СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/1150/24
ун. № 759/2909/24
12 лютого 2024 року м. Київ
Слідча суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_2 та подане в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.06.2023 за № 42023110000000203, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 364; ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна,
У провадження слідчої судді 12.02.2024 надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_2 та подане в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.06.2023 за № 42023110000000203, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 364; ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.06.2023 за № 42023110000000203, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 364; ч. 4 ст. 190 КК України.
У даному клопотанні поставлено питання про накладення арешту майна з метою збереження речових доказів з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування, а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 3221483001:01:040:0081, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Вивчивши клопотання та додатки до нього, слідча суддя дійшла до таких висновків.
Положеннями ст. 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Разом з тим, у клопотанні відсутні відомості щодо утворених земельних ділянок в результаті їх відчуження і об'єднання, а саме не зрозуміло, внаслідок яких дій (відчуження і об'єднання земельних ділянок) утворилася земельна ділянка з кадастровим номером 3221483001:01:040:0081.
Також до клопотання не долучено постанови про визнання даної земельної ділянки речовим доказом.
Крім того, прохальна частина клопотання викладена не конкретизовано, а саме не зазначено місце розташування земельної ділянки, на яку прокурор просить накласти арешт на майно.
Положеннями ч. 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, оскільки клопотання прокурора подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне повернути його слідчому на підставі ч. 3 ст. 172 КПК України для усунення недоліків.
Керуючись ст. 642 , 131, 170, 171, 172, 309 КПК України, слідча суддя,
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_2 та подане в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.06.2023 за № 42023110000000203, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 364; ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна, - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1