01 листопада 2023 року м. Київ
Справа № 756/11537/20
Провадження: № 22-ц/824/14425/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддів Нежури В. А., Верланова С. М.
секретар Сакалош Б. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Кулика Ярослава Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 21 червня 2023 року, постановлену під головуванням судді Яценко Н. О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що їм на праві власності належать домоволодіннями АДРЕСА_2 . На сусідній земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 8000000000:85:039:0026, що належить відповідачу ОСОБА_3 , та межує з належними їм, позивачам, земельними ділянками, здійснюється незаконне будівництво житлового багатоповерхового, багатоквартирного будинку. Будівництво здійснюється з грубим порушенням будівельних норм та правил, що порушує їх законні права, як власників сусідньої земельної ділянки, загрожує їх життю та здоров'ю, здійснює перешкоди в безпечному користуванні сусідніми домоволодіннями та земельними ділянками. Просили зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками, що їм належать, шляхом приведення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:039:0026 до попереднього стану, що передував самочинному будівництву.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 30 вересня 2020 року відкрито загальне позовне провадження.
17 квітня 2023 року адвокатом Кулік Я.М. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої порушено питання про знесення самочинно збудованого об'єкту нерухомості, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:039:0026 за адресою: АДРЕСА_2 , за рахунок ОСОБА_3 . Окрім того, доповнено позовні вимоги вимогою про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачів матеріальної шкоди у розмірі 678 681 грн 59 коп та понесених судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 21 червня 2023 року заяву про зміну предмету позову задоволено частково. Прийнято заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зміну предмету позову в частині знесення самочинно збудованого об'єкту нерухомості що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:039:0026 за адресою: АДРЕСА_2 , за рахунок ОСОБА_3 . В прийнятті заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 678 681 грн 59 коп, заподіяної внаслідок самочинного будівництва, відмовлено.
21 червня 2023 року адвокат Кулик Я. М. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в підготовчому засіданні подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровийномер 8000000000:85:039:0026, площею 0,10 га, що перебуває у власності ОСОБА_3 ; заборони ОСОБА_3 вчиняти із земельноюділянкою, кадастровийномер 8000000000:85:039:0026,дії, спрямованої на зміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї; заборони будь-яким особам проводити будівельні, підготовчі, будь-які інші роботи на земельній ділянці,кадастровий номер 8000000000:85:039:0026, яка розташована за адресою:: АДРЕСА_2 , що перебуває у власності ОСОБА_3 .
Заява про забеспечення позову обгрунтована тим, що самочинне будівництво, яке здійснює відповідач, завдає матеріальної шкоди позивачам і продовження такого будівництва призведе до подальшого руйнування домоволодіння ОСОБА_1 та збільшення матеріальної шкоди позивача. Вказує, що відповідач намагається вкотре продати спірну земельну ділянку, на якій здійснюється самочинне будівництво іншим особам. Зазначена обставина підтверджується наявністю великої кількості оголошень в мережі інтернет про продаж земельної ділянки,кадастровий номер 8000000000:85:039:0026. А відтак, продаж спірної земельної ділянки, яка належить відповідачу,та на якій здійснюється самочинне будівництво, істотно ускладнить або унеможливить виконання рішення суду.
Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити негативні та невідтворні наслідки не тільки для позивачів, але й для громади м.Києва, природного стану земельної ділянки, оскільки будівництво багатоповерхового, багатоквартирного будинку з підземним паркінгом може назавжди та невідворотно змінити не тільки стан вказаної земельної ділянки, але й історичний ареал та природний ландшафт курорту Пуща-Водиця, який є не відновлювальним природним ресурсом та об'єктом охорони культурної спадщини.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 червня 2023 року у задоволенні заяви адвоката Кулика Г. В. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Кулик Я. М. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що земельна ділянка продається відповідачем, про що свідчать численні оголошення про продаж в мережі Інтернет. Очевидно, що коли власником земельної ділянки буде не відповідач, то виконати рішення суду буде практично неможливо. Окрім того, зазначає, що суд першої інстанції не міг посилатись на висновки, які містяться у постанові Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, якою було скасовано ухвалу Оболонського районного суду м. Києва 12 листопада 2020 року, оскільки позивачами було змінено предмет позову.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні адвокат Кулик Я. М. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Адвокат Литвиненко М. В. в інтересах ОСОБА_3 заперечував проти апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні підстави для обґрунтованого сумніву, що у разі невжиття заходів забеспечення позову ухвалення судового рішеннябуде неможливим або буде утруднено його виконання. Окрім того, враховуючи предмет позову, відсутні підстави припускати, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним та виправданим для ефективного забезпечення захисту порушених прав.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддівпогодитись не може виходячи з наступного.
Частиною першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов може забезпечуватися, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі,задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Судом встановлено, що між сторонами існує спір з приводу законності будівництва нового житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:039:0026, площею 0,10 га, що перебуває у власності ОСОБА_3 , та порушення відповідачем прав позивачів на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Викладені у заяві про забезпечення позову обставини, ураховуючи положення статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивачів, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Сам по собі факт звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду із вказаним позовом свідчить про наявність спору між сторонами, а тому накладення арешту на вказане вище нерухоме майно (земельну ділянку), яке належить відповідачу, та заборона вчиняти дії, а саме проводити будівельні, підготовчі, будь-які інші роботи на спірній земельній ділянці гарантуватиме реальне виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.
Обрані заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачами вимогами.
Окрім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, в межах даної цивільної справи ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12 листопада 2020 року було завдоволено заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову. З метою забеспечення пред'явленого позову заборонено будь-яким особам закадастровим номером 8000000000:85:039:0026, площею 0,1га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває у власності ОСОБА_3 .
Однак, в подальшому постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року за апеляційною скаргою адвоката Іванової Н. С. в інтересах ОСОБА_3 ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 12 листопада 2020 року було скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Скасовуючи ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 12 листопада 2020 року, Київський апеляційний суд виходив із того, що в рамках даного позову вимог про знесення будівлі, споруди, тощо не заявлено, а тому забезпечення позову шляхом зупинення будівництва не є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Як зазначено вище, ухвалою Оболонського районного суду від 21 червня 2023 року було задоволено частково заяву адвоката Кулика Я. М. в інтересах позивачів, про зміну предмету позову.
Прийнято заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зміну предмету позову в частині знесення самочинно збудованого об'єкту нерухомості, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:039:0026 за адресою: АДРЕСА_2 , за рахунок ОСОБА_3 .
Отже, посилання суду першої інстанції на висновки суду апеляційної інстанції, які викладені в постанові Київського апеляційного суду є безпідставним, оскільки позивачами була заявлена вимога про знесення будівлі.
Окрім того, позивачами було долучено до заяви про забезпечення позову докази, що відповідачем ОСОБА_3 вживаються дії щодо відчуження земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, а саме розміщено оголошення про продаж такої земельної ділянки в мережі Інтернет (а. с. 134-142)
Отже, суд першої інстанції не надав належну правову оцінку доводам позивачів, на які вони посилаються як на підставу для забезпечення позову, не урахував фактичні обставини справи, та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
Обраний позивачами захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку у найбільшій мірі спрямований на забезпечення предмету спору, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду по справі, своєчасне невжиття заходів може стати перешкодою для належного та повного захисту і відновлення порушення цивільних прав заявників, у зв'язку з тим, що земельну ділянку може бути відчужено надалі на користь третіх осіб, що призведе до докладання додаткових процесуальних зусиль позивачами, пов'язаних із формуванням нового суб'єктного процесуального складу або зміни підстави та предмету позову.
Окрім того, вжиття заходів забезпечення позову має тимчасовий характер та поширюється на час розгляду справи, а тому накладення арешту на нерухоме майно, яка є предметом спору у цій справі, не можна розцінювати як порушення права власності на це майно.
Разом із тим, вимоги заяви про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які дії реєстраційні дії, у тому числі, пов'язану із поділом чи об'єднанням земельних ділянок охоплюються накладенням арешту, а тому задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, суд доходитьвисновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 21 червня 202 року з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Кулика Ярослава Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 21 червня 2023 року скасувати та постановитинову про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 800000:039:0026, площею 0, 10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває у власності ОСОБА_3 .
Заборонити будь-яким особам проводити будівельні, підготовчі, будь-які інші роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 800000:039:0026, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває у власності ОСОБА_3 .
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.
Строк пред'явлення до виконання - три роки.
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Стягувач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 09 лютого 2024 року.
Головуючий Т.О. Невідома
Судді В. А. Нежура
С. М. Верланов