Справа № 944/5817/22 Головуючий у 1 інстанції: Швед Н.П.
Провадження № 33/811/1756/23 Доповідач: Романюк М. Ф.
09 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Тимощука Олександра Івановича на постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 11жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одної тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20коп, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України .
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 об 00год 30хв 07 листопада 2022 року по вулиці Залізнична, в с.Рясне-Руська Яворівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ Е320» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком медичного огляду №002837 від 07.11.2022, чим порушив п.2.9 «а» Правил Дорожнього Руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Тимощук О.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що : працівники поліції не повідомили належним чином причину зупинки та не надали можливості ознайомитись з правами, якими наділений ОСОБА_1 при складанні протоколу; сертифікат повірки приладу не було отримано; направлення на медичний огляд відсутній у матеріалах справи; огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; з матеріалів справи не вбачається ознак алкогольного сп'яніння, які б давали підстави вважати ОСОБА_2 таким, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Окрім того, до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в обґрунтування пропуску якого апелянт покликається на те, що лише 18.11.2023 ознайомились з оскаржуваною постановою.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Тимощук О.І. будучи повідомленим про час та місце його проведення, не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що пропущений на оскарження судового рішення строк необхідно поновити, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №088363 від 07.11.2022;
- висновком лікаря №002837 від 07 листопада 2022 року, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння,
- рапортом командира взводу 1 роти батальйону 1 УПП у Львівській області ДПП,
-відеозаписом, який міститься на CD-R диску, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, результат 0,76 %;
Таким чином, саме сукупністю вказаних вище доказів підтверджується керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тобто порушенням вимог п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності направлення на проведення огляду на стан сп'яніння, не можуть бути підставою для скасування постанови суду з огляду на те, що Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року не передбачає обов'язкового долучення до протоколу направлення на медичний огляд.
Направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану, в тому числі алкогольного сп'яніння складається для лікаря, як підстава проведення лікарем огляду особи. Вся процедура огляду водія у медичному закладі проводиться виключно за участю працівників поліції, які і доставляють водія до лікарні, а не водій сам прибуває туди з направленням, що передбачено ч. 4 ст. 266 КУпАП.
Також, всупереч доводам апелянта, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було надано сертифікат про повірку робочого засобу вимірювальної техніки на прилад «Драгер» не може бути підставою для скасування постанови, оскільки сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки надається особі, яка проходить огляд на її вимогу, а такої вимоги, як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 не виловлював.
У ході апеляційного розгляду апеляційним судом не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність в діях працівників поліції порушення приписів «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП, та такі дії у встановленому законом порядку не оскаржувалися .
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.
Судом враховується рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», за яким будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
поновити адвокату Тимощуку Олександру Івановичу строк апеляційного оскарження постанови Яворівського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2023 року.
Постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Тимощука Олександра Івановича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк