Справа № 240/20514/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
07 лютого 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Кушнір В. В.,
представника позивача: Немержицької Т.О.,
представників відповідача: Кедик А.В., Садовська-Мариніна В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року про встановлення судового контролю відповідно до ст. 382 КАС України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 встановлено Центрально-Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Хмельницький) строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 у справі №240/20514/21 терміном тридцять днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 продовжено Центрально-Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Хмельницький) строк виконання рішення Житомирського окружного адміністративного від 04.05.2022 та вимог окремої ухвали від 02.03.2023 на 30 днів з дня отримання даної ухвали.
До Житомирського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року відмовлено у прийнятті звіту про виконання судового рішення від 04.05.2022 у справі №240/20514/21 та встановлено Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Київ) строк на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного від 04.05.2022 у справі №240/20514/21 та вимог окремої ухвали від 02.03.2023 - 30 днів з дня отримання даної ухвали.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
У судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст. 382 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Так, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17.
Із матеріалів справи встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.05.2022, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022, зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати неврахованих сум отриманих, за попередні два місяці винагороди державного виконавця при обчисленні розрахунку середньомісячної заробітної плати для нарахування та виплаті матеріальної допомоги за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки.; обчислення розрахунку середньомісячної заробітної плати для нарахування та оплаті щорічних оплачуваних відпусток за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки; щодо не врахування сум отриманої винагороди державного виконавця при обчисленні розрахунку середньомісячної заробітної плати для нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані 10 днів щорічної відпустки, виплаченої в листопаді 2019 року, та грошової компенсації за невикористані 172 дні щорічних відпусток за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 встановлено Центрально-Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Хмельницький) строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 у справі №240/20514/21 терміном тридцять днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 продовжено Центрально-Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Хмельницький) строк виконання рішення Житомирського окружного адміністративного від 04.05.2022 та вимог окремої ухвали від 02.03.2023 на 30 днів з дня отримання даної ухвали.
До Житомирського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов звіт про виконання судового рішення.
Так, із наявного в матеріалах справи розрахункового листа встановлено, що час затримки виплати винагороди становить 122 робочих дні, тоді як згідно судового рішення, період затримки розрахунку при звільненні становить з 27.12.2019 (день звільнення) по 25.08.2021 (день фактичної виплати винагороди), що перевищує 122 дні. Крім того, відсутні докази врахування суми отриманої винагороди державного виконавця при розрахунку середнього заробітку позивача.
Таким чином, наданий відповідачем звіт про виконання судового рішення не свідчать про фактичне та повне виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.05.2022, яке набрало законної сили.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для прийняття звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 та про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.05.2022.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 лютого 2024 року.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.