Справа № 761/34775/23
Провадження № 2/761/3587/2024
25 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді: Пономаренко Н.В.
з участю секретаря: Чигрин К.К.
представника позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У вересні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10 січня 2007 року ОСОБА_3 , уклала шлюб з ОСОБА_2 , який вони зареєстрували 10 січня 2007 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва, про що зроблений актовий запис № 17, у шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У позовній заяві зазначено, що в шлюбі сторони прожили близько 16 років, проте, як виявилось позивач зовсім не знала яка людина з нею проживає, спочатку, як їй здавалось, їхнє сімейне життя складалось добре, вони ростили двох прекрасних діточок, дбали про матеріальне забезпечення сім'ї, придбавали разом рухоме та нерухоме майно. Вона вважала свого чоловіка та свою сім'ю - ідеальними.
Позивач зазначає, що в листопаді 2022 року вона дізналась проте, що відповідач зраджує їй з іншою жінкою. Не зважаючи на це, вони продовжують спілкуватись через те, що у них спільні діти. Маніпулюючи тим, що він є батьком дітей, відповідач здійснює моральне, психологічне, фінансове насильство по відношенню до неї в присутності їхніх дітей, шантажує подачею позову про розірвання шлюбу, надсилаючи їй текст позовної заяви, водночас не подаючи її до суду.
В обґрунтування позову зазначено, що з 24.02.2022 року, діти проживають разом зі нею, на момент звернення до суду вона остаточно зрозуміла, що їхні життєві шляхи розійшлись, оскільки поведінка відповідача кардинального змінилась як по відношенню до неї, так і по відношенню дітей.
Позивач вважає, що шлюб є лише формальним, їх з відповідачем спілкування пов'язане виключно з вихованням та матеріальним утриманням їхніх синів. Продовжувати шлюбні відносини з відповідачем, позивач не бажає, рішення про звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу є абсолютно виваженим.
У зв'язку із викладеним, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2023 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні зазначив, що погоджується із розірванням шлюбу, однак з причинами розірвання шлюбу, які зазначені в позові, він не погоджується, зазначив, що вважає, що причиною розірвання шлюбу є непорозуміння між подружжями, також вказав, що проти надання строку на примирення із позивачкою. Також відповідач зазначив, що з лютого 2022 року сторони проживають окремо.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Так, згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, що 10 січня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, про що було складено відповідний актовий запис - № 17, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу у сторін є неповнолітні діти:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві серії НОМЕР_2 ;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого Шевченківського районного у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві серії НОМЕР_3 .
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя, зокрема, має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відтак, з матеріалів справи, та з встановлених судом обставин в судовому засіданні, суд не вбачав виявлення бажання у подружжя надання їм строку на примирення, враховуючи і те, що в судовому засіданні не було заявлено відповідних клопотань з цього приводу.
Оскільки відповідач фактично визнав позов щодо розірвання шлюбу, про що вказав безпосередньо в судовому засіданні, і це визнання не порушує законних прав та інтересів сторін, суд відповідно до ст. 206 ЦПК України приймає таке визнання позову.
Як встановлено судом, подружнє життя між сторонами дійсно не склалося, з лютого 2022 року подружжя не проживає разом, фактично між ними припинені і шлюбні стосунки, і ведення спільного господарств. Шлюб існує формально і його збереження не відповідає інтересам сторін та інтересам їх дітей.
З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що сім'я сторін розпалась і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам та інтересам їх дітей.
За встановлених судом обставин, повно та всебічно з'ясовано фактичні взаємини подружжя, небажання сторін вживати заходи щодо примирення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про розірвання шлюбу.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 206, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд , -
позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: адреса: АДРЕСА_1 ), зареєстрований 10.01.2007 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №17, - розірвати.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 26.01.2024.
Суддя: