Справа № 120/10179/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух Віталій Михайлович
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
12 лютого 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ
04.12.2023 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання Державної податкової служби України подати звіт про виконання судового рішення.
Заява мотивована тим, що відповідач 2 протиправно не виконує рішення суду від 16.01.2023, а тому позивач просить зобов'язати Державну податкову службу України подати звіт про його виконання.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2023 заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду № 120/10179/22 від 16.01.2023 задоволено.
Зобов'язано Державну податкову службу України подати до 08.01.2024 звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду № 120/10179/22 від 16.01.2023.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не обов'язком.
Також вказано, що судове рішення суду першої інстанції не набрало законної сили оскільки відповідачем було подано апеляційну скаргу.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що позивач тричі зверталася до ДПС України із заявами про виконання рішення суду, однак результатом таких звернень було безпідставне подання апеляційних скарг з пропуском строку на апеляційне оскарження та без сплати судового збору.
Зазначено, що апеляційне провадження по справі №120/10179/22 не відкрито, а тому на момент прийняття судом першої інстанції ухвали про встановлення судового контролю судове рішення суду першої інстанції набуло законної сили.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 30.01.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ст.312 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2023 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7278248/2914005040, №7278239/2914005040, №7278240/2914005040, №7278238/2914005040, №7278241/2914005040, №7278243/2914005040, №7278242/2914005040, №7278244/2914005040, №7278245/2914005040, №7278246/2914005040, №7278247/2914005040 від 01.09.2022.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 04.10.2021, №28 від 20.10.2021, №36 від 29.11.2021, №18 від 20.12.2021, №13 від 19.01.2022, №12 від 09.02.2022, №3 від 16.03.2022, №3 від 05.04.2022, №21 від 29.04.2022, №22 від 23.05.2022, №5 від 13.06.2022 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 датою їх подання.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 6 ст. 245 КАС України у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення. При цьому, суд першої інстанції вірно вказав, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Згідно матеріалів справи рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2023 адміністративний позов задоволено.
Податковий орган неодноразово подавав апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції.
Ухвалами суду апеляційної інстанції від 16.03.2023, 03.07.2023, 20.09.2023 повернуто апеляційні скарги податкового органу у зв'язку із не усуненням недоліків.
Ухвалою суду від 07.02.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв'язку із пропуском строку на апеляційне оскарження.
Статтею 255 КАС України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Таким чином рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2023 набрало законної сили та підлягає обов'язковому виконанню.
При цьому скаржником не надано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції жодних доказів виконання судового рішення.
Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява позивача, про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду № 120/10179/22 від 16.01.2023 підлягає задоволенню.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.