15 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 27 жовтня 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2023 задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , та застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 24.12.2023 включно, із утриманням її в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.
Встановлено строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваної, саме з 12:20 годин 26.10.2023 по 24.12.2023 включно.
Цією ж ухвало підозрюваній ОСОБА_6 визначено розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 гривень, зобов'язано підозрювану, у разі внесення застави, прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, прокурора чи ______________________________________________________________________________
Справа № 357/12932/23 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/145/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
слідчого, в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.12.2023, та виконувати наступні обов'язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає підозрювана без дозволу слідчого, прокурора, суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та(або) місця роботи.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено в межах строку досудового розслідування, тобто по 26.12.2023 включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , або визначити розмір застави у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на недоведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих кримінальних правопорушень та необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя безпідставно прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_6 має постійне місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , являється особою із інвалідністю 2 групи, у зв'язку із захворюванням на рак, що підтверджується копією довідки до акту МСЕК, копією довідки КНП КОР «Київський обласний онкологічний диспансер».
Апелянт вказувала на відсутність підстав для переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_6 потребує серйозного післяопераційного лікування, медикаментозного підтримання здоров'я, що здійснюється виключно в КНП КОР «Київський обласний онкологічний диспансер».
Органом досудового розслідування не доведено те, що підозрювана може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. При цьому деякі із свідків є залегендованими особами, відомості про яких стороні захисту не відкрито.
Посилання сторони обвинувачення на можливість ОСОБА_6 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку апелянта, є надуманими.
Визначений слідчим суддею розмір застави для ОСОБА_6 є непомірним та необґрунтованим органом досудового розслідування.
На переконання захисника, до підозрюваної можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту або визначити розмір застави у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200 гривень.
Захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином, причини неприбуття в судове засідання не повідомила та клопотань про відкладення судового розгляду не подавала.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку підозрюваної ОСОБА_6 , яка приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор», та прокурора ОСОБА_5 в режимі відеоконференцзв'язку, які не заперечували проти розгляду апеляційної скарги у відсутності захисника, а також враховуючи те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , не є особливо тяжким та відсутні обставини для обов'язкової участі захисника, колегія суддів вважає за необхідне проводити апеляційний розгляд у відсутності захисника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим відділом Білоцерківського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023111030003793 від 05.08.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно даних протоколу затримання від 26.10.2023, цього ж дня о 12 год. 20 хв. ОСОБА_6 затримано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.
26.10.2023 о 20 год. 20 хв. у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також в незаконному збуті наркотичного засобу, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 307 КК України, в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також в незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 307 КК України; в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також в незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 307 КК України.
27.10.2023 старший слідчий слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із клопотанням від 26.10.2023, погодженим прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , в якому просив застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214720 гривень, та покладенням на неї, у разі внесення застави обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2023 задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 24.12.2023 включно, із утриманням її в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.
Встановлено строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваної, саме з 12:20 годин 26.10.2023 по 24.12.2023 включно.
Цією ж ухвало підозрюваній ОСОБА_6 визначено розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 гривень, зобов'язано підозрювану, у разі внесення застави, прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, прокурора чи слідчого, в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.12.2023, та виконувати наступні обов'язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає підозрювана без дозволу слідчого, прокурора, суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та(або) місця роботи.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено в межах строку досудового розслідування, тобто по 26.12.2023 включно.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, слідчим доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , характер та обставини інкримінованих їй дій, дані про особу підозрюваної, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваної, характер та конкретні обставини інкримінованих їй кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан підозрюваної, дійшов обґрунтованого висновку про визначення їй застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 214 720 гривень.
Всупереч доводам апеляційної скарги, вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, її матеріальним станом, та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 і запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваної, які вказують на можливість останньої вчиняти дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю інкримінованих їй кримінальних правопорушень та їх наслідками, є обґрунтованим, та підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту або зменшення визначеного слідчим суддею розміру застави, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційній скарзі захисника доводи про недоведеність обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 зазначених кримінальних правопорушень.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваної до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, у тому числі правильність кваліфікації її дій та наявність або відсутність у її діях складу інкримінованих злочинів, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Посилання захисника на недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваної ОСОБА_6 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
При цьому, доводи захисника про відсутність у підозрюваної підстав переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку із необхідністю проведення відповідного лікування, не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваної, у випадку застосування щодо неї запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.
Враховуючи конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, не виключена ймовірність того, що остання у разі, якщо не буде обмежена у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини інкримінованих злочинів, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризику впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Матеріали судового провадження містять докази про існування іншого ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, вірогідність настання яких, поряд із ризиками можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, є досить високою.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_6 має постійне місце реєстрації та проживання, не спростовують висновки суду про те, що остання може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо неї більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_6 являється особою із інвалідністю 2 групи, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки стороною захисту не надано суду доказів на підтвердження неможливості утримання ОСОБА_6 під вартою у зв'язку із наявними у неї захворюваннями.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Крім того, згідно з вимогами ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Станом на час розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 строк дії ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2023 закінчився, та згідно наданих прокурором відомостей, 18.12.2023 обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні направлено до місцевого суду для розгляду по суті, 21.12.2023 проведено підготовче судове засідання Білоцерківським міськрайонного судом Київської області, у якому продовжено ОСОБА_6 запобіжний захід до 18.02.2023.
З урахуванням наведеного, із закінченням стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023111030003793 припиняється і судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та питання про обґрунтованість, підставність, доцільність продовження тримання під вартою є предметом оцінки того суду, який розглядає кримінальне провадження по суті обвинувачення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 27 жовтня 2023 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3