Справа № 456/3434/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1087/23 Доповідач: ОСОБА_2
судового засідання
09 лютого 2024 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.02.2022 року у кримінальному провадженні №12018140130000434 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лисовичі, Стрийського району, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України;
з участю прокурора - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
встановила:
цим вироком ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ухвалено рахувати з моменту затримання - 23 березня 2018 року.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
На вирок суду ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_10 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції повторно заявила клопотання про забезпечення перевірки заяви ОСОБА_6 про застосування до нього недозволених методів досудового розслідування під час його перебування у приміщенні відділу поліції 23.03.2018 року.
В мотивах клопотання захисник зазначила, що ухвала Львівського апеляційного суду від 04.12.2023 року про доручення Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Львові, провести перевірку заяви ОСОБА_6 належним чином не виконана, оскільки по ній не прийнято будь-якого процесуального рішення.
Обвинувачений в суді апеляційної інстанції зазначене клопотання підтримав та зазначив, що працівники поліції у приміщенні відділу поліції м. Моршина до нього застосовували незаконні методи досудового розслідування, били палицями по голові, п'ятах та тілу. Вказав, що може їх опізнати.
Заслухавши доводи обвинуваченого та його захисника, які підтримали клопотання, прокурорів, які не заперечили проти такого, колегія суддів вважає, що таке підлягає задоволенню.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 04.12.2024 року Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Львові, доручено провести перевірку заяви ОСОБА_6 про застосування до нього недозволених методів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018140130000434 під час його перебування у приміщенні відділу поліції м. Моршина (Стрийське районне управління поліції ГУНП у Львівській області) 23.03.2018 року, в строк, передбачений ст. 214 КПК України.
На адресу суду 18.12.2023 року надійшов лист ТУ ДБР, розташованого у м. Львові про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 про застосування до нього недозволених методів досудового розслідування.
Виходячи зі змісту статті 3 Конвенції, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства, у поєднанні із загальним обов'язком держави за статтею 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатися з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки, а тим більше обґрунтовувати ними свої рішення.
Згідно з практикою Європейського суду допустимість як доказів свідчень, отриманих за допомогою катувань, з метою встановлення відповідних фактів у кримінальному провадженні зводить нанівець саму суть права обвинуваченого не свідчити проти себе та призводить до несправедливості кримінального провадження в цілому.
Забезпечення перевірки заяви про застосування недозволених методів шляхом проведення уповноваженим органом офіційного розслідування щодо можливих порушень прав людини, гарантованих статтями 27, 28 Конституції України, є обов'язковим.
Відповідно до ч. 4 ст. 216 КПК України, досудове розслідування кримінальних правопорушень вчинених працівником правоохоронного органу здійснюють слідчі органів державного бюро розслідувань.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що орган досудового розслідування формально підійшов до розгляду заяви ОСОБА_6 про застосування до нього недозволених методів досудового розслідування, оскільки офіційне розслідування щодо можливих порушень прав ОСОБА_6 із винесенням відповідного процесуального рішення за його результатами проведено не було.
Відтак, колегія суддів вважає за необхідне повторно зобов'язати органи Державного бюро розслідувань у передбачений кримінальним процесуальним законом спосіб провести перевірку заяви ОСОБА_6 про застосування до нього недозволених методів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018140130000434 під час його перебування у приміщенні відділу поліції м. Моршина (Стрийське районне управління поліції ГУНП у Львівській області) 23.03.2018 року.
Керуючись ст. 405 КПК України, колегія суддів
постановила:
клопотання захисника ОСОБА_10 задовольнити.
Повторно доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Львові, провести перевірку заяви ОСОБА_6 про застосування до нього недозволених методів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018140130000434 під час його перебування у приміщенні відділу поліції м. Моршина (Стрийське районне управління поліції ГУНП у Львівській області) 23.03.2018 року, в строк, передбачений ст. 214 КПК України.
Процесуальні рішення за результатами перевірки скерувати обвинуваченому ОСОБА_6 та Львівському апеляційному суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Львівську обласну прокуратуру.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4