Справа № 759/12912/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5447/2024
09 лютого 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023 року у складі судді Бабич Н.Д.,
у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
У липні 2023 року позивач звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 141 400 грн та судові витрати.
Свої вимоги мотивував тим, що 19 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 0825-8235 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua). Зазначений кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до Закону України "Про споживче кредитування" кредитний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію". Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А947, для підписання кредитного договору № 0825-8235 від 19 жовтня 2021 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Вказував, що відповідно до умов вказаного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20 000 грн, строк кредитування 300 днів, заявлений строк - 21 днів, знижена % ставка 2,00 % в день, стандартна % ставка 3,00 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Проте, відповідач порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору. Відтак, станом на 26 червня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 141 400 грн, з яких: 20 000 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 121 400 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023 року позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Вказано, довідка про перерахування суми кредиту № 0825-8235 від 19.10.2021 не може бути прийнятим судом в якості доказу, оскільки вона не є первинним документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та "Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України", затвердженого Постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75 (далі - Положення № 75). Окрім того, вказана довідка складена самим позивачем, а підписана представником позивача в суді Духотою І.В. При цьому зазначено, що в матеріалах справи є довіреність, якою позивач уповноважує ОСОБА_2 представляти інтереси довірителя, для чого йому надається право: знайомитись з матеріалами справи, приймати участь в судових засіданнях, подавати докази, засвідчувати відповідність оригіналів копій документів, які подаються до вищезгаданих органів. Тобто представник позивача має право засвідчувати відповідність оригіналів копій документів, що подаються до суду, але він не наділений повноваженнями складати та підписувати бухгалтерські документи.
Також вказано довідка вказує, що кошти були перераховані на картку, при цьому в номері картки вказано лише десять цифр, в той час як зазвичай номер картки складається з шістнадцяти цифр, що є загальновідомою інформацією. Таким чином неможливо встановити - на яку картку переведені кредитні кошти, і хто являється власником цієї картки. Не містить картка й номеру та дати її виготовлення, тобто порушені умови щодо первинних бухгалтерських документів. Отже, вказана Довідка також не є доказом перерахування кредитних коштів.
Не погоджується скаржник й з довідкою про успішність операції від 30.06.2023 №2909, яка видана ТОВ «ФК «Контрактовий дім», оскільки не незрозуміло яке відношення воно має до спірних правовідносин між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , і чому саме ТОВ «ФК «Контрактовий дім» повинне перераховувати кредитні кошти.
Крім того представник відповідачки вважає, щодовідка про укладений договір станом на 26.06.2023, яка також складена представником позивача ОСОБА_2 , який не є відповідальною особою, а зазначений розрахунок з визначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач. Отже, висновки суду про отримання кредитних коштів Відповідачем не відповідають обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
При цьому скаржник просив врахувати постанови Верховного Суду від 02.02.2022 в справі № 345/3085/19, від 05.04.2023 № 910/4518/16.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача посилаючись на те, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою та звертав у вагу на те, що через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 та який має ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/722-рк від 29.04.2023, видав відповідачці кредитні кошти в розмірі 20 000 грн на картковий рахунок вказаний останньою в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 30.06.2023 про успішне перерахування платежу на карту отримувача.
Вказує, повноваження Духоти І.В. належно підтверджені довіреністю долученою до справи, а відповідачка маючи сумніви, щодо його підписів на довідках, розрахунках, виписках, не заявила клопотання про витребування доказів щодо інших повноважень представника.
Заперечує позивач й щодо доводів про те, що в номері картки вказано лише десять цифр, в той час як зазвичай номер картки складається з шістнадцяти цифр, а тому неможливо встановити на яку картку переведені кредитні кошти.
Щодо вказаного представник товариства послався на п. 10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113, яким перебачено, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі НОМЕР_1 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Крім того, зазначено, що кредитний договір, разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в яких визначаються всі його істотні умови та з якими позичальник був попередньо ознайомлений та вказаний договір був підписаний відповідачкою в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора шляхом введення одноразового ідентифікатора А947, який надсилався на телефонний номер.
З огляду на вказане представник позивача просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023 року розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 0825-8235 у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А947 (а. с. 11-20).
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 п. 1 кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника не відновлювальну кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець зобов'язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип кредиту - кредитна лінія.
Відповідно до п. 2.1 розмір кредитного ліміту (загальний розмір кредиту) становить 20 000 грн.
Згідно з п. 2.4 заявлений строк користування кредитом становить 21 календарних днів з дня надання кредиту. Заявлений строк - це обраний позичальником у момент укладення договору строк користування кредитом, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою (далі - Заявлений строк). Позичальник має право достроково до закінчення строку кредитування, передбаченого у п. 2.8 цього договору, сплатити кредит повністю у останній календарний день заявленого строку, як зазначено у п. п. 2. 4.1 - 2. 4.5 договору.
За п. п. 2. 4. 1 - 2. 4. 5 договору, дата початку заявленого строку - дата видачі кредиту - 19 жовтня 2021 року; останній календарний день заявленого строку/ дата першої сплати процентів за користування кредитом (дострокове повернення в кінці заявленого строку) - 08 листопада 2021; сума кредиту - 20 000 грн, нараховані проценти за користування кредитом у заявлений строк - 8 400 грн разом до сплати - 28 400 грн.
Пунктом 2.6 договору визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом: щоденно починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах: стандартна процентна ставка - 3,00 % за кожен день прострочення кредитом (застосовується протягом усього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою). Знижена процентна ставка - 2,00 %, право користування кредитом за такою ставкою згідно умов, визначених п. п. 3.4 - 3.9 цього договору). Пільгова процентна ставка - 0,01 %, право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п. п. 3.4 - 3.6 цього договору.
Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів (до 03 жовтня 2022 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування (п. 2. 8 договору).
Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 572 462 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 200 000 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом - 180 000 грн (п. п. 2.9-2.10 договору).
Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту № 0825-8235 від 19 жовтня 2021 року вбачається, що відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 20 000 грн (а.с. 21).
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов кредитного договору.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 26 червня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 141 400 грн, з яких 20 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 121 400 грн - проценти за користування кредитом (а.с. 29-34).
Відповідачка у відзиві на позовну заяву в суді першої інстанції підтвердила факт укладення договору про відкриття кредитної лінії № 0825-8235 від 19 жовтня 2021 року з ТОВ "Укр кредит фінанс" (а.с. 43-50).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що між сторонами укладений кредитний договір, відповідачка отримала кредитні кошти, проте свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, тому наявна заборгованість за кредитним договором 141 400 грн, з яких 20 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 121 400 грн - проценти за користування кредитом, підлягає стягненню з відповідача.
Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду є безпідставними.
Так згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 611ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтю 2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України "Про захист персональних даних" встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших.
Договір про відкриття кредитної лінії № 0825-8235 від 19 жовтня 2021 року підписано відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора "А947" відповідно до ч. ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" (а.с. 11-20).
За змістом ч. 13 ст. 11 вищевказаного Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Так, за умовами укладеного сторонами договору кредитної лінії від 19 жовтня 2021 року ТОВ "Укр кредит фінанс" надало ОСОБА_1 суму кредиту 20 000 грн, а останній зобов'язувався повернути гроші у повному обсязі протягом 300 днів до 14 серпня 2022 року.
За довідкою про перерахування суми кредиту № 0825-8235 від 19 жовтня 2021 року підтверджено перерахування кредитором позичальнику 20 000 грн кредитних коштів за договором (а.с. 21).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 2.6. вищевказаного кредитного Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах: стандартна процентна ставка - 3,00 % за кожен день прострочення кредитом (застосовується протягом усього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою). Знижена процентна ставка - 2,00 %, право користування кредитом за такою ставкою згідно умов, визначених п. п. 3.4 - 3.9 цього договору). Пільгова процентна ставка - 0,01 %, право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п. п. 3.4 - 3.6 цього договору.
Заявлений строк користування кредитом, який складає 21 день і нараховані за цей період проценти в сумі 8 400 грн, на стягнення яких і погодився відповідач, згідно п. 2.4 кредитного договору від 19 жовтня 2021 року № 0825-8235 є лише обраним позичальником строком користування кредитом, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою.
За пунктом 2.8 вищевказаного кредитного Договору, строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, складає 300 днів (до 14 серпня 2022 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику, строк договору є рівним строку кредитування.
Заявлений строк є строком, протягом якого, може бути використане право користування кредитом за зниженою (2,00 %) та/або пільговою (0,01 %) ставкою і триває з дати видачі кредиту 19 жовтня 2021 року до 08 листопада 2021 року, натомість строк кредитування - це строк на який надається кредит та триває з моменту нарахування кредитних коштів до 14 серпня 2022 року.
Тобто сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 19 жовтня 2021 року по 14 серпня 2022 року за користування кредитними коштами.
При цьому, як вбачається з розрахунку заборгованості кредитодавцем за період з 19 жовтня 2021 року по 08 листопада 2021 року нараховано відсотки за зниженою процентною ставкою - 2 % в день, з 09 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року - за стандартною процентною ставкою 3 % в день, за період з 24 лютого 2022 року по 24 квітня 2022 року позивач відсотки не нараховував, з 25 квітня 2022 року по 25 липня 2022 року нараховано відсотки за зниженою процентною ставкою - 2 % в день, а з 26 липня 2022 року по 14 серпня 2022 року - за стандартною процентною ставкою 3 % в день, з 15 серпня 2022 року по 26 червня 2023 року позивач відсотки не нараховував (а. с. 29-34).
У даному випадку варто зазначити, що кредитодавцем нараховано відсотки у меншому розмірі, ніж сторони обумовили у договорі, що безумовно не порушує права позичальника.
Згідно розрахунку боргу відповідач не сплатив жодного платежу за кредитним договором.
Не надано представником відповідачки й доказів того, що надані довідки про перерахування суми кредиту та довідки про укладений договір станом на 26.06.2023 є не належними з огляду на відсутність повноважень представника товариства на їх підпис, оскільки до суду не надано доказів, які б спростовували цю заборгованість за кредитним договором.
При цьому відповідачем не було ініційовано питання про витребування додаткових доказів під час подачі відзиву на позовну заяву, а суду відсутні підстави до визнання наданих стороною позивача доказів такими, що викликають сумніви у їх достовірності.
Не приймає колегія суддів й доводи, що довідка про успішність операції від 30.06.2023 №2909, яка видана ТОВ «ФК «Контрактовий дім» не має відношення до спірних правовідносин між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , з наступних підстав.
Як убачається зі справи, відповідачка не заперечувала, що їй було надано картку № НОМЕР_2 й з урахуванням вказаної довідки від 30.06.2023 вона отримала 20 000 грн - 19.10.2021 16:00, де наявний статут: прийнято (а.с. 26).
Отже, у суду відсутні підстави вважати, що кошти не було перераховано відповідачці.
Більше того, у відзиві на апеляційну скаргу позивачем також долучено квитанцію до платіжної інструкції № 18919-1326-211890937 від 19.10.2021 16:00:18, з призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Поповнення карток від Visa/MasterCard (А2С) НОМЕР_2 , сума переказу: 20 000 грн (а.с. 87).
Враховуючи викладене, обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованість за тілом кредиту 20 000 грн та процентів за користування кредитними коштами у сумі 121 400 грн за період дії кредитного Договору визначений позивачем.
Відхиляє колегія суддів й доводипро те, що в номері картки вказано лише десять цифр, в той час як зазвичай номер картки складається з шістнадцяти цифр, а тому неможливо встановити на яку картку переведені кредитні кошти, з огляду на їх безпідставність.
Так, відповідно до п. 10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113, яким перебачено, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі НОМЕР_1 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Таким чином, з боку позивача порушень не відбулося, та з урахуванням вимог закону здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб.
Таким чином, колегія суддів вважає, що на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023 року ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі ст. 141 ЦПК України понесені апелянтом судові витрати на апеляційний розгляд справи відшкодуванню за рахунок позивача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: