Справа № 157/1843/23
Провадження №2/157/60/24
09 лютого 2024 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Кисляка Я.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями,
Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6 , що стверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.05.2019, виданим виконкомом Пнівненської сільської ради, актовий запис № 15. Після смерті батька залишилось спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок та надвірні будівлі і споруди по АДРЕСА_1 . Факт належності спадкодавцю будинковолодіння стверджується довідкою Пнівненського старостинського округу № 327 від 11.04.2023, витягом з погосподарської книги №1 за 2021 - 2025 роки Пнівненського старостинського округу. Спадкоємцем першої черги за законом є він, а також відповідачі, які не претендують на спадкове майно. Він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом йому було роз'яснено, що немає можливості видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок та надвірні споруди у зв'язку з відсутністю передбачених Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджена наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, правовстановлюючих документів на зазначений будинок та надвірні будівлі. Таким чином, він на даний час являється власником житловому будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , проте зареєструвати право власності на них, як того вимагає закон, не може у зв'язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів.
Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву, з якої вбачається, що він просить справу розглянути у його відсутності та, врахувавши те, що відповідачі визнали позовні вимоги повністю, рішення ухвалити у підготовчому засіданні.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подали до суду заяви, із змісту яких вбачається, що вони просять справу розглянути у їх відсутності, позовні вимоги визнають повністю.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Згідно з частинами 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Статтею 206 ЦПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно із ст. 328 ЦК України однією із підстав набуття права власності є спадкування, яке, у відповідності до ст. 1216 цього Кодексу, являє собою перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1217, 1218, 1220, 1221 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, а місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Із змісту ст. 1223 ЦК України вбачається, що право на спадкування за законом виникає у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12 березня 1975 року (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 3 травня 2019 року Виконавчим комітетом Пнівненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області (а.с. 8).
Згідно з довідкою № 327 від 11 квітня 2023 року, що видана старостою Пнівненського старостинського округу № 13 ОСОБА_7 , житловий будинок по АДРЕСА_1 не є самовільно збудованим, належав ОСОБА_6 та розташований в межах села (а.с. 14).
Беручи до уваги, що зазначений житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами збудований в сільській місцевості і зареєстрований у погосподарській книзі, тому зазначений будинок вважається прийнятим в експлуатацію і не є самовільним будівництвом.
З технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна, що виготовлений інженером з інвентаризації нерухомого майна - ФОП ОСОБА_8 , станом на 21 квітня 2023 року, вбачається, що біля належного спадкодавцю житлового будинку літ. «А-1», 1991 року побудови, є прибудова літ. «а», літня кухня літ. «Б-1», сарай літ. «В-1», гараж літ. «Г-1», хлів літ. «Д-1», сарай літ. «Е-1», вбиральня «Є», колодязь № 1, огорожа № 2, № 3 (а.с. 17-19).
Позивач ОСОБА_1 , який є сином спадкодавця, прийняв спадщину, що відкрилася з дня смерті останнього шляхом подання нотаріусу 20 червня 2019 року заяви про прийняття спадщини (а.с. 50).
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , які також є дітьми спадкодавця ОСОБА_6 , відмовилися від прийняття спадщини, що відкрилася після смерті останнього, подавши 20 червня 2019 року відповідні заяви, що зареєстровані нотаріусом відповідно за № 454, 455, 456, 457 (а.с. 51-54).
Як вбачається з повідомлення державного нотаріуса Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Хоми Юлії Миколаївни № 80/01-16 від 3 квітня 2023 року, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, оскільки останній не подав правовстановлюючих документів на це нерухоме майно (а.с. 13).
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 365062897 від 8 лютого 2024 року відомості про вказаний житловий будинок у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні.
Отже, спадкодавець ОСОБА_6 правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно за життя не мав, а тому позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості оформити своє право власності на спірне нерухоме майно у нотаріальній конторі.
З огляду на вищенаведене і беручи до уваги, що відповідачі позов визнали, про що подали письмові заяви, і таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 належить визнати право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що належало спадкодавцеві, у судовому порядку.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 13, 200, 206, 259, 264, 265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_6 ), ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_5 ), про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок - літ. «А-1», прибудову - літ. «а», літню кухню - літ. «Б-1», сарай - літ. «В-1», гараж - літ. «Г-1», хлів - літ. «Д-1», сарай - літ. «Е-1», вбиральню - літ. «Є», колодязь - №1, огорожу - № 2, № 3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.
Головуючий: О.В. Антонюк