господарського суду дійсно перешкоджала вирішенню даного спору по суті, зокрема, не вказано судом про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог відповідно, тобто за наявними в ній матеріалами.
Крім того, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не визначив, яким саме чином неявка представника позивача у судове засідання господарського суду дійсно перешкоджала вирішенню даного спору по суті, зокрема, не вказано судом про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог відповідно, тобто за наявними в ній матеріалами.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Відповідачем по справі подано відзив на апеляційну скаргу, яку вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та не підлягає задоволенню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023 по справі №904/4739/23 без змін.
Відповідач у відзиві зазначає, що як зазначено в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської обнісші від 11.10.2023 у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, статтями 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Позивач був обізнаний про слухання справи за його позовом. Згоди на проведення судового засідання з розгляду справи по суті позивачем не надано, клопотання про відкладення розгляду справи також від позивача не надходило, тож судом цілком обгрунтовано було винесено ухвалу про залишення позовної заяви Позивача без розгляду.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою суду від 06.11.2023 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/4739/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/4739/23.
13.11.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/4739/23.
Ухвалою суду від 28.11.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" на ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023 у справі №904/4739/23 - залишено без руху.
Надано Акціонерному товариству "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, а саме:
- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 2684,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023 у справі №904/4739/23.
До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.
Ухвалою суду від 18.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" на ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023 у справі №904/4739/23. Розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (далі - відповідач) заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) у загальному розмірі 72 235,51 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 54 611,57 грн., інфляційні втрати у розмірі 13 559,94 грн., 3% річних у розмірі 4 047,32 грн., заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 16,68 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
18.09.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, мотивуючи тим, що департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради є неналежний відповідач по зазначений справі, оскільки квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності Кожуховій Валентині Іванівні та ОСОБА_1 і прямий обов'язок щодо утримання майна та оплати вартості за спожиті житлово-комунальні послуги покладено, виключно, на власників.
18.09.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
22.09.2023 на офіційну електрону поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача - Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2023 заяву відповідача - Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено та судове засідання, яке призначене на 11.10.2023 о 11 год. 00 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника(ків) відповідача.
Між цим, у судове засідання 11.10.2023 о 11:00 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а також не подав суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023 позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» у справі № 904/4739/23 залишено без розгляду.
Суд першої інстанції, з урахуванням норм чинного законодавства та висновків Верховного Суду, зазначив, що у разі нез'явлення позивача (його представника) у судове засідання або не повідомлення позивачем про причини неявки та неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов'язаний залишити позов без розгляду, адже іншого процесуальним законом не передбачено.
Суд вказав, що Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, не сприяла вирішенню спору та не виконала процесуальний обов'язок з'явитись в засідання суду за викликом суду або повідомити суд про причини неявки, а тому позов позивача підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, враховуючи неявку уповноваженого представника позивача, ненадходження від останнього будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення останнім причин такої неявки, суд дійшов висновку про те, що даний позов на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду, що і є причиною виникнення спору.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023:
1. Клопотання відповідача Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін - задоволено.
2. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 11.10.2023 о 11:00 год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 3-401 за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
3. Запропонувано учасникам справи подати до суду:
позивачу:
- протягом 10 днів з дня одержання відзиву на позовну заяву надати відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду);
відповідачу:
- протягом 10 днів з дня одержання відповіді на відзив надати заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію заперечень направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду);
сторонам:
- оригінали документів, що додані до позовної заяви та відзиву надати для огляду в судове засідання;
- належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання);
- інформацію про засоби зв'язку (електронна адреса, номер телефону, інші можливі засоби) для їх повідомлення щодо розгляду справи, яка може бути представлена в письмовому або електронному вигляді на електронну адресу inbox@dp.arbitr.gov.ua з використанням власного електронного підпису, з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".
4. Додатково повідомлено всіх учасників справи про день, час та місце судового засідання, а також про зміст даної ухвали суду, шляхом її направлення на відомі суду електронні адреси.
5. Повідомлено учасників справи про можливість подати процесуальні документи (пояснень, заяви, клопотання, відзиви тощо), письмові та електронні докази (завчасно, до дати призначеного судового засідання) на електронну адресу суду (inbox@dp.arbitr.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Закону України "Про електронні довірчі послуги"
6. Роз'яснено учасникам справи можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді, для чого потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщену на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.
- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.
Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в заявці.
7. Звернуто увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170 Господарського процесуального кодексу України.
8. Попереджено учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2023:
1. Заяву відповідача - Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.
2. Судове засідання, яке призначене на 11.10.2023 о 11 год. 00 хв. визначено проводити в режимі відеоконференції за участю представника відповідача.
3. Засідання визначено таким, що відбудеться в приміщенні господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань (кабінет) № 3-409 (4 поверх) за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1 в режимі відеоконференції.
4. Участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції можлива за умови використання комп'ютерної техніки або смартфону, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення (з доступом в мережу Інтернет).
5. Роз'яснено учаснику відеоконференції, що для участі в судовому засіданні йому необхідно:
- зайти та авторизуватись в системі відеоконференцзв'язку за 10 хвилин до початку судового засідання;
- активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку;
- очікувати запрошення секретаря до участі у судовому засіданні.
6. На початку судового засідання учасник, що бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, за потреби, на вимогу головуючого судді повинен показати оригінал паспорту або іншого документу, що посвідчує його особу, на сторінці з фотографією в камеру та оригінали документів, які підтверджують його повноваження на представництво.
7. Попередити сторін, що відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що : «… Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023 року призначено судове засідання для розгляду справи по суті, явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася….».
Зі змісту положень статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що вказані норми не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 в справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.
Слід також зазначити, що наведеними нормами не передбачено й необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.
Вказане підтверджується також і змістом частин 1, 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.
Крім того, згадані приписи стосуються дій саме позивача, а не відповідача, що цілком відповідає принципам змагальності та диспозитивності господарського процесу, оскільки кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13 листопада 2019 року в справі № 910/5187/19.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Насамперед слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 цього Кодексу). Тобто саме цією сукупністю процесуальних правил керується господарський суд при здійсненні господарського судочинства.
Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Разом з тим, ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Заяв про розгляд справи за відсутності представника позивача до місцевого суду не надходило, що не оспорюється позивачем.
Разом з тим ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (аналогічна правова позиція міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19).
Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний правовий висновок міститься у п. 8.2.4 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
Оскільки апелянтом не оспорюється факт належного сповіщення його про дату і час судового засідання, неявки його до суду та не спрямування клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду в частині того, що в даному випадку суд зобов'язаний залишити позов без розгляду, адже іншого процесуальним законом не передбачено.
Доводи апелянта стосовно того, яким саме чином неявка представника позивача у засідання господарського суду дійсно перешкоджала вирішенню даного спору по суті, зокрема, не вказано судом про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог відповідно, тобто за наявними в ній матеріалами, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки в даному випадку позивач був зобов'язаний подати заяву про розгляд справи у його відсутність, як то передбачено ст.ст. 206, 226 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
При цьому, колегія суддів враховує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі "Пелевін проти України").
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, необхідна одночасна наявність таких обставин:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що «…11 жовтня 2023 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу у сира. , №904/4739/23, якою залишив позовну заяву АТ «Криворізька теплоцентраль» про стягнення заборгованості з Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення), урахуванням інфляційних втраї (13 559,94 гри.) та 3% річних (4047,32 грн.) та заборгованості за абонентське обслуговування (16,68 грн.) без розгляду у зв 'язку з неявкою представника Позивача у судове засідання.
Позивач, Акціонерне Товариство «Криворізька теплоцентраль» вважає ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023 по справі №904/4739/23 незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню виходячи із наступного.
…Відповідно до пункту 1 ч. 14 ст. 255 ГПК України, ….
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
18.09.2023 від Відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023 клопотання відповідача Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін задоволено та призначено судове засідання для розгляду справи по суті, на 11.10.2023 о 11:00 год.
22.09.2023на офіційну електрону поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача - Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференціїпоза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2023 заяву Відповідача - Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено та судове засідання, яке призначене на 11.10.2023 о 11 год. 00 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю иредставника(ків) відповідача.
Відповідно до ст. 269 ГПК України ….
Залишаючи без розгляду позов Акціонерного Товариства «Криворізька теплоцентраль», суд першої інстанції зазначив те, що представник позивача не з'явився у судове засідання та не повідомив про наявність поважних причин неявки, та не направив клопотання про розгляд справу у відсутності представника. При цьому, суд першої інстанції керувався ч. 1,2 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234,235 ГПК України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 8 вказаного вище Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до ст. 42 ГПК України ….
Згідно з ч. 1 ст. 120 ГПК України ….
Як передбачено ч. 1 ст. 202 ГПК України, ….
За змістом ч. 4 ст. 202 ПІК України, ….
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023 року призначено судове засідання для розгляду справи по суті, явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася.
Крім того, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не визначив, яким саме чином неявка представника позивача у засідання господарського суду дійсно перешкоджала вирішенню даного спору по суті, зокрема, не вказано судом про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог відповідно, тобто за наявними в ній матеріалами.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України ….
29.09.2023 Позивачем було направлено клопотання про заміну відповідача за вих. №7785/09 від 29.09.2023 в якому представник Позивача просив розглянути вищевказане клопотання за його відсутності (копія клопотання та опис вкладення у цінний лист додається).
Таким чином, залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе лише за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані ухвалами суду додаткові матеріали, необхідні для вирішення спору, або його представники не з'явилися на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджае вирішенню спору.
Як зазначалося вище, вказівки про визнання явки представників сторін обов'язковою не визнавались, ухвала від 19.09.2023 року про призначення судового засідання для розгляду справи по суті такої інформації не містить та представником Позивача було подано клопотання про розгляд клопотання за його відсутності.
Водночас, суд першої інстанції з порушенням наведених норм законодавства не зазначив в оскаржуваній ухвалі, у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішенню спору у даній справі по суті заявлених вимог через неявку представника позивача, а також не мотивував неможливіш, або наявність перешкод для розгляду спору за наявними матеріалами.
Отже, враховуючи викладене у Господарського суду Дніпропетровської області не було правових підстав для залишення позовної заяви Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» без розгляду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ПІК України ….
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 280 ПІК України ….
За змістом ч. 3 ст. 271 ГПК України …..»
Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Оскільки апелянт не наводить обгрунтувань на підтвердження факту своєчасного надходження до суду першої інстанції клопотання про заміну відповідача за вих. №7785/09 від 29.09.2023р., мотивувань щодо відсутності цього клопотання в матеріалах справи, суд апеляційної не вбачає підстав для прийняття до уваги зазначенного доказу, а доводи апеляційної скарги «… 29.09.2023 Позивачем було направлено клопотання про заміну відповідача за вих. №7785/09 від 29.09.2023 в якому представник Позивача просив розглянути вищевказане клопотання за його відсутності (копія клопотання та опис вкладення у цінний лист додасться)…» відхиляються колегією суддів як такі, що не суперечать положенням ч.3. ст. 269 Господарського процесуального кодексу України та відсутністю таких доказів в матеріалах справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішені суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" на ухвалу (про залишення позовної заяви без розгляду) Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023 у справі №904/4739/23 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023 у справі №904/4739/23 - без змін.
Розподіл судових витрат:
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023 ( про залишення позову без розгляду) у справі №904/4739/23 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2023 (про залишення позову без розгляду) у справі №904/4739/23 залишити без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, за винятком випадків передбачених п. 2 ч. 1 ст. 286 ГПК України.
Повний текст постанови складено 13.02.2024.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв