Справа № 761/2878/24
Провадження № 2-н/761/222/2024
26 січня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ДУ «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку, -
У січні 2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ДУ «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку, відповідно до якої заявник просить суд стягнути на його користь із боржника нараховану але невиплачену заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 716 197, 93 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно положень п. 1 ч. 2, ч. 3ст. 19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку наказного провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно із ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу (ч. 1 ст. 160 ЦПК України).
П. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно п.5 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (ст. 163 ч. 3 п. 4 ЦПК України).
Пункт 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачає, що якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати. До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.
Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
За правилами цивільного процесуального законодавства заява про видачу судового наказу за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.163 ЦПК України.
У наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
До заяви про видачу судового наказу ОСОБА_1 не долучено будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо, що підтверджували вимоги заявника.
Окрім того, у змісті заяви заявником зазначено, що ОСОБА_1 лікар-рентгенолог являвся позивачем до ДУ «Головний медичний центр МВС України» (надалі використовуватиму абревіатуру ГМЦ ) у справах №761/4292/19 та №761/27656/20 стосовно двох незаконних звільнень у 2018 та 2020 роках відповідно, отримавши рішення на свою користь по справі №761/27656/20 у Шевченківському суді 11 серпня 2021 р. та в Київському апеляційному суді 03 лютого 2022 р. він прибув до ГМЦ МВС з усіма необхідними документами і особисто надав рішення суду до канцелярії. Однак адміністрація ГМЦ відмовилась виплачувати присуджені йому кошти, причини невиплати ні у відділі кадрів ні у бухгалтерії ГМЦ МВС пояснити відмовились, вели себе вороже та агресивно. До теперішнього дня не здійснили жодних нарахувань. Оскільки усі нарахування ГМЦ, по роботі, проводились йому через акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», то він надає копію відповіді даного банку на його запит, де вказано, що останні нарахування ГМЦ йому проводив у зв'язку зі звільненням у 2020 році.
Заявник вказує, що на сторінці п'ятій, в останньому абзаці, у рішенні Шевченківського районного суду Києва по справі №761/27656/20, для розрахунку його середнього заробітку, були взяті розрахунки які провів апеляційний суд Києва у справі №761/4292/19 по зарплатам за 2018 рік, оскільки, в 2020 році після винесеного на його користь рішення суду, він перебував у ГМЦ менше двох повних місяців перед наступним звільненням, в даному розрахунку брались його заробітні плати за жовтень та листопад 2018 року, тобто останні два повних місяці роботи. Однак, є обставина, згідно з якою, дані розрахунки використовувати зараз, для розрахунку мого середнього заробітку буде некоректно і порушуватиме його права у сфері оплати праці та статтю 151 КЗпП.
В обґрунтування розміру стягнення у заяві зазначено, що оскільки, рішення Шевченківського суду по справі №761/27656/20 прийняте 11 серпня 2021 року, то відлік по середньому заробітку за час затримки розрахунку, слід проводити з 12 серпня. Оскільки, кількість робочих днів за серпень 2021 року ( з 12 серпня ) становить-13, а за крайній місяць розрахунку - січень 2024 року -16 робочих днів ( по 22 січня- дату подачі заяви ), то для цих місяців, має бути використана сума розрахована ГМЦ- середньоденна зарплата, для решти місяців має бути використана розрахована ГМЦ середньомісячна зарплата. Так, середній заробіток за серпень 2021 та за січень 2024 становить : 13+16*697,57 = 20229,53, де 13 і 16-робочі дні, а 697,57-середньоденна зарплата. Далі, решта місяців 2021 року (вересень, жовтень, листопад, грудень) додається до двадцяти чотирьох місяців 2022 та 2023 року (28 місяця в сумі ) та множиться на середньомісячну зарплату: 28*20846,98=583715,44, де 28- кількість місяців, а 20846,98-середньомісячна зарплата. Таким чином, середній заробіток, за час затримки розрахунку, становить,- 20229,53+583715,44=603944,97. Заявник вказує, що до вищевказаної суми слід додати невиплачених заявнику коштів, присуджених Шевченківським судом, у справі №761/27656/20 (про його незаконне звільнення), розміром 112252,96 грн. Отже, у сумі вийде,- 603944,97+112252,96=716197,93 грн.
Таки чином, з поданої заяви вбачається спір щодо розміру заробітної плати, що, на думку заявника, підлягає виплаті.
У наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Так, з поданої заяви ОСОБА_1 не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи те, що заявником не надано документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, суд приходить до висновку, про відмову у видачі судового наказу.
Згідно п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
При цьому, статтею 166 ЦПК України передбачено наслідки відмови у видачі судового наказу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку..
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 23, 160, 161, 165, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ДУ «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: