Номер провадження: 33/813/129/24
Номер справи місцевого суду: 523/14440/23
Головуючий у першій інстанції Аліна С.С.
Доповідач Комлева О. С.
31.01.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,
з участю:
секретаря судового засідання Виходець А.В.
адвоката Грицюк Олександра Олексійовича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - Кріони Олега Сергійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2023 року,-
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
На вищевказану постанову суду 20 жовтня 2023 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції не більш ніж формально підійшов до встановлення обставин передбачених ч.2 ст. 33 КУпАП, обмежившись лише прямою вказівкою про їх наявність у постанові та виклавши лише їх зміст, оскільки матеріали провадження у справі про адміністративне правопорушення не містять жодних об'єктивних даних та доказів, які б могли підтвердити викладені у постанові суду обставини.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
В судове засідання не з'явився потерпілий ОСОБА_2 , який неодноразово викликався у судове засідання.
Заслухавши пояснення адвоката Грицюка О.О., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - Кріона О.С.вивчивши матеріали та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
За змістом ст. ст. 245, 251, 252, 278 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Розглядаючи справу про адміністративні правопорушення необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За приписом ст. 8 КпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не в повній мірі дотримався зазначених вимог закону, не повно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №533971 від 07 серпня 2023 року, вбачається, що 26 липня 2023 о 11 год. 36 хв. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Mersedes Benz E300D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Чорноморського козацтва в м. Одесі в напрямку вул. 7-ма Пересипська, був неуважним, не обрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку та здійснив виїзд на прилеглу територію внаслідок чого здійснив зіткнення зі стоячим транспортним засобом «Toyota camry», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стало порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується сукупністю доказів, що є у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, поясненнями учасників ДТП.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд не погоджується з висновком районного суду про доведеність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджуються із наявними в матеріалах справи доказами, які, на переконання апеляційного суду, були неповно досліджені судом з точки зору їх допустимості з огляду на наступне.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто диспозиція статті передбачає наявність мінімум 2 (двох) транспортних засобів, які отримали пошкодження, порушення ПДР, винність особи, збитки потерпілій сторони (відмінної від особи правопорушника) тощо.
Апеляційний суд наголошує, що відповідальність за ст. 124 КУпАП настає лише в тому разі, коли внаслідок порушення правил дорожнього руху було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, крім власного транспортного засобу.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Склад правопорушення містить в собі: об'єкт, об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом. Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно встановити наявність об'єктивної та суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Відповідно до правил дорожнього руху України, а саме загальної частини, дорожньо-транспортна пригода це - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Проте, відповідно до матеріалів справи, а саме фототаблиці пошкоджених автомобілів «Toyota camry», державний номерний знак НОМЕР_2 а також «Mersedes Benz E300D» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 не вбачається відповідність пошкоджень, оскільки «Toyota camry» має незначні пошкодження переднього бамперу, а «Mersedes Benz E300D» має значні пошкодження переднього бамперу та лобового скла, обидві двері та крило з правої сторони, розбите заднє скло.
Крім того, в судове засідання викликався неодноразово потерпілий ОСОБА_2 , однак в засідання не з'явився. Своїм правом підтвердити завдання йому матеріальної шкоди внаслідок ДТП, не скористався.
Також, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до рапорту інспектора УПП в Одеській області Ігната Рожко, під час патрулювання у складі екіпажу отримав виклик про ДТП без травмованих по вул. Чорноморського Козацтва №72 за участю «Toyota camry», державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобілю BMW сірого кольору, останній покинув місце ДТП (а.с. 4).
З пояснень потерпілого ОСОБА_2 також вбачається що саме автомобіль BMW сірого кольору незрозумілим маневром на швидкості вдарив його автомобіль в передній бампер та покинув місце ДТП (а.с. 8).
Крім того, ДТП, яка сталася 26 липня 2023 року, стала підставою для складання протоколу відносно ОСОБА_1 тільки 07 серпня 2023 року.
В ч.2 ст. 254 КУпАП наголошується, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.Примірник протоколу про адміністративне правопорушення в порушення ст.254 КУпАП ОСОБА_1 не вручався. Факт ненадання примірника протоколу підтверджується матеріалами справи наданими суду, а саме другий екземпляр протоколу наявний в матеріалах справи (а.с. 2).
В зв'язку з чим апеляційний суд прийшов до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення, складений працівниками поліції в порушення вимог ст.256 КУпАП, а тому не може бути належним чи допустимим доказом по справі.
Отже зібрані докази є недостатніми доказами для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки не узгоджуються між собою.
Інших доказів, які б доводили поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, матеріали справи не містять.
У зв'язку із тим, що у ході розгляду даної справи у суду апеляційної інстанції виникли сумніви в частині обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення, усунути які не виявилось можливим, суд ці сумніви, у відповідності до положень ст. 62 Конституції України тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи не спростованої презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
За таких обставин, постанова судді районного суду підлягає скасуванню, а провадження в справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП - закриттю за відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП .
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2023 року - скасувати. Провадження відносно ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку на підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева