1[1]
Іменем України
17 січня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретарів судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду об'єднані кримінальні провадження № 12016110210001011, № 12019110210000247, № 120191102100000682 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Макарівського районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року, ухвалений щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Колонщина Макарівського району Київської області, українця, громадянина України, раніше судимого, 30.03.2018 року вироком Бородянського районного суду Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 2 роки, яке було скасоване ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 18 червня 2019 року, з направленням засудженого для відбуття покарання, призначеного за вироком суду, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю сторін провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
Згідно з вироком Макарівського районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 185 КК України та засуджено до покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
Остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, суд визначив ОСОБА_5 , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного даним вироком та вироком Бородянського районного суду Київської області від 30.03.2018 року, у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Бородянського районного суду Київської області від 30.03.2018 року, суд визначив ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
Цим же вироком суд вирішив питання щодо речових доказів.
Як встановлено вироком суду, 15 вересня 2016 року, близько 19 години, під час розпиття спиртних напоїв, у ОСОБА_8 (засуджений окремо на підставі вироку Макарівського районного суду Київської області від 23 січня 2019 року) виник умисел на таємне викрадення будь-якого майна з домогосподарства АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_9 та запропонував ОСОБА_5 , на що останній погодився.
Цього ж дня, близько 21 години, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_8 перелізли через паркан та потрапили на подвір'я вищевказаного домогосподарства, після чого, ОСОБА_8 по сходам піднявся на горище будинку, звідки, проломивши ногою дах, потрапив в будинок та відчинивши двері з середини впустив ОСОБА_5 . Перебуваючи в середині будинку, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, таємно викрав побутову техніку та елекстроінструменти, а саме: кавоварку марки «Bosch» вартістю 443 грн., рівень будівельний вартістю 226 грн., металевий термос, об'ємом 0,5 л. вартістю 152 грн., ручний міксер марки « Sinba» вартістю 247 грн., подовжувач довжиною 25 м., вартістю 195 грн., електропровод довжиною 10 м., вартістю 55 грн., мультимер марки «Digital М838» вартістю 200 грн., електрокосу марки «Gruntek» вартістю 1883 грн., тример марки «Grunhelm GR-42 S» вартістю 1639 грн., степлер будівельний марки «TOOLS» вартістю 127 грн., соковижималку СВСП-301 вартістю 794 грн., мікрохвильову піч марки «Sаmsung» вартістю 2276 грн.
Вказані речі погрузили до візка, який знаходився на подвір'ї та втекли з місця вчинення злочину, тобто розпорядились викраденим майном на власний розсуд, заподіявши матеріальних збитків ОСОБА_9 на суму 8 237 гривень.
Окрім цього, 15.05.2019, близько 21 години, ОСОБА_5 , перебуваючи в с. Колонщина Макарівського району Київської області, вирішив вчинити крадіжку чужого майна з метою його подальшого продажу та особистого збагачення, оскільки ніде постійно не працював і мав фінансові труднощі. У зв'язку з цим, у нього виник умисел на вчинення крадіжки буржуйки радянського виробництва, яка належить ОСОБА_10 , за адресою АДРЕСА_3 , оскільки ОСОБА_5 неодноразово допомагав по господарству останній, то знав де точно вона знаходиться. В подальшому, реалізують свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 через незачинену хвіртку зайшов на територію вищевказаного домогосподарства, де діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю інших осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу підійшов до сараю, поблизу якого лежала буржуйка радянського виробництва, звідки таємно, повторно, взяв в руки буржуйку з чугунного металу, вартістю 1050 три, та виніс з території подвір'я, тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілій ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 1050 гривень.
Крім того, у 23.11.2019 року, у вечірню пору доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 перебуваючи на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_11 , побачивши біля сарайного приміщення різні господарські речі, в останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 23.11. 2019 року, близько 20 год. 00 хв. (точний не встановлено), ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу, підійшов на територію земельної ділянки поряд з господарським приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , звідки діючи з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав: одну пластмасову діжку світло-зеленого кольору, ємкістю 400 літрів, вартістю 1116 грн. 00 коп. та дві пластмасові діжки голубого та темно-синього кольору, ємкістю по 200 літрів, вартістю 501 грн. 48 коп. кожна, загальною вартістю 2118 грн. 96 коп.
Після цього, ОСОБА_5 залишив місце скоєння злочину та вказаним майном розпорядився на власний розсуд, а саме продав наглядно знайомій ОСОБА_12 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 , чим спричинив ОСОБА_11 матеріального збитку загальну суму 2118 гривень 96 копійок.
Крім того, 27.11.2019 року, у вечірню пору доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 перебуваючи на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_11 , побачивши біля сарайного приміщення різні господарські речі, в останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 27.11. 2019 року, близько 20 год. 00 хв. (точний не встановлено), ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу, підійшов на територію земельної ділянки поряд з господарським приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , звідки діючи з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, умисно, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав: металеве та алюмінієве ліжко, кожне з яких вартістю 248 грн. 00 коп., та загальна вартість яких становить 496 грн. 00 коп.
Після цього, ОСОБА_5 залишив місце скоєння злочину та вказаним майном розпорядився на власний розсуд, а саме продав наглядно знайомій ОСОБА_12 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 , чим спричинив ОСОБА_11 матеріального збитку на загальну суму 496 гривень 00 копійок.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Макарівського районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року, змінити в частині перерахування строку попереднього ув'язнення згідно ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції станом на 20.06.2017 року).
В обґрунтування поданої скарги апелянт посилається на те, що Макарівським районнимсудом Київської області взагалі не було обґрунтовано рішення з приводу відмови у задоволенні його клопотання про перерахування строку попереднього ув'язнення за ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Як зазначає апелянт у своїй скарзі, його підзахисний ОСОБА_5 був етапований з місць позбавлення волі до місця попереднього ув'язнення (Київський слідчий ізолятор) 15.12.2021 року для розгляду кримінального провадження по суті в суді, серед іншого, один із епізодів кримінального правопорушення був вчинений ним, 15.09.2016 року, тобто в період дії ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції станом на 20.06.2017 р.).
Таким чином, захисник посилаючись на ч. 2 ст. 4 КК України, зазначає, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння, а тому, вважає, ОСОБА_5 підлягає звільненню у зв'язку з відбуттям строку покарання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача; пояснення захисника обвинуваченого, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив залишити вирок суду без змін; провівши судові дебати; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги захисника обвинуваченого, колегія суддів вважає, що вказана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_5 у повторному таємному викраденні чужого майна (крадіжці), а також у таємному викраденні чужого майна вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням до житла та приміщення, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених відповідно ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які, в силу вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом не досліджувались, оскільки ці обставини ніким, у тому числі стороною захисту, не оспорювалися.
Порушень при вирішенні судом першої інстанції питання щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, колегія суддів не вбачає, а тому ці обставини, як і правова кваліфікація дій ОСОБА_5 , не є предметом апеляційного розгляду, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду лише в межах поданої захисником обвинуваченого апеляційної скарги.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд першої інстанції, як прямо зазначено у вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, один з яких відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, а саме те, що: ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, згідно довідки Макарівської ЦРЛ за допомогою до нарколога та психіатра протягом останніх 5 років не звертався, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а також пом'якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.
Обставиною, яка, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнав щире каяття.
Обставиною, яка, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнав вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведених обставин, суд першої інстанції визнав за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення без ізоляції від суспільства, на думку суду, неможливе.
Крім цього, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, суд першої інстанції визнав необхідним визначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Бородянського районного суду Київської області від 30.03.2018 року.
Приймаючи до уваги наведені у вироку мотиви призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, колегія суддів вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону, зокрема ст.ст. 50, 65, 70, 71 КК України, а тому не вбачає будь-яких підстав для перегляду оскаржуваного вироку в цій частині, тим більше, що в апеляційній скарзі захисника не ставиться питання про пом'якшення призначеного ОСОБА_5 покарання.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що при складанні вироку були суттєво порушені норми кримінального процесуального законодавства України, а саме не перераховано досудове та судове тримання його підзахисного під вартою, як того вимагає ст. 374 КПК України та неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, зокрема не враховано, що, згідно з ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції станом на 20.06.2017), перерахунок повинен здійснюватися з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, про що у вироку не зазначено, то вони не можуть бути визнані обґрунтованими, з огляду на таке.
По-перше, в оскаржуваному вироку наведені достатні та ґрунтовні мотиви того, чому судом першої інстанції не були застосовані положення ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», який передбачав зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
По-друге, як обґрунтовано зазначається в оскаржуваному вироку, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, за результатами судового розгляду якого, 30 березня 2018 року Бородянським районним судом Київської області було ухвалено вирок, відповідно до якого ОСОБА_5 було визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 цього Кодексу, з іспитовим строком два роки, до ОСОБА_5 не застосовувався запобіжний захід у виді тримання під вартою і до набрання вказаним вироком законної сили, від жодного дня під вартою не перебував.
Лише після того, як ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 18 червня 2019 року, клопотання органу пробації було задоволено та скасовано звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного за вироком Бородянського районного суду Київської області від 30.03.2018 року, останній 14.12.2019 року був затриманий з метою звернення вироку до виконання.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає будь-яких законних підстав, для зміни вироку Макарівського районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року, в тому числі для застосуванням до ОСОБА_5 положень ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015, оскільки для цього відсутні підстави передбачені законом, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним, за наслідками розгляду апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , прийняти рішення, яким вказаний вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника на цей вирок - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Макарівського районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року, ухвалений щодо ОСОБА_5 - без змін.
Ухвала Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Номер справи : 370/313/19
Номер провадження :11-кп/824/513/2024
Категорія: ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_13
Доповідач - суддя ОСОБА_1