Головуючий у І інстанції Вовк С.В.
Провадження № 22-ц/824/2013/2024 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.
01 лютого 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,
суддів: Гуля В.В., Мельника Я.С.,
при секретарі: Зубленку Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним договору кредиту та стягнення безпідставно списаних коштів за кредитним договором,
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», у якому, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог від 03 жовтня 2022 року, просила визнати недійсним кредитний договір № 21110532266270 від 05 листопада 2021 року на суму у розмірі 35 998,00 грн. і стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 19 198,96 грн., сплачені за кредитним договором станом на 14 вересня 2022 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на те, що 05 листопада 2021 року з використанням її платіжної картки було придбано у кредит із сплатою частинами Apple iPhone 11 (64 Gb Black) у магазині Comfy у м. Херсон. Оформлення кредиту супроводжувалося авторизацією за допомогою введення даних на кредитній картці НОМЕР_1 .
Позивач заперечує купівлю телефону у кредит, стверджує, що не укладала договір кредиту для купівлі телефону, для погодження отримання кредитних коштів було використано не її фінансовий номер. Також позивач стверджує, що не замовляла ніколи електронний підпис ОТР в АТ КБ «ПриватБанк», взагалі ніколи не мала номер телефону НОМЕР_2 і на даний час вказаний телефон є відключеним. Крім того, кредит на суму 35 998,00 грн. на кредитну картку був виданий взагалі поза межами суми, погодженої в анкеті-заяві при оформленні кредитної картки НОМЕР_1 . Тобто, позивач при оформленні кредитної картки НОМЕР_1 погоджувала максимальну суму кредиту з відповідачем в 5 000,00 грн. і ніколи не погоджувала істотну умову договору - суму кредиту 35 998,00 грн.
При цьому, з рахунку ОСОБА_1 вже списано для погашення заборгованості суму у розмірі 19 198,96 грн. із загальної суми кредиту 35 998,00 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила суд про задоволення позовних вимог.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Крикунова О.В., подала на нього апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач ніколи не мала фінансового номеру телефону НОМЕР_2 та ніколи не просила банк надсилати будь-які заяви на даний фінансовий номер. Відповідно до анкети заяви, яку позивач підписувала в банку при оформленні кредитного договору на кредитну картку НОМЕР_1 , фінансовий номер телефону позивача - НОМЕР_3 , а не - НОМЕР_2 , за допомогою якого було зроблено простий електронний підпис на кредитному договорі. Таким чином, відповідач взагалі не мав жодного права оформляти кредит з використанням кредитної картки НОМЕР_1 за допомогою простого одноразового електронного підпису, зробленого не з фінансового номеру телефону позивача, який позивач вказала в анкеті заяві, а з іншого номеру - НОМЕР_2 .
Також, суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що позивач погоджувала максимальну суму кредиту з відповідачем у 5 000,00 грн., доказом чому є анкета заява з таким лімітом.
Крім того, позивач ніколи не укладала договір з відповідачем на створення одноразового простого електронно-цифрового підпису.
Отже, у позивача ніколи не існувало попередньої домовленості з відповідачем щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин. Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» є підприємством державної форми власності та для засвідчення чинності відкритого ключа має право використовувати лише посилений сертифікат ключа.
Позивач у скарзі також звертає увагу на те, що доказом того, що вона не купувала в кредит мобільний телефон в місті Херсон в магазині «COMFY» є довідка з місця роботи позивача про те, що вона 05.11.2021 року та й в інші робочі дні в листопаді 2021 року, знаходилась на роботі в місті Києві за адресою: Боричів узвіз, 13.
Позивач вважає, що електронний підпис, який вчинено замість позивача на кредитному договорі, який є предметом спору, не відповідає жодній вимозі частини 2 ст. 23 Закону України «Про електронні цифрові послуги».
Суд першої інстанції, мотивуючи оскаржуване рішення, зазначив, що позивач погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг. Проте, суд не врахував, що в заяві про відкриття рахунку та ознайомленні з правилами банку, позивач вказала максимальну суму кредитного ліміту, який вона погоджує, - 5 000,00 грн. та фінансовий номер телефону НОМЕР_3 . При цьому, позивач не могла передбачити, що відповідач змінить цей номер на інший, який позивачу невідомий і з якого невідомі особи візьмуть кредит на ім'я позивача. Позивач ніколи не підписувала простим електронним підписом ОТР кредитний договір № 21110532266270 від 05.11.2021 року за допомогою фінансового телефону НОМЕР_2 . Цей номер телефону взагалі невідомий позивачу.
Таким чином, суд першої інстанції не звернув уваги на доводи позивача, та мотивував оскаржуване рішення тим, що зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах, та дійшов помилкового висновку про те, що між банком та позичальником укладено кредитний договір.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» - Яндульський Д.В. просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, як законне та обґрунтоване.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 - адвокати Крикунов О.В., Овдій Т.В. апеляційну скаргу підтримали та просили про її задоволення з викладених у ній підстав.
Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» - Яндульський Д.В. в апеляційному суді просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду - без змін з підстав, викладених у відзиві на скаргу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вперше звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву б/н від 24.10.2011 року.
В подальшому, позивач неодноразово зверталась до Банку з метою отримання кредитних карток та підписувала анкети-заяви та різні договори, в тому числі окремо і 25.07.2018 року, далі 12.08.2021 року та 05.11.2021 року.
Так, звернувшись до Банку 25.07.2018 року з метою отримання кредитної картки, позивач підписала 3 (три) анкети заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, після чого і було видано кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 , якою вона і користувалась до 07.11.2021 року.
В подальшому, 12.08.2021 року, у зв'язку зі зміною умов та правил надання Банківських послуг, позивачем додатково було підписано 3 (три) анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та окремо підписано та погоджено умови та правила надання банківських послуг.
При цьому, 12.08.2021 року договори було підписано позивачем шляхом використання свого простого електронного цифрового підпису, а саме накладання підпису стілусом на планшеті у відділенні ПриватБанку.
Відповідно до умов анкети-заяви від 12.08.2021 року сторони уклали угоду про використання простого електронного підпису (третя сторінка анкети, другий абзац) та погодили, що визнають простим електронним підписом такі способи підписів позивача: ОТР-пароль, QR-код, підпис стілусом на планшеті у відділенні Банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках, або офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитись з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Клієнт надає Банку, шляхом підписання способами, що узгоджені сторонами вище.
05 листопада 2021 року оформлений кредит «Оплата частинами» у магазині Comfy з авторизацією та коректним введенням інформації від ОСОБА_1 , внаслідок чого між нею та АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір № 21110532266270 про отримання позичальником у кредит «Оплата частинами» грошової суми у розмірі 35 998,00 грн., строком на 14 місяців.
Так, позивачем за допомогою електронного підпису у вигляді OTP-паролю підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05 листопада 2021 року, після чого, також шляхом накладення цифрового підпису, було укладено договір кредиту «Оплата частинами» на суму 35 998,00 грн., з використанням застосунку «Приват 24» та Інтернету шляхом отримання на свою адресу відповідних динамічних паролів.
09 листопада 2021 року ОСОБА_1 подала до Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві заяву про кримінальне правопорушення, а саме про те, що 05 листопада 2021 року о 16:00 год. їй надійшло sms-повідомлення про оформлення на її ім'я кредиту у розмірі 35 998,00 грн. у магазині Comfу.
Станом на 14 вересня 2022 року, відповідно до довідки № QP5J3VV5Q0O69O7 від 14 вересня 2022 року, сформованої банком, залишок по кредиту становив 16 799,04 грн.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та недоведеності, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Положення статті 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст. 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті відповідача (www.privatbank.ua), ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.
Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов).
Позивач підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, у якій зазначено, що підписавши цю заяву, вона ознайомилася та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено, що позивачеві надано для ознайомлення Умови та Правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в заявці про приєднання.
Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між банком та позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії для придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов'язків, що за змістом частини першої ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис у заяві.
На підставі поданої заяви, що разом з Умовами та Правилами, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку (www.privatbank.ua), складають договір про надання банківських послуг, позивачеві було відкрито картковий рахунок; ключем до карткового рахунку є пластикова картка (п. 1.1.1.62 Умов), яку отримала позивач та мобільний телефон, який вона вказала (п. 1.1.1.15 та п. 1.1.1.16 Умов) в заяві.
Картковий рахунок - рахунок фізичної особи, до якого випущена карта (п.п. 1.1.1.90 Умов) та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів.
За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку позивачеві надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування (п. 1.1.1.25 Умов - комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта).
Таким чином, банк забезпечив позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону, на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль. Необхідно відзначити, що виконання позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків, передбачених кредитним договором.
З виписки по рахунку, наявної у справі, вбачається використання кредитних коштів, а саме операції щодо зняття готівки в банкоматі, розрахування за товари та послуги, операції щодо повернення кредитних коштів, тощо.
Згідно з частинами першою, другою ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 356/1635/16-ц, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Відповідачем на підтвердження факту укладання кредитного договору та наявності невиконаних позивачем зобов'язань суду було надано копії кредитних договорів, виписку по рахунку.
Зокрема, з виписки по картковому рахунку чітко вбачається, що позивачу ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт та що вона користувалася грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримала кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
При цьому, працівниками служби безпеки банку по факту можливого шахрайства по відношенню до ОСОБА_1 було проведено перевірку та, зокрема, встановлено, що фінансовий номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_4 було змінено 05.11.2021 року о 14-24 на номер НОМЕР_5 . Зміна відбулася через мобільний додаток Приват24, локація м. Горлівка Донецької області.
В подальшому, 05.11.2021 року о 14-20 через Приват24 подана заявка на збільшення кредитного ліміту до 75 000,00 грн.
Після зміни фінансового номеру телефону ОСОБА_1 з НОМЕР_4 на номер НОМЕР_5 зафіксовані входи в мобільний додаток Приват24 з цього номеру телефону, та в цей же день оформлено «Оплату частинами» через інтернет-магазин Comfу смартфону Apple iPhone 11 (64 Gb Black).
Також зафіксовано звернення ОСОБА_1 на лінію 3700, у якому вона повідомила, що їй телефонували нібито з банку по зміні в Приват24, після чого вона щось підтверджувала. Оператор ОСОБА_2 зафіксувала, що дзвінків від банку не було, телефонували шахраї, після чого заблокувала карти та зняла ознаку фінансовості з номеру НОМЕР_5 . На момент звернення на 3700 шахраями уже було проведене оформлення ОЧ.
З огляду на викладене, за наслідками перевірки службою безпеки банку встановлено, що ОСОБА_1 в комунікації із шахраєм порушила вимоги Умов та Правил надання банківських послуг:
2.1.4.5.1. Клієнт зобов'язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству.
2.1.4.11.1. У випадку втрати Картки/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/мобільної сім-картки із Фінансовим номером телефону Клієнта або виникнення у Клієнта підозри, що Картка/ПІН/постійний пароль/одноразові паролі/Фінансовий номер телефону могли бути втрачені, або виникнення ризику несанкціонованого використання Картки/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/Фінансового номера телефону Клієнт негайно зобов'язаний виконати одну з таких дій:
- звернутися до відділення Банку, в чат-онлайн або за телефоном: 3700 (безкоштовно по Україні), НОМЕР_6 (050, 098) НОМЕР_7 (для VIP-клієнтів), НОМЕР_8 (для дзвінків із-за кордону) і заявити про такий факт;
- якщо Картка підключена до послуги ''Інформування про транзакції", виконати дії, необхідні для блокування Картки відповідно до інструкцій з використання послуги;
- якщо Картка підключена до Системи "Приват24" виконати дії, необхідні для блокування Картки відповідно до інструкцій з використання Системи "Приват24".
2.1.4.12.5. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати Картки, розголошення ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг:
1.1.5.5. Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS - повідомленні ПІН - коді, Ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв'язку під час використання цих каналів.
1.1.5.13. Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.
1.1.5.14. Клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації.
2.1.4.7. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі якщо його дії або бездіяльності призвели до втрати електронного платіжного засобу, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
Отже, щодо доводів позивача про шахрайські дії необхідно зазначити наступне:
Згідно з п.2.1.1.7.4. Умов та Правил надання банківських послуг держатель Карти несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на карті даних, до моменту звернення Власника Карти в Банк та блокування Карти і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в стоплист платіжної системи.
Пунктом 2.1.1.7.3. Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що у разі якщо Держатель дає згоду на проведення операцій з Картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесеними на карті даними. Відповідно до ч.14.16 ст.14 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов'язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором.
До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач. Користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не здійснювались користувачем. Відповідно до Умов та правил, Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки/рахунку/ на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з карткового рахунку третіми особами.
Таким чином, держатель платіжної картки зобов'язаний зберігати платіжну картку та інформацію, яка дає змогу користуватися нею (у тому числі ПІН), контролювати рух коштів за своїм картрахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися держателем. Клієнт чи її держатель має негайно повідомити банк про втрату платіжної картки в порядку, передбаченому договором, в іншому разі емітент не несе відповідальності за переказ коштів, ініційований за допомогою цієї платіжної картки, до отримання такого повідомлення.
Таким чином до повідомлення банку про постановку карти в стоплист платіжної системи, способом, обумовленим договором, відповідальність за операції, ініційовані за допомогою платіжної картки, несе її держатель, в даному випадку позивач ОСОБА_1 , недобросовісні дії якої спричинили отримання іншими особами інформації, яка дає змогу користуватися картою позивача.
Клієнт у свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб, встановлених в кримінальному порядку, якщо такі особи будуть виявлені.
Зважаючи на вищевикладені обставини, оскільки укладення кредитного договору по придбанню смартфону було проведено за допомогою електронного підпису позивача ОСОБА_1 та у вигляді OTP-паролю підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05 листопада 2021 року, після чого, також шляхом накладення цифрового підпису, було укладено договір кредиту «Оплата частинами» на суму 35 998,00 грн., з використанням застосунку «Приват 24» та Інтернету шляхом отримання на свою адресу відповідних динамічних паролів, обґрунтованим є висновок суду про відсутність підстав для визнання недійсним укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки при його укладенні сторонами дотримано вимог закону та порядку укладення такого виду договорів.
Аналізуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог внаслідок необґрунтованості та недоведеності підстав для визнання недійсним укладеного між сторонами кредитного договору та повернення позивачу списаних з її картки на погашення кредиту сум.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не змінювала фінансового номеру телефону та не збільшувала розміру кредитного ліміту спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що перевіркою служби безпеки банку встановлено, що зміна фінансового номеру телефону та збільшення кредитного ліміту відбулося через мобільний додаток Приват24 з авторизацією та ідентифікацією даних держателя карти «Універсальна» № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , що може свідчити про те, що ОСОБА_1 порушила свій обов'язок не розголошувати інформацію щодо своєї карти третім особам, та, як наслідок, саме вона, а не банк, несе відповідальність за операції, ініційовані за допомогою платіжної карти, оскільки її недобросовісні дії спричинили отримання іншими особами інформації, яка дала їм змогу скористуватися картою позивача.
Інші доводи апеляційної скарги позивача не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до незгоди позивача з висновками суду. При цьому, докази та обставини, на які посилається позивач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, встановлено обсяг прав та обов'язків сторін, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об'єктивну оцінку наявним у справі доказам, як кожному окремо, так і у їх сукупності та взаємозв'язку, та з урахуванням недоведеності позовних вимог ОСОБА_1 обґрунтовано відмовлено у їх задоволенні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки Печерським районним судом міста Києва рішення від 05 липня 2023 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: