Справа 688/618/24
№ 1-кс/688/335/24
Ухвала
Іменем України
09 лютого 2024 року м.Шепетівка
Слідчий суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , подане в рамках кримінального провадження №12024244000000046 від 09 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, про арешт майна,
встановив:
Слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , за погодженням з начальником Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся із клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024244000000046 від 09 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 08 січня 2024 року, до ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, із письмовою заявою, звернувся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово проживає в АДРЕСА_1 , про те, в 2022 році (точної дати не відомо) військовослужбовці збройних сил та інших незаконних збройних формувань Російської Федерації, порушуючи закони та звичаї війни, здійснюючи постійні артилерійські обстріли м. Бахмут Донецької області, внаслідок потрапляння артилерійський снарядів, було повністю зруйновано квартиру АДРЕСА_2 , до стану що унеможливлює її подальше використання для проживання, належну ОСОБА_5
09 січня 2024 року за вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024244000000046 та розпочато досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Під час проведення досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на знищене майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою недопущення її незаконного відчуження на користь сторонніх осіб.
Враховуючи положення ст. 98 КПК України, є всі підстави вважати, що квартира АДРЕСА_2 , являється предметом кримінального правопорушення, а тому відповідно, зберегла на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Вислухавши доводи слідчого яким він обґрунтовує клопотання, думку прокурора, суд приходить до наступного.
Дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України визначено правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчим та прокурором не надано достатніх та належних доказів тих обставин, на які вони послались у клопотанні про арешт майна, які б в достатній мірі підтверджували існування підстав для накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 . Крім того, як зазначено в клопотанні, дане майно внаслідок потрапляння артилерійський снарядів під час обстрілів збройних формувань Російської Федерації, знищено. В зв'язку з чим, завдання арешту майна в даному клопотанні не доведено та відсутні підстави у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна із забороною володіння, розпорядження та користування визначеною у клопотанні квартирою.
Отже, у клопотанні не наведено об'єктивних підстав відповідності вказаного нерухомого майна критеріям, визначеним статтею 98 КПК України.
Крім того, у матеріалах даного клопотання відсутня постанова слідчого про визнання даної квартири, як речового доказу.
Згідно із частиною першою статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи, що вищевказане, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
У задоволенні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , подане в рамках кримінального провадження №12024244000000046 від 09 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, про арешт майна, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ігор ОГОРОДНІК