01 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 05 січня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 05 січня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність службової особи Деснянської окружної прокуратури міста Києва.
Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, яка є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2023 року ОСОБА_6 до Деснянської окружної прокуратури м. Києва було надіслано заяву про вчинення суддею Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, яка отримана органом прокуратури 08.12.2023 року та в подальшому, у відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України, направлена органом прокуратури за підслідністю до Територіального управління Державного бюро розслідувань, що підтверджується копію супровідного листа від 08.12.2023 року, тому, прийшовши до висновку про відсутність у службових уповноважених осіб Деснянської окружної прокуратури м. Києва законних підстав для внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_6 від 30.11.2023 року про вчинення кримінального правопорушення, відмовив у задоволенні скарги.
Справа №11-сс/824/1385/2024 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена без об'єктивного з'ясування обставин та з істотним порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати службову особу Деснянської окружної прокуратури міста Києва, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, внести відомості про кримінальне правопорушення - за заявою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 від 30.11.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань для початку досудового розслідування.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що головною підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є подача (отримання) заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
При цьому, зазначає, що на стадії розгляду скарги на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення слідчий суддя не має законних повноважень перевіряти відомості про кримінальне правопорушення на відповідність диспозиції конкретної статті особливої частини Кримінального кодексу України. Очевидно, що за змістом зазначеної норми процесуального права обставини вчинення кримінального правопорушення повинні перевірятися шляхом проведення досудового розслідування лише після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Також на стадії подання заяви про вчинення кримінального правопорушення та внесення відомостей про нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальний процесуальний закон не вимагає подання доказів вчинення кримінального правопорушення чи навіть посилання на такі докази.
Таким чином, вважає, що прокурори діяли у свавільний спосіб, відмовивши внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза заявою адвоката, а слідчий суддя, у свою чергу, «легалізувала» беззаконня, продемонстроване прокурорами Деснянської окружної прокуратури міста Києва. Фактично, неправомірна бездіяльність прокурорів спрямована на приховування кримінальних правопорушень, про які зазначено у заяві № 13 про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, вказує на те, що аналіз форми та змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення дає підстави стверджувати те, що вона адресована особі, уповноваженій на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, містить викладення обставин, які указують на вчинення кримінального правопорушення, а також містить посилання на правову кваліфікацію цього кримінального правопорушення.
Більше того, у заяві про вчинене кримінальне правопорушення, окрім зазначених вище обставин, вказані усі складові, які утворюють склад злочину (кримінального правопорушення), що дає підстави стверджувати про те, що зазначена вище заява є заявою про кримінальне правопорушення, подання якої передбачає необхідність вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 214 КПК України, у строк, передбачений цією нормою закону, тобто внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідуваньпротягом 24 годин після подачі цієї заяви, а невнесення таких відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідуваньвказує на допущену прокурором бездіяльність, яка може бути оскаржена в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відтак, вважає, що слідчий суддя зобов'язаний застосувати зазначену вище норму процесуального права - ухвалити судове рішення про зобов'язання службової особи правоохоронного органу внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою заявника.
Особа, яка подала скаргу, та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про поважність причин своєї неявки суду не повідомили і ніяких клопотань про відкладення розгляду від них не надходило, а тому враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Отже, доводи адвоката ОСОБА_5 про те, що внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягає будь-яка заява, яка іменується заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.
Крім того, як вбачається з наданих суду матеріалів, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Деснянської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно вказаної скарги, 30.11.2023 року ОСОБА_6 до Деснянської окружної прокуратури міста Києва було надіслано заяву про вчинення суддею Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України. Вказана заява отримана органом прокуратури 08.12.2023 року. Однак, у визначений законом строк, відомості за заявою ОСОБА_6 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, у зв'язку з чим адвокат ОСОБА_5 просив слідчого суддю зобов'язати уповноважених службових осіб Деснянської окружної прокуратури міста Києва внести відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_6 до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом з тим, в наданих суду матеріалах наявна копія супровідного листа від 08.12.2023 року, згідно якого, Деснянською окружною прокуратурою міста Києва заяву ОСОБА_6 про вчинення суддею Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, у відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України направлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
Таким чином, уповноваженими особами Деснянської окружної прокуратури міста Києва заяву ОСОБА_6 було направлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за належністю у день її надходження, а відтак, в їх діях відсутня бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність службової особи Деснянської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 05 січня 2024 року, вважаючи її законною і обґрунтованою.
За таких обставин, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 05 січня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність службової особи Деснянської окружної прокуратури міста Києва, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3