01 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 грудня 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 грудня 2023 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що реєстрації у Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають лише ті заяви чи повідомлення, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, а такими є об'єктивні дані (докази), що підтверджують реальність конкретної події злочину - час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, проте в поданій ОСОБА_6 заяві не наведено об'єктивних даних та не подано доказів, які свідчили б про ознаки кримінальних правопорушень, про які заявник зазначає у своїй скарзі, тому, вважаючи, що в діях уповноважених осіб Державного бюро розслідувань відсутня бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 18.09.2023, залишив без задоволення скаргу.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат _________________________________________
Справа №11-сс/824/1243/2024 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб Державного бюро розслідувань невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про обставини, які можуть свідчити про вчинення оперативним співробітником Департаменту захисту національної державності СБ України ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, за обставинами, викладеними у заяві ОСОБА_6 від 18.09.2023, та розпочати розслідування, а також протягом строку, передбаченого КПК України, надати ОСОБА_6 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена за результатами неповного судового розгляду скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого ДБР, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам даного кримінального провадження, а сам судовий розгляд здійснений з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки постановлена з порушенням встановленого ч. 2 ст. 306 КПК України строку щодо її розгляду, а саме постановлена 25.12.2023, тобто після закінчення строку у 72 години з моменту надходження 18.12.2023 до Печерського районного суду м. Києва.
Крім того, ухвала є необґрунтованою, оскільки слідчим суддею об'єктивно не з'ясовані обставини, які дійсно свідчать про наявність у діянні ОСОБА_8 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, та підтверджуються наявними наданими заявником органу досудового розслідування та суду відомостями, що викладені в заяві про вчинене кримінальне правопорушення, копіях протоколів допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , клопотанні про допит як свідка ОСОБА_9 у судовому засіданні, журналі судового засідання щодо допиту як свідка ОСОБА_9 від 05.09.2023, клопотанні про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 , які не оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Також оскаржувана ухвала є невмотивованою, оскільки в її мотивувальній частині відсутні належні і достатні мотиви та підстави її ухвалення.
Вказує й на те, що в заяві ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення та додатках до неї чітко зазначено як те, яке саме передбачене діючим КК України кримінальне правопорушення вчинене його суб'єктом, працівником правоохоронного органу - оперативним співробітником Департаменту захисту національної державності СБ України ОСОБА_8 , так і короткий виклад обставин, які свідчать про вчинення зазначеною особою саме даного кримінального правопорушення, дата і час вчинення (31.08.2023 в період з 22:00 до 23:00), місце його вчинення (м. Київ, вул. Шолуденко, 31, кабінет НОМЕР_1), спосіб (надання показань ОСОБА_8 щодо «отримання реальних погроз» ОСОБА_9 , що відображено у протоколі допиту свідка, який складено детективом Бюро економічної безпеки України), а також інші наявні та відомі заявнику ознаки зовнішнього виразу даного злочину, що мають відображення у конкретному умисному передбаченому Кримінальним кодексом України суспільно небезпечному винному діянні ОСОБА_8 (в тому числі, наслідки у вигляді використання детективом Бюро економічної безпеки України завідомо неправдивих показань ОСОБА_8 щодо погроз свідку під час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу та причинного зв'язку між діянням ОСОБА_8 та його наслідками, та ін.).
Тобто вважає, що заява ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 18.09.2023 по формі та змісту відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України, в ній викладені усі відомі заявнику об'єктивні фактичні дані, які дійсно свідчать про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Окрім цього, вказує і на неповноту судового розгляду, оскільки під час розгляду скарги ОСОБА_6 залишилися недослідженими обставини наявності підстав для внесення до ЄРДР відомостей за його заявою про вчинення кримінального правопорушення, з'ясування яких мало істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Також зазначає, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки слідчим суддею не досліджувалися відомості, надані заявником, на підтвердження та обґрунтування його позиції (наявності складу злочину в діянні ОСОБА_8 ), відповідно, висновки суду не тільки не підтверджуються наявними доказами, але і навпаки спростовуються.
Вказує й на те, що під час розгляду скарги ОСОБА_6 та постановления слідчим суддею оскаржуваної ухвали мали місце істотні порушення вимог КПК України, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а саме, станом на даний час заявник - особа, яка тримається під вартою, та є потерпілим від злочинних дій працівника правоохоронного органу ОСОБА_10 , за відсутності розпочатого за його заявою кримінального правопорушення позбавлений усіх прав, передбачених діючим кримінальним процесуальним законодавством України.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив і ніяких клопотань про відкладення розгляду від нього не надійшло, а тому враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_5 на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_6 , обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Згідно доводів скарги ОСОБА_6 , ним 19.09.2023 року до Державного бюро розслідувань подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, відомості по якій до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесенні не були, а відтак, заявник вважає, що в діях слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 наявна бездіяльність, визначена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Проте, як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000410000034 від 11.08.2023 року.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, детективами Головного підрозділу Детективів ОСОБА_12 в присутності співробітників СБУ ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , 31.08.2023 року, у період часу з 17 год. 15 хв. до 21 год. 10 хв. допитано в якості свідка ОСОБА_9 . Допит проводився за місцем її проживання у м. Дніпрі. Раніше зі свідком ОСОБА_9 у зазначеному провадженні жодних процесуальних дій не проводилося. У ході допиту, свідком не повідомлялось про те, що вона отримує реальні погрози із залякуваннями щодо позбавлення її життя та нанесення шкоди здоров'ю, ймовірно з боку представників ФПГ «Приват».
В той же день, 31.08.2023 року, у період часу з 22 год. до 23 год., у м. Києві старшим детективом першого відділу детективів підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг БЕБ України ОСОБА_15 допитаний в якості свідка оперативний співробітник Департаменту захисту національної державності СБ України ОСОБА_8 , який надав показання, що ОСОБА_9 надала свідчення правоохоронним органам щодо деталей вказаної схеми із зазначенням основних вигодонабувавчів від вказаної протиправної оборудки, про що стало відомо представникам ФПГ «Приват». У зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_9 стала отримувати реальні погрози із залякуваннями щодо позбавлення її життя та нанесення шкоди її здоров'ю, ймовірно з боку представників ФПГ «Приват».
Показання ОСОБА_8 , заявник вважає завідомо неправдивими, оскільки ОСОБА_9 допитувалася перший раз 31.08.2023 року у м. Дніпрі, при цьому допит тривав до 21 год. 10 хв., ОСОБА_9 про отримання жодних погроз не повідомляла. Крім того, виникає сумнів звідки свідок ОСОБА_8 міг дізнатися про показання ОСОБА_9 , враховуючи короткий проміжок часу між їх допитами та значну відстань між ними. При цьому, згідно даних протоколу допиту свідка, ОСОБА_9 не повідомляла про жодних вигодонабувачів, так само і про те, що вона допитується за адресою свого місця проживання, а тому про це не могли дізнатися «невідомі представники ФПГ Приват» та висловити їй погрозу. Крім того, допитана 05 вересня 2023 року у судовому засідання свідок ОСОБА_9 на запитання сторони захисту ствердно відповіла, що ніяких погроз не отримувала та не повідомляла про це правоохоронцям.
Викладені обставини, згідно заяви ОСОБА_6 дають підстави вважати, що у діях ОСОБА_8 можуть бути ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Разом з тим, як встановлено на підставі вищенаведених норм закону, заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення, має містити реальні факти чи відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, відповідальність за ст. 384 КК України настає, якщо, зокрема, показання, є неправдивими, тобто такими, які повністю або хоча б частково не відповідають дійсності. Показання свідка є неправдивими (лжесвідчення), якщо полягають у повідомленні недостовірних відомостей про факти та обставини, що мають значення для відповідного провадження. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього кримінального правопорушення є певна обстановка його вчинення, оскільки передбачені в ст. 384 КК України дії мають бути здійснені лише при провадженні дізнання, досудового слідства, судового провадження і т.ін. Відповідальність за ст. 384 КК України настає лише за умови, якщо свідка, було попередньо попереджено про кримінальну відповідальність за давання неправдивих показань.
В свою чергу заява ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення виражає його суб'єктивні судження щодо наданих ОСОБА_8 пояснень та фактично є оцінкою наданих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показань, що відноситься до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті. Будь-яких достатніх та обґрунтованих відомостей про те, що ОСОБА_8 надано завідомо неправдиві показання, та можуть об'єктивно свідчити про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, заява ОСОБА_6 не містить.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що заява ОСОБА_6 , в розумінні ст. 214 КПК України не є заявою про кримінальне правопорушення, а відтак, відомості по ній не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що свідчить про відсутність в діях уповноважених осіб Державного бюро розслідувань бездіяльності, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що такі висновки слідчий суддя зробив на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, дізнавача, та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, а тому доводи адвоката ОСОБА_5 щодо неповноти судового розгляду скарги ОСОБА_6 та невмотивованості постановленої слідчим суддею ухвали, є безпідставними.
Інші доводи, на які в апеляційній скарзі посилається адвокат ОСОБА_5 , в тому числі і щодо порушення слідчим суддею встановленого ч. 2 ст. 306 КПК України строку розгляду таких скарг, не є тими істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які, відповідно до положень ст.ст. 409, 412 КПК України, дають підстави для скасування ухвали слідчого судді.
За наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 грудня 2023 року постановлена з дотриманням положень ст.ст. 303, 304 КПК України, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування.
Таким чином, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 грудня 2023 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3