П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/30619/23
Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Дата і місце ухвалення: 22.12.2023 р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
У вересні 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов у ВП № 72994742, ВП № 72996549 від 25.10.2023 р. про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення суду управлінням було проведено нарахування та підвищення пенсії ОСОБА_1 . Сума доплати з урахуванням фактично виплачених сум склала 54419,92 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійних документів. Покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених зобов'язань. При цьому, фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішенням суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Відсутність коштів не може вважатися невиконанням судових рішень без поважних причин.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 22.12.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що одним із завдань Пенсійного фонду є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, однак позивач зазначеного на виконання рішення суду у справі №420/19066/22 зроблено не було.
Також, апелянт зазначає, що боржник зобов'язаний надати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин, зокрема через відсутність коштів, однак позивачем таких доказів не надано відповідачу.
Крім того апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст.49 КАС України та не залучено ОСОБА_1 до участі у справі у якості 3-ї особи.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2023 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/19066/22, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2023 р., адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 листопада 2022 року щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, що належить до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з інвалідністю внаслідок війни І групи у розмірі 474,50 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 листопада 2022 року підвищення до пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни 1 групи, передбачене ч. 4 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та щомісячну виплату цільової грошової допомоги на прожиття особам з інвалідністю внаслідок війни І групи, передбачену ст. 1 Закону України “Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни” у розмірі 70 грн.
Рішення набрало законної сили 14.09.2023 року.
26.09.2023 року Одеським окружним адміністративним судом видано два виконавчі листи №420/19066/22.
10.10.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП № 72994742 та ВП № 72996549 з примусового виконання вище вказаних виконавчих листів (а.с.15 зв.-16, а.с.17 зв.-16).
12.10.2023 р. ГУ ПФУ в Одеській області на адресу відповідача направило листи за вих. № 1500-0505-5/144870, зв вих. № 1500-0505-5/147676, в яких відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України від 02.06.2016 № 1404 “Про виконавче провадження” просило закінчити виконавчі провадження по виконавчим листам № 420/19066/22, виданим 26.09.2023 р. Одеським окружним адміністративним судом, оскільки 12.10.2023 ОСОБА_1 проведено з 01.11.2022 нарахування державної соціальної допомоги на догляд з 14.10.2022 у розмірі 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.11.2022 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, що належить до категорії! з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з інвалідністю внаслідок війни І групи у розмірі 474,50 грн, підвищення до пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни 1 групи, передбачене ч. 4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та щомісячну виплату цільової допомоги на прожиття особам з інвалідністю внаслідок війни І групи, передбачену ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» у розмірі 70 грн. (копія перерахунку пенсії додається).
Сума доплати за період з 01.11.2022 по 31.10.2023 з урахуванням фактично виплачених сум склала 54419,92 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №631.
Головному управлінню на 2023 рік передбачено коштів на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, в сумі 22,637 млн. грн. Станом на 18.10.2023 за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 включно.
На теперішній час бюджет Головного управління, передбачений на 2023 рік для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, вичерпано. Враховуючи вищезазначене, погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. ((а.с.19зв.-20, а.с.21-22).
25.10.2023 року старшим державним виконавцем відповідно до вимог статей 63, 75 Закону, за невиконання рішення було винесено постанови про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні ВП № 72996549 та у виконавчому провадженні ВП № 72994742 за невиконання рішення суду, оскільки рішення суду боржником фактично та в повному обсязі не виконано.
Вважаючи, вказані постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги ГУ ПФУ в Одеській області та скасовуючи оскаржувані постанови суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення суду по справі №420/19066/22 позивачем пенсійну справу ОСОБА_1 приведено у відповідність до норм чинного законодавства. Однак виплата заборгованості здійснюється позивачем в межах визначених бюджетних асигнувань та в порядку черговості. А відтак, за висновками суду, ГУ ПФУ в Одеській області виконало вимоги виконавчих листів, у зв'язку з чим у державного виконавця не було підстав для накладення на Головне управління штрафу.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ГУ ПФУ в Одеській області та наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої-третьої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Таким чином накладення штрафу є наслідком невиконання рішення боржником без поважних причин у встановлений виконавцем строк.
Аналізуючи наведені положення Закону України «Про виконавче провадження» в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення при наявності у боржника реальної можливості виконати таке судове рішення.
Як встановлено з матеріалів виконавчих проваджень № 72994742 та № 72996549 24 жовтня 2023 року за вхід. № 03.01/13025 до відділу примусового виконання рішень надійшов лист ГУ ПФУ в Одеській області від 18 жовтня 2023 року № 1500-0505-5/147676, в якому зазначається, зокрема про проведення нарахування щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, що належить до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з інвалідністю внаслідок війни І групи у розмірі 474,50 грн., та підвищення до пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни 1 групи, передбачене ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та щомісячну виплату цільової грошової допомоги на прожиття особам з інвалідністю внаслідок війни І групи, передбачену ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» у розмірі 70 грн.
Сума доплати за період з 01 листопада 2022 року по 31 жовтня 2023 року з урахуванням фактично виплачених сум склала 54419,92 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
У вказаному листі ГУ ПФУ в Одеській області зауважило, що виплата зазначених нарахувань буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що до листа ГУ ПФУ в Одеській області не додало жодного доказу відсутності бюджетного фінансування для забезпечення можливості виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі № 420/19066/22.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що на час винесення спірних постанов про накладення штрафу, з боку боржника не було надано державному виконавцю будь-які докази, які могли б підтвердити існування поважних причин невиконання рішення суду.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що державний виконавець виносячи оскаржувані постанови діяв в порядку передбаченому частинами 1 та 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», а саме перевірив виконання рішення боржником наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону та в зв'язку із невиконанням ГУ ПФУ в Одеській області судового рішення виніс постанови про накладення штрафу.
Слід зазначити, що боржник зобов'язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин, зокрема через відсутність коштів.
Повна відсутність у державного виконавця інформації, підтвердженої належними доказами, щодо обсягу коштів, які надійшли на виконання судових рішень, обсягу коштів, які сплачені стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили, свідчить про непрозорість процесу задоволення вимог стягувачів у виконавчих провадженнях та робить неможливим для державного виконавця оцінити поважність причини невиконання судового рішення в конкретному виконавчому провадженні. При цьому, обов'язок доведення поважності причини невиконання у повному обсязі судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні та переконливі докази наявності такої поважної причини.
Таким чином колегія суддів зазначає, що ГУ ПФУ в Одеській області з метою виконання покладених на нього Законом обов'язків, мало надати державному виконавцю докази відсутності фінансування для виконання рішення суду у справі № 420/19066/22 у строк, визначений ч. 6 ст. 26 Закону та встановлений у пункті 2 резолютивних частин постанов старшого державного виконавця Відділу ПВР Рябоконь О. І. від 10 жовтня 2023 року про відкриття виконавчих проваджень № 72994742 та № 72996549, а саме протягом 10 робочих днів.
З огляду на відсутність у державного виконавця станом на час винесення ним спірних постанов інформації, підтвердженої належними доказами, щодо стану бюджетного фінансування ГУ ПФУ в Одеській області для забезпечення можливості виконання останнім рішення суду у справі № 420/19066/22, у державного виконавця були наявні усі законодавчі підстави, передбачені частинами 1 та 2 ст. 63 Закону № 1404^Ш, для винесення ним 25 жовтня 2023 року постанов про накладення штрафу у виконавчих провадженнях № 72994742 та № 72996549.
Застосований до спірних правовідносин підхід суду першої інстанції фактично надає можливість боржникам не виконувати покладені на них Законом № 1404-Ш обов'язки, порушувати встановлені у постановах державних виконавців строки виконання виконавчих документів, не повідомляти державних виконавців про причини невиконання судових рішень, що повністю нівелює засадничі приписи ст. 129-1 Конституції України та ст. 370 КАС України щодо обов'язковості виконання судових рішень.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про задоволення позову ГУ ПФУ в Одеській області та скасування спірної постанови про накладення штрафу.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що прийняття судового рішення у даній справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки стягувача ОСОБА_1 , оскільки ГУ ПФУ в Одеській області оскаржує накладений штраф в межах виконавчого провадження, ініціатором якого є саме ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.
Судом першої інстанції не залучено стягувача за виконавчим документом ОСОБА_1 до участі у розгляді справи в якості третьої особи. Натомість, правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов'язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов'язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23).
А відтак, за наведених вище підстав, наведених колегією суддів щодо допущення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даного спору, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи апеляційної скарги, враховуючи, що інтереси стягувача у виконавчому провадженні відновлено шляхом встановлення судом законності спірної постанови про накладення штрафу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Оскільки при вирішенні спору судом першої інстанції допущено не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому, відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції частково задовольняє таку скаргу, скасовує рішення суду від 22.12.2023 р., з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ГУ ПФУ в Одеській області.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 287, 308, 311,315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 25.10.2023 р. ВП № 72994742, ВП № 72996549.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 12 лютого 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук