Житомирський апеляційний суд
Справа №296/212/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
05 лютого 2024 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10 січня 2024 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 та продовжено відносно підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростишів, Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого, -
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 лютого 2024 року включно, без визначення розміру застави,-
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю за адресою: АДРЕСА_2 . За неможливості застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, просить встановити розмір застави в сумі, що відповідає 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вказує, що даний запобіжний захід є занадто суворим, а застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю буде ефективним для запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КК України. Вважає, що у клопотанні слідчого та в ухвалі слідчого судді відсутні будь-які докази, які б свідчили, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам. Зазначає, що ОСОБА_8 позитивно характеризується, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, проживає з сім'єю, а тому намірів переховуватись від органу досудового розслідування та суду не має. Стверджує, що ризики незаконного впливу на свідків та потерпілих спростовуються тим, що з більшістю свідків підозрюваний не знайомий, крім того всі свідки допитані під час досудового розслідування.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що 05.01.2024 захисник ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просив змінити підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, з покладенням відповідних обов'язків.
Також 05 січня 2024 року старший слідчий в ОВС слідчого управління ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , за змістом якого просив продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_8 у межах строку досудового розслідування, тобто до 15.02.2024 включно у кримінальному провадженні №12023060000000373 від 14.07.2023.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12023060000000373 від 14.07.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ч.2 ст.28, ч.3 ст.342, ч.2 ст.345, ч.2 ст.146, ст.386 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у точно невстановлений день та час, однак не пізніше листопада 2017 року, ОСОБА_11 досяг домовленості з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про їх безпосередню участь у діяльності злочинного об'єднання, а також функціонування під їх керівництвом структурних частин (груп осіб) у злочинній організації, про що останні розробили вищевказаний план злочинної діяльності та приступили до його реалізації.
Так, у точно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, проте не пізніше листопада 2017 року, ОСОБА_14 , з метою реалізації спільного з ОСОБА_11 злочинного умислу, щодо створення злочинної організації та участі у вчинюваних нею злочинів, виконуючи свої обов'язки керівника її структурної частини, згідно плану протиправної діяльності злочинної організації, розробленого ОСОБА_11 , з метою реалізації цілей та мети діяльності вказаної організації - вимагання чужого майна, переважно грошових коштів від громадян за неіснуючі борги, запропонував ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : здійснювати безпосереднє підшукування громадян, які можуть стати потенційними жертвами злочинів; безпосередньо вчиняти вимагання грошових коштів та майна громадян під надуманими приводами, у тому числі за неіснуючими та вигаданими борговими зобов'язанням; вчиняти залякування потерпілих та їх родичів з метою приховування діяльності злочинної організації та недопущення викриття її членів правоохоронними органами; здійснювати психологічний тиск на потерпілих; здійснювати розшукові заходи у випадку ухилення потерпілими від виплат за неіснуючими борговими зобов'язаннями; здійснювати їх доставку до спеціально підготовлених приміщень з метою примушування до сплати неіснуючих боргів шляхом висловлення погроз застосування насильства, нанесення тілесних ушкоджень потерпілим, катувань та принижень потерпілих; передавати грошові кошти та майно отримане внаслідок вимагань за неіснуючими борговими зобов'язаннями ОСОБА_17 для їх подальшого передання очільнику злочинної організації ОСОБА_11 , з метою раціонального розподілу між учасниками контрольованої ОСОБА_13 структурної частини злочинної організації.
У свою чергу ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , погодились на пропозицію ОСОБА_19 , і таким чином стали учасниками структурної частини злочинної організації, створеної та очолюваної ОСОБА_11 .
02.01.2018 після 16 год ОСОБА_14 , який являвся одним із керівників структурної частини злочинної організації очолюваної ОСОБА_11 , спільно з ОСОБА_20 та двома іншими особами, на автомобілі марки «TOYOTA LAND CRUISER 200» д.н.з. НОМЕР_1 , у кузові чорного кольору під керуванням ОСОБА_20 , прибули до ділянки місцевості поблизу магазину «Розруцький», що по вул.Київській, 92-А в м.Коростишеві. Зустрівшись на вказаному місці із потерпілим ОСОБА_21 , застосовуючи фізичну силу вказані особи, примусово, проти волі, помістили його до багажного відділення вказаного автомобіля та висловили звинувачення у зґвалтуванні ОСОБА_22 , а також погрози у заподіянні йому у зв'язку з цим тілесних ушкоджень.
Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_14 , ОСОБА_20 та двоє інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, незаконно позбавивши волі ОСОБА_23 , на вказаному автомобілі перевезли його до ділянки місцевості поблизу магазину «Сармат», що поблизу буд.19 по вул. Різдвяна в м. Коростишеві.
В той же ж день, 02.01.2018, в цей же період та в тому ж місці, зустрівши ОСОБА_24 , застосовуючи щодо нього фізичну силу, ці ж особи примусово поза волею останнього, помістили його до багажного відділення даного автомобіля та висловили звинувачення у зґвалтуванні ОСОБА_22 , а також погрози у заподіянні йому тілесних ушкоджень.
Не припиняючи своїх злочинних дій, ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , та двоє інших невстановлених осіб, 02.01.2018 приблизно о 17 год перевезли потерпілих ОСОБА_23 та ОСОБА_24 до недіючого затопленого гранітного кар'єру «Вороного», неподалік вул. Червоних партизан (наразі вул. Партизанська) в м. Коростишеві, ОСОБА_14 та ОСОБА_20 наказали потерпілим зняти з себе одяг і білизну, а також стати на коліна. Перебуваючи під психологічним тиском та , побоюючись фізичної розправи, ОСОБА_25 та ОСОБА_26 виконали дану вимогу після чого ОСОБА_14 та ОСОБА_20 , по черзі нанесли численні удари руками, ногами та гілкою дерева по різним частинам тіла та кінцівках потерпілих, заподіюючи їм фізичні страждання, а також змусили зізнатися у нібито зґвалтуванні та, стоячи на колінах, просити вибачення у ОСОБА_22 , після чого ОСОБА_8 , ОСОБА_20 та інші невстановлені особи залишили потерпілих у вказаному місці, а самі поїхали у невідомому напрямку.
У подальшому, 02.01.2018 у ОСОБА_19 , спільно з ОСОБА_20 та особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю ( ОСОБА_27 ), виник спільний умисел направлений на вимагання грошових коштів у ОСОБА_28 , під приводом безпідставного звинувачення його сина ОСОБА_23 у зґвалтуванні ОСОБА_22 , з погрозою насильства над ним, обмеження його прав і свобод шляхом написання заяви до правоохоронних органів.
У свою чергу ОСОБА_14 повідомив про дані злочинні наміри ОСОБА_11 , та отримав схвалення на вчинення незаконних дій.
Таким чином, 02.01.2018 приблизно о 18 год ОСОБА_14 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_20 та ОСОБА_27 , на автомобілі марки та моделі «TOYOTA LAND CRUISER 200» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_20 , приїхали до місця поблизу ресторану «Троян» за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Київська, 129, де зустрілись із потерпілим ОСОБА_28 . Під час спілкування з ОСОБА_28 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 та ОСОБА_27 , в усній формі висловили вимогу передачі грошових коштів в сумі 2000 доларів США, погрожуючи при цьому написанням заяви до правоохоронних органів та фізичним насильством щодо сина потерпілого - ОСОБА_23 у разі невиконання їх вимоги, та встановили потерпілому термін в одну добу для виконання вказаної вимоги, тобто передачі їм грошових коштів в сумі 2000 доларів США.
В подальшому, 03.01.2018 та 06.01.2018, у денний час, ОСОБА_20 , діючи в межах спільного з ОСОБА_13 та ОСОБА_27 умислу, не припиняючи своїх злочинних дій, неодноразово телефонував потерпілому ОСОБА_28 та в усній формі повторно висловлював вимогу передачі грошових коштів в сумі 2000 доларів США, висловлюючи погрози застосування насильства відносно сина потерпілого. При цьому, ОСОБА_28 сприймаючи дані погрози як реальні, все ж таки у незаконній вимозі ОСОБА_8 , ОСОБА_20 та ОСОБА_27 відмовив, усвідомлюючи повну непричетність свого сина до зґвалтування. Надалі, ОСОБА_28 , дізнавшись про затримання працівниками правоохоронних органів в середині серпня 2023 року ОСОБА_11 , ОСОБА_19 та інших підконтрольних їм осіб, звернувся з відповідною заявою про вчинення щодо нього злочину, а саме вимагання його майна.
Також, 23.12.2022 у вечірній час, ОСОБА_14 та ОСОБА_18 , у період дії військового стану, з метою реалізації спільного злочинного умислу, переслідуючи корисливий мотив та керуючись єдиним злочинним умислом направленим на вимагання грошових коштів у ОСОБА_29 , приїхали на невстановленому автомобілі до підприємства по обробці граніту, яке орендує потерпілий ОСОБА_29 , за адресою: АДРЕСА_3 , де зустрілись із потерпілим.
В ході спілкування з потерпілим, ОСОБА_14 та ОСОБА_18 в усній формі висловили вимогу передачі їм грошових коштів в сумі 3000 доларів США, що за курсом НБУ на день вчинення злочину складало 109500 гривень та повідомили про негативні наслідки для здоров'я потерпілого у разі невиконання ним цієї вимоги. Після отримання відмови потерпілого ОСОБА_29 надавати грошові кошти, ОСОБА_14 наніс потерпілому два удари кулаками рук по голові, а саме в ліве вухо та ніс, від чого потерпілий відчув сильний фізичний біль, після цього ОСОБА_14 встановив потерпілому термін до 24.03.2023 на отримання від нього грошових коштів в сумі 3000 доларів США, що за курсом НБУ на день вчинення злочину складало 109500 гривень, а також наголосив на негативних наслідках у разі невиконання зазначеної вимоги у вигляді повторного застосування фізичного насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.
В подальшому, ОСОБА_14 , діючи у складі злочинної організації, не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді незаконного отримання грошових коштів від ОСОБА_29 , неодноразово телефонував останньому та в усній формі повторно висловлював вимогу передачі грошових коштів в сумі 3000 доларів США, погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого у разі невиконання ним цієї вимоги. Надалі, ОСОБА_29 , дізнавшись про затримання працівниками правоохоронних органів в середині серпня 2023 року ОСОБА_30 , ОСОБА_12 та інших осіб, звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів про вчинення щодо нього злочину, а саме вимагання його майна.
Крім цього, у достовірно невстановлений день, час та місці, наприкінці 2022 року, ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , діючи у складі контрольованої ОСОБА_12 структурної частини злочинної організації очолюваної ОСОБА_11 , під час дії воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив та керуючись єдиним злочинним умислом направленим на вимагання грошових коштів у ОСОБА_33 , в усній формі висловили вимогу передачі їм грошових коштів останнім в сумі 70000 гривень та повідомили про негативні наслідки для здоров'я потерпілого у разі невиконання ним цієї вимоги.
В подальшому, у достовірно невстановлений день та час, в січні 2023 року, ОСОБА_31 , не припиняючи своїх злочинних дій, запропонував ОСОБА_34 поспілкуватися з приводу так званого «боргу» за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_4 , для використання в якості приміщення заздалегідь підготовленого для вчинення неправомірних дій, на що потерпілий погодився, прибувши до місця проживання ОСОБА_35 . Через деякий проміжок часу на зазначену адресу прибули ОСОБА_32 та ОСОБА_12 , де не припиняючи спільних злочинних дій, ОСОБА_32 почав заподіювати ОСОБА_34 тілесні ушкодження, а саме наносити удари в область ребер та нирок кулаками рук, спричиняючи при цьому фізичного болю потерпілому. У подальшому, вказані особи наказали потерпілому роздягнутися та ОСОБА_32 продовжив наносити удари по тулубу ОСОБА_36 гумовим ременем для тренувань. У цей час ОСОБА_31 та ОСОБА_12 висловили вимогу передачі їм грошових коштів в сумі 70000 гривень та наголосили на негативних наслідках для життя та здоров'я потерпілого, які настануть у майбутньому, у разі невиконання ОСОБА_37 їхніх вимог. Одночасно з цим, у достовірно невстановлений день, час та місці, наприкінці 2022 року, ОСОБА_16 , діючи у складі контрольованої ОСОБА_13 структурної частини злочинної організації очолюваної ОСОБА_11 , переслідуючи корисливий мотив та керуючись єдиним злочинним умислом направленим на вимагання грошових коштів у ОСОБА_33 , в усній формі висловив вимогу передачі йому грошових коштів в сумі 200 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 31.12.2022 складало 8000 гривень, повідомивши, при цьому що він отримав право «вимоги» до ОСОБА_33 і в разі пропуску терміну сплати борг лише зростатиме.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на незаконне вимагання чужого майна, ОСОБА_16 у період з грудня 2022 року по кінець липня 2023 року систематично, використовуючи додаток соціальної мережі - Instagram, надсилав голосові та текстові повідомлення у яких висловлював категоричні вимоги передачі йому неіснуючого боргу, постійно збільшуючи його розмір, а в разі відмови ОСОБА_33 виконувати його вимоги, висловлював погрози завдання тілесних ушкоджень рідним та близьким потерпілого, а також йому особисто.
Сприймаючи погрози ОСОБА_30 , ОСОБА_38 , ОСОБА_12 та ОСОБА_16 , як реальну загрозу своєму життю, здоров'ю і особистому матеріальному благополуччю, та з метою захисту своїх прав і законних інтересів, ОСОБА_39 07.08.2023 звернувся з відповідною заявою про вчинення щодо нього злочину, а саме вимагання належного йому майна.
15.08.2023 з метою викриття злочинної діяльності вказаних осіб та припинення вчинення неправомірних дій відносно ОСОБА_33 , у період часу з 12:20 по 12:40, в присутності двох понятих, у приміщенні ГУНП в Житомирській області ОСОБА_34 вручені грошові кошти в сумі 40 тисяч гривень, які останній поклав до кишені своєї сумки.
У подальшому о 14 год 20 хв цього ж дня, ОСОБА_39 , прибув на зустріч до автозаправної станції «КЛО», яка розташована по вул. Київська, 151 в м. Коростишеві, де використовуючи свій акаунт в соціальній Інтернет мережі Instagram написав ОСОБА_16 про те, що він знаходиться на вказаній АЗС та бажає розрахуватись з вказаними особами, повернувши насправді неіснуючий борг.
Надалі, не припиняючи своїх злочинних дій ОСОБА_32 , 15.08.2023 о 14 год 21 хв., на автомобілі «BMW» днз. НОМЕР_2 прибув до місця очікування ОСОБА_33 , де вийшовши зі свого авто швидко підбіг до автомобіля потерпілого «ВАЗ 2101» та через відкриті двері почав наносити кулаками рук та ногами взутими у взуття, а також спеціально підшуканим предметом ззовні схожим на металеву палицю тілесні ушкодження ОСОБА_34 , поєднуючи із неодноразовими висловлюваннями, щодо вимагання грошових коштів, зокрема висловлюючи запитання «де бабки». У результаті зазначеного побиття, ОСОБА_32 у цей же день, час та місці заподіяв ОСОБА_34 тілесні ушкодження у вигляді синців на обох верхніх кінцівках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, у точно невстановлений слідством час та місці, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_14 , придбав та переніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_5 , оборонну осколкову ручну гранату «Ф-1», що складається з корпусу оборонної осколочної ручної гранати Ф-1, та підривача - уніфікованого запалу ручних гранат дистанційної дії УЗГРМ, що є бойовим припасом, яку ОСОБА_14 , незаконно без передбаченого законом дозволу придбав та зберігав у вказаній квартирі до 15:00 год. 15.08.2023.
15.08.2023, у ході проведення обшуку в житлі ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_5 , працівниками поліції виявлено та вилучено оборонну осколкову ручну гранату «Ф-1».
Крім цього, у точно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, проте не пізніше 15.08.2023, ОСОБА_14 , без передбаченого законом дозволу придбав військову короткоклинкову холодну зброю колюче-ріжучої дії - багнет-ніж мод. 2 7,62 мм автомата Калашникова (АКМ та АКМС), яку незаконно, без передбаченого законом дозволу зберігав в автомобілі марки «Skoda» модель «Superb», д.н.з. НОМЕР_3 , який перебував у його користуванні та знаходився за адресою: АДРЕСА_6 , до моменту вилучення працівниками поліції під час обшуку.
15.08.2023 СУ ГУНП в Житомирській області у порядку ст.208 КПК України ОСОБА_19 було затримано та 16.08.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 189, ч. 1 ст.263 КК України.
17.08.2023 Корольовським районним судом м. Житомира до підозрюваного ОСОБА_19 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
04.12.2023 Корольовським районним судом м. Житомира підозрюваному ОСОБА_17 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 15.01.2024 включно.
08.12.2023 ОСОБА_17 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.1 та ч.2 ст.263 КК України.
Слідчій вважав, що з метою запобігання ризикам, передбаченим п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися, існує необхідність у продовженні запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не забезпечать його належної процесуальної поведінки.
Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою.
За таких обставин, колегія суддів переглядає судове рішення лише у вказаних межах, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 зазначеного закону, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявних ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; його репутацію; майновий стан; наявність судимостей; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Отже, як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вище вимог закону дотримався та здійснив аналіз доказів, які дають достатні підстави вважати повідомлену ОСОБА_8 підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.1, ч.2 ст.263 КК України обґрунтованою.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, стороною захисту не оспорюється.
Крім того, слідчій суддя дійшов обгрунтованого висновку про доведеність прокурором ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких останній підозрюється, можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою схилити останніх до відмови від показань, та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності та на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження № 12014180200000617 від 09.05.2014по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.258, ч.1 ст.263 КК України (т.2 а.с.89-94).
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді в тій частині, що прокурором та слідчим не обґрунтовано ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри та доведеності зазначених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а тому вважає доводи апеляційної скарги захисника щодо недоведеності вказаних ризиків безпідставними.
Доводи апеляційної скарги захисника про необхідність визначення розміру застави, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до п.1, 4 ч.4 ст.183 КПК України слідчій суддя має право не визначати розмір застави.
Доводи апеляційної скарги захисника по те, що підозрюваний ОСОБА_8 позитивно характеризується, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини не свідчать про зменшення ризиків, встановлених слідчим суддею, а лише характеризують особу.
Крім того, слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого вже було надано оцінку вказаним доводам сторони захисту.
Посилання захисника на можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, колегія суддів також вважає безпідставними з урахуванням стадії кримінального провадження та обставин інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень. До того ж сторони підтвердили, що наданий час виконуються дії, передбачені ст.290 КПК України, для чого потрібен певний час.
Більш того, стороною захисту не доведено наявності достатніх стримуючих факторів від порушень ОСОБА_8 своїх процесуальних обов'язків у випадку застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги захисника не спростовують висновки слідчого судді, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, яка відповідає вимогам кримінального процесуального закону, немає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10 січня 2024 року, якою продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 лютого 2024 року включно, без визначення розміру застави - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: