Іменем України
№ 610/343/24 № 1-кс/610/263/2024
м. Балаклія12 лютого 2024 року
Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , ознайомившись із скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
09.02.2024 ОСОБА_2 подав до суду скаргу, у якій просить зобов'язати уповноважених осіб ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області внести відомості про кримінальне правопорушення за його заявою до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 125 КК України, вчинити певні процесуальні дії, передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України, та розпочати досудове розслідування
В обґрунтування скарги ОСОБА_2 вказує, що за його заявою про вчинене кримінальне правопорушення відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено не було.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу, приходить до висновку про наступне.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до слідчого судді у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
У частині 1 статті 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні.
Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частинами 1, 2 статті 55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
За положенням ч. 1 ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Статтею 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, які є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Форма та зміст скарги мають відповідати вимогам КПК України, у тому числі до скарги мають бути долучені докази на підтвердження факту наявності звернення до органу досудового розслідування.
Однак, ОСОБА_2 не надав жодного допустимого доказу подання ним до ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
Отже, ОСОБА_2 не доведена обставина подання до ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області заяви про вчинене кримінальне правопорушення, а тому відсутні підстави вважати, що він має право подавати скаргу на уповноважених осіб цього правоохоронного органу, оскільки він не може вважатися таким, що набув процесуальний статус заявника у розумінні ст. 60 КПК України або потерпілого у розумінні ст. 55 КПК України, тобто може бути суб'єктом оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тобто, він не довів, що є особою, яка має право подавати цю скаргу.
Пунктом першим частини 2 статті 304 КПК України визначено, що скарга на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, передбачена ч. 1 ст. 303 КПК України, повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора можуть бути подані протягом десяти днів з моменту вчинення бездіяльності.
Десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей.
За відсутності доказів подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення неможливо встановити, коли ОСОБА_2 подав до ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області заяву про вчинене кримінальне правопорушення, для з'ясування дотримання вимог звернення до суду протягом десятиденного строку на оскарження допущеної бездіяльності.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
У зв'язку із наведеним вище, скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області підлягає поверненню особі, яка її подала, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, оскільки ОСОБА_2 не підтвердив, що є особою, яка має право подавати таку скаргу, та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Це рішення не позбавляє права на повторне звернення з заявою про вчинене кримінальне правопорушення (злочин) в порядку ст. 214 КПК України, а у разі бездіяльності уповноваженої особи щодо її прийняття за процедурою вказаного кримінального процесуального закону - права на звернення до слідчого судді зі скаргою на таку бездіяльність.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303-310 КПК України,
Повернути ОСОБА_2 його скаргу від 09.02.2024.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Оскільки ухвалу слідчого судді ухвалено без виклику особи, яка може її оскаржити, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1