12 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 904/3867/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Мороз В.Ф., судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є.)
від 25.10.2023
у справі № 904/3867/21
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національний банк України
про відшкодування шкоди у сумі 213849977,67 грн,
При новому розгляді справи №904/3867/21 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 у справі №904/3867/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заподіяну ПАТ "Меліор Банк" та його кредиторам шкоду в сумі 213 849 977,67 грн.
Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №904/3867/21, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на зазначене судове рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №904/3867/21 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, а саме: надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 1 589 000, 00 грн за подання касаційної скарги у даній справі.
Від ОСОБА_1 на виконання ухвали Верховного Суду від 19.12.2023 надійшла заява про розстрочення сплати судового збору, до якої додано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №08К24674М від 26.12.2023 про сплату 200 000, 00 грн судового збору за подання касаційної скарги у даній справі. У наведеній заяві про розстрочення судового збору скаржник просить розстрочити залишок судового збору у розмірі 1 389 000, 00 грн за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №904/3867/21 на 4 місяці, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі, шляхом сплати щомісяця частинами судового збору в розмірі не менше 347 250, 00 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №904/3867/21 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
Від ОСОБА_1 до суду, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 29.01.2024, надійшла заява про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги у даній справі з 1 589 000, 00 грн до 230 000, 00 грн та додає до неї квитанцію від 05.02.2024 про доплату судового збору у розмірі 30 000, 00 грн.
Заяву про зменшення розміру судового збору обгрунтовує тим, що скаржник не має можливості сплатити судовий збір у розмірі 1 589 000, 00 грн з огляду на його майновий стан, оскільки судовий збір значно перевищує 5% розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, що підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/ суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та війського збору за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року. Також зазначає, що ОСОБА_1 сплачено 230 00, 00 грн судового збору шляхом запозичення коштів. При цьому також посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду 29.11.2023 у справі №906/308/20, в якій суд дійшов висновку, що до відповідачів у справі також підлягає застосуванню пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» щодо можливості задоволення клопотань про відстрочення, розстрочення, зменшення судового збору або звільнення від сплати судового збору, проте до таких клопотань має бути додано відповідний доказ, який підтверджує тяжкий майновий стан скаржника.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20, повний текст якої оприлюднено 14.12.2023, незастосування до фізичної особи положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» з тих підстав, що така особа є відповідачем, може порушити право особи на справедливий суд (стаття 6 Конвенції). Зазначене також не відповідає ряду конституційних засад та основних засад господарського процесу: принципам рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункти 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України); рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках (пункти 2, 8, 9 частини третьої статті 2 ГПК України).
Отже, положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою.
Відмова у звільненні від сплати судового збору з тих підстав, що така особа є відповідачем, без дослідження судом доказів, якими відповідач обґрунтовує наявність підстав для застосування пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», завдає шкоди самій суті права відповідача на доступ до суду.»
Тобто Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що до відповідачів у справі також підлягає застосуванню пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» щодо можливості задоволення клопотань про відстрочення, розстрочення, зменшення судового збору або звільнення від сплати судового збору, проте до таких клопотань має бути додано відповідний доказ, який підтверджує тяжкий майновий стан скаржника.
З огляду на вищевикладене та враховуючи надання ОСОБА_1 Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми сплачених доходів та утриманих податків за 2022 рік, з яких вбачається, що розмір судового збору перевищує 5 % річного доходу скаржника, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про можливість задоволення заяви про зменшення розміру судового збору з 1 589 000, 00 грн до 230 000, 00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановлює ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду:
- від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 01.08.2023 у справі №910/9833/21 (щодо застосування ст. 1166 ЦК України);
- від 21.07.2021 у справі №910/12930/18 (щодо застосування ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.58 Закону України "Про банки і банківську діяльність");
- від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 07.09.2022 у справі №904/3867/21 (щодо застосування ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції чинній на момент подання позову; ст. 89 ГК України, в редакції яка не була чинна станом на 2014 рік);
- від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 (щодо застосування частини п'ятої статті 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та визначення моменту початку позовної давності).
Також підставою касаційного оскарження зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування:
- ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 1166 ЦК України, статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" за умови покриття збитків за допомогою резервного фонду банку, який було сформовано згідно з приписами статті 36 Закону У країни "Про банки і банківську діяльність";
- частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в частині визначення розміру шкоди (збитків) за межами (з перевищенням) розміру недостатності майна банку для розрахунків з кредиторами, що була визначена в звіті ліквідатора;
- статті 22 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 1166 ЦК України, а саме презумпції вини завдавача шкоди у правовідносинах з приводу стягнення з пов'язаних з банком осіб шкоди за фактом укладення правочинів, що призвели до завдання банку збитків;
- ч. 7 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків» № 1588-ІХ від 30.06.2021, стосовно визначення моменту, з якого починається перебіг строку позовної давності, для судових проваджень, позови за якими були подані до дати прийняття (набрання чинності) Закону України № 1588- ІХ від 30.06.2021;
- статей 256 та 261 Цивільного кодексу України стосовно визначення моменту, з якого починається перебіг строку позовної давності, у спорах з приводу стягнення з пов'язаних з банком осіб шкоди за фактом укладення правочинів, що призвели до завдання банку збитків.
Крім того підставою касаційного оскарження зазначає п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме: п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України.
З огляду на вищевикладене, колегією суддів встановлено, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим, відповідно до статті 294 Господарського процесуального кодексу України необхідно відкрити касаційне провадження у справі.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 клопоче про поновлення строків на касаційне оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскаржувану постанову Центральним апеляційним господарським судом прийнято 25.10.2023, повний текст її підписано 06.11.2023. Отже, у даному випадку двадцятиденний строк на оскарження постанови обчислюється з дня складення її повного тексту, а саме: з 06.11.2023. Тому останнім днем строку для подання касаційної скарги на зазначену постанову було 27.11.2023 (перший робочий день після вихідного 26.11.2023).
Касаційну скаргу подано 27.11.2023, що підтверджується поштовим конвертом, в якому її надіслано на адресу Верховного Суду, тобто в межах строків встановлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України. Тому клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження залишається колегією суддів без розгляду.
Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 290, 294 Господарського процесуального кодексу України Суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору у справі №904/3867/21 задовольнити.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №904/3867/21.
3. Призначити до розгляду справу №904/3867/21 на 13 березня 2024 року о 10:15 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул.О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.
4. Надати учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу, який не перевищує 15 днів з моменту отримання даної ухвали. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.
5. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
6. Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області/ Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/3867/21 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національний банк України про відшкодування шкоди у сумі 213 849 977,67 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Баранець
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань з викликом сторін має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка представників будь-якої із сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм та ставитися при цьому з повагою до інших учасників справи:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи;
- за наявності потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) або використати для цього підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Касаційний господарський суд