Справа № 560/21014/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
12 лютого 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням від 17.06.2022 у справі №560/3871/22 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період з 04.07.2001 по 31.01.2022 та перевести ОСОБА_1 з 31.01.2022 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної у довідках від 31.01.2022 №1355, виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, та здійснити нарахування й виплату з врахуванням виплачених сум.
02.03.2023 за заявою позивачки виданий виконавчий лист у справі №560/3871/22.
У зв'язку з невиконанням зазначеного рішення суду державний виконавець 21.08.2023 прийняв постанову №71389294 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішенням від 27.09.2023 у справі №560/16333/23, залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволені позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо скасування постанови від 21.08.2023 ВП №71389294 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
25.09.2023 та 16.10.2023 від ОСОБА_1 надійшли заяви про вжиття заходів щодо виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі №560/3871/22.
20.10.2023 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ніколов А.В. склав акт про невиконаня рішення та виніс постанову про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду у розмірі 10200,00 грн.
Вважаючи постанову про накладення штрафу від 20.10.2023 ВП №71389294 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Стаття 63 Закону № 1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
За змістом частин 1 та 2 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
тже, підставою для застосування до боржника відповідальності за невиконання рішення суду, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, передбаченої статтею 75 Закону №1404-VIII, у вигляді штрафу є невиконання рішення без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення.
Факт невиконання відповідачем рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі №560/3871/22 в частині обчислення пенсії встановлений рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №560/16333/23, яке набрало законної сили 15.11.2023 та актом державного виконавця від 20.10.2023. Позивач не надав докази на спростування позиції відповідача. Тому, з урахуванням приписів пункту 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не потребує доведення факту невиконання рішення.
Суд встановив, що 20.10.2023 винесена постанова у виконавчому провадженні №71389294 за повторне невиконання рішення суду, в частині обчислення пенсії (врахована лише одна довідку №1355 від 31.01.2022, хоча таких є дві). Зокрема до позовної заяви позивач не долучив докази виконання рішення після застосування до нього штрафу, а лише послався на листи, які досліджувались судом при винесені рішення у справі №560/16333/23.
Пенсійний орган повторно не виконав рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі №560/3871/22 в частині вірного обчислення пенсії, тому відповідач правомірно виніс спірну постанову про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду.
Оскільки, Головне управління Пенсійного фонду України в повному обсязі повторно не виконало рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі №560/3871/22, доказів які б вказували на поважність причин невиконання рішення суду, а також доказів на вжиття належних заходів на вимогу державного виконавця щодо його виконання, не надало, відтак постанова про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн, винесена у виконавчому провадженні від 20.10.2023 №71389294, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.