Справа № 761/26317/23
Провадження № 2/761/2959/2024
(заочне)
23 січня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.
за участю секретаря Чигрин К.К.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному провадженні, у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -
У липні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, згідно з якою просить суд: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки, спричинені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 52 060 гривень. та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.09.2022 о 13:15 год. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Suzuki Swift», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. Нестерова, 4-В, при зміні напрямку свого руху не переконався в тому що це буде безпечно, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України що зобов'язує водія: п. 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Внаслідок ДТП автомобілі учасники пригоди зазнали механічних пошкоджень. Дорожньо-транспортна пригода в результаті, якої було пошкоджено автомобіль «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу на праві власності, знаходяться у прямому причино-наслідковому зв'язку з грубим порушенням водієм автомобіля «Suzuki Swift», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.03.2023р., у справі №761/24610/22, ОСОБА_3 визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У позовній заяві зазначено, що 15.11.2022р., ОСОБА_2 з метою визначення розміру матеріальних збитків звернулась до суб'єкта оціночної діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна оцінка майнових прав» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 494/21, виданий Фондом державного майна України 15.06.2021р.) яким було складено Звіт про оцінку розміру збитку завданого колісному транспортному засобу: загальний легковий хетчбек марки MINI, моделі COOPER CLUBMAN, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , номером кузова VIN НОМЕР_3 , 2011 року випуску, чорного кольору, у результаті ДТП від 18.11.2022р. Згідно вищевказаного Звіту: - Ринкова вартість автомобіля «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , до пошкодження в ДТП становить - 341 560 грн. - Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить - 678 925, 84 грн. - Розмір завданого збитку завданого автомобілю «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить - 336 711, 69 грн. За проведення та виготовлення Звіту від 18.11.2022р. Позивачем сплачено грошові кошти в розмірі 4 000 грн.. що підтверджується квитанцією.
Позивач зазначає, що 07.07.2023р. ОСОБА_4 , для оцінки ринкової вартості автомобіля «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням аварійних пошкоджень, звернулась до суб'єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_5 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 137 від 14.03.2016р., кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №184 від 05.12.2015р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №0781 від 20.10.2021р.), та отримала відповідний звіт щодо ринкової вартості колісного транспортного засобу з урахуванням аварійних пошкоджень під № 422/07 від 10.07.2023р. Згідно Звіту № 422/07 від 10.07.2023р. встановлено, що: Вартість в аварійно пошкодженому стані після ДТП автомобіля «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить - 142 000 грн. За проведення та виготовлення Звіту № 422/07 від 10.07.2023р. позивачем сплачено грошові кошти в розмірі 4 500 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що з огляду на вищевикладене розмір матеріальних збитків, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача визначаються як різниця вартості автомобіля «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , до та після ДТП, з вирахуванням розміру страхового відшкодування, що складає: - 341 560 грн. - сума матеріального збитку (вартість автомобіля до ДТП); - 142 000 грн. - вартість автомобіля після ДТП; - 150 000 грн. - розмір страхового відшкодування ПАТ «HACK «ОРАНТА» (без врахування франшизй); - 2 500 грн. - франшиза, а тому, з ОСОБА_3 підлягає стягненню: 341 560 грн. - 142 000 грн. - 150 000 грн. + 2 500 грн. = 52 060 грн.
Враховуючи вище викладене, позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2023 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та вирішено проводити розгляд цивільної справи в порядку загального позовного провадження.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином причини нявки суду не повідомив.
Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2023 року у справі № 761/24610/22 ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративну відповідальність строків накладення адміністративного стягнення.
При цьому, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.03.2023 року по справі № 761/24610/22 встановлено, що 25.09.2022 о 13-15 год. гр. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Сузукі Свіфт», держномер НОМЕР_1 у м. Києві по вул. Нестерова, 4-В, при зміні напрямку свого руху не переконався в тому що це буде безпечно, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Міні Купер», держномер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 10.1 ПДР, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. (а.с. 8).
Вказані постанови набрали законної сили, про що свідчать відмітки про набрання постановами суду законної сили.
Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Приписами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на :безпечні умови дорожнього руху. Учасники руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху ті інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям та громадянам.
Таким чином, не потребує доказуванню обставини, що ОСОБА_3 порушив правила дорожнього руху, що спричинило ДТП 25.09.2022та механічні пошкодження.
Транспортний засіб «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності належить ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с. 6).
Як вбачається, що 15.11.2022 ОСОБА_2 звернулась до суб'єкта оціночної діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна оцінка майнових прав» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 494/21, виданий Фондом державного майна України 15.06.2021р.) яким було складено Звіт про оцінку розміру збитку завданого колісному транспортному засобу: загальний легковий хетчбек марки MINI, моделі COOPER CLUBMAN, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , номером кузова VIN НОМЕР_3 , 2011 року випуску, чорного кольору, у результаті ДТП, згідно вищевказаного звіту: - Ринкова вартість автомобіля «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , до пошкодження в ДТП становить - 341 560 грн. - Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить - 678 925, 84 грн. - Розмір завданого збитку завданого автомобілю «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить - 336 711, 69 грн. (а.с. 11-32).
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 07.07.2023р. ОСОБА_4 , для оцінки ринкової вартості автомобіля «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням аварійних пошкоджень, звернулась до суб'єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_5 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 137 від 14.03.2016р., кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №184 від 05.12.2015р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №0781 від 20.10.2021р.), та отримала відповідний звіт щодо ринкової вартості колісного транспортного засобу з урахуванням аварійних пошкоджень під № 422/07 від 10.07.2023р., згідно якого встановлено, що вартість в аварійно пошкодженому стані після ДТП автомобіля «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить - 142 000 грн. (а.с. 33-42).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано вищенаведеною статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до ДТП. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.
Аналогічна висновки викладені у Постановах ВС № 643/4161/15-ц від 19.09.2018 року, № 444/577/16-ц від 13.06.2018 року, № 570/2461/16-ц від 20.03.2018року, № 564/2464/14-ц від 15.03.2018року.
Таким чином, виходячи з положень пункту 30.1 статті 30 Закону № 1961-IV, автомобіль автомобіля «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу значно перевищує його ринкову вартість, що підтверджують висновки Звіту від 18.11.2022р.
Таким чином, судом встановлено, що внаслідок ДТП позивачу була спричинена матеріальна шкода в розмір 199 560,00 грн., що становить різниця між вартістю транспортного засобу «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 до ДТП (341 560,00 грн.) та після ДТП (142 000,00 грн.) (341 560,00 - 142000,00).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Публічному акціонерному товаристві «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/2585955 від 19.09.2022 по 18.09.2023р., розмірі франшизи - 2500,00 грн. (а.с. 9).
На виконання вимог положень ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів» ОСОБА_4 , звернулась до Страховика із заявою про виплату страхового відшкодування та надала всі необхідні документи.
Судом встановлено, що 05.05.2023р. за результатами розгляду страхової справи №22-32-80991, ПАТ «HACK «ОРАНТА» виплатила на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі - 150 000 грн. що підтверджується Узгодженням суми відшкодування за страховим випадком за договором ОСЦПВВНТЗ від 05.05.2023 та заявою на видачу готівки №3433430711 від 18.05.2023 (а.с. 46,47).
Згідно вимог ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного суду п. 71 у справі 71 у справі 755/18006/15-ц Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між Фактичним розміром школа і страховою виплатою (страховим відшкодування).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їх завдала.
Частиною 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (ч.2 ст. 1187 ЦК України).
При цьому, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (далі - Постанова).
В п. 4 Постанови зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Згідно із ч.2 ст.1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З аналізу змісту гл.82 ЦК вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч.1 ст.1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
У постанові від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Вказаний висновок підтверджений Верховним Судом, зокрема і в постанові від 22 квітня 2021 року у справі №759/7787/18 (провадження №61-10773св20),
Отже, якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків завданих потерпілому, останній має право пред'явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст.ст. 77, 78, 79 ЦПК України, докази мають були належними - містити інформацію щодо предмета спору, допустимими, тобто одержані в законний спосіб та достовірними, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Надані позивачем докази на підтвердження обставин завдання матеріальної шкоди є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування.
Враховуючи, що в судовому засіданні було встановлено, що ДТП відбулось з вини відповідача ОСОБА_3 , який на правовій підставі керував транспортним засобом «Suzuki Swift», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та наявністю між його діями та наслідками, що настали, безпосереднього причинного зв'язку, що встановлено постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 09.03.2023, яка набрала законної сили, то сума відшкодування має бути стягнута саме з відповідача в розмірі спричиненої позивачу матеріальної шкоди визначена в порядку ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як різниця вартості автомобіля «Mini Cooper Clubman», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , до та після ДТП, згідно звіту про оцінку розміру збитку завданого колісному транспортному засобу від 18.11.2022 та звіту 3422/07 від 10.07.2023 з вирахуванням розміру страхового відшкодування, що складає: - 341 560 грн. - вартість автомобіля до ДТП; - 142 000 грн. - вартість автомобіля після ДТП; - 150 000 грн. - розмір страхового відшкодування ПАТ «HACK «ОРАНТА» (без врахування франшизй); - 2 500 грн. - франшиза, а тому, з ОСОБА_3 підлягає стягненню: 341 560 грн. - 142 000 грн. - 150 000 грн. + 2 500 грн. = 52 060 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки, завдані 25.09.2022 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 52 060,00 грн.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат для здійснення оцінки пошкодженого транспортного засобу, а саме звіту про оцінку розміру збитку завданого колісному транспортному засобу від 18.11.2022 та звіту 3422/07 від 10.07.2023 позивач надав копію квитанції №САА5-23РК-Т07М-639М від 28.06.2023 на суму 500,00 грн. з призначенням платежу оцінка вартості придатних залишків авто mini cooper НОМЕР_2 ОСОБА_2 , копію квитанції №2ККК-Н479-К0А7-Е6М» від 15.11.2022 на суму 4000,00 грн. - без зазначення призначення платежу та копію квитанції №АН1К-Р690-А493-5ЕК5 від 29.06.2023 на суму 4000,00 грн. із призначенням платежу - оцінка вартості придатних залишків авто mini cooper НОМЕР_2 ОСОБА_2 .
Таким чином, оскільки копія квитанції №2ККК-Н479-К0А7-Е6М» від 15.11.2022 на суму 4000,00 грн. не містить призначення платежу, що позбавляє суд можливості встановити, що вказані витрати понесені позивачем для визначення матеріального збитку у вказаній справі та пов'язані із залученням спеціаліста, а тому не можуть бути покладені на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 4500,00 грн. судових витрат, пов'язаних із залученням спеціаліста.
Крім того, у позовній заяві позивач, також просить суд стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, зокрема на професійну правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Таким чином, склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеної у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу надано до суду наступні документи: договір №187/23 про надання правової допомоги від 25.05.2023, оригінал опису робіт на виконання умов договору №187/23 від 25.05.2023 у загальному розмірі 20 000,00 грн., а також оригінал акту приймання-передачі виконаних робіт від 18.07.2023 на загальну суму 20 000,00 грн..
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17. «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує CCIIJI. присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі N 362/3912/18 (провадження N 61-15005св 19) та від 30 вересня 2020 року в справі N 201/14495/16-ц (провадження N 61 -22962св 19) викладено правовий висновок про те. що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
В постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Таким чином, оскільки відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, суд прийшов до висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 137, 139, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки, завдані 25.09.2022 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 52060,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1073,60 грн. та 4500,00 грн. судових витрат, пов'язаних із залученням спеціаліста.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса проживання : АДРЕСА_2 ; адреса реєстрації : АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено: 26.01.2024.
Суддя: