12.02.2024 року м. Дніпро Справа № 904/4582/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Чус О.В..
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Фізичної особи-підприємця Писаренко Світлани Валентинівни
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023р.
(суддя Мілєва І.В., м. Дніпро) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль",
Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Фізичної особи-підприємця Писаренко Світлани Валентинівни,
Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 120 793,82 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Писаренко Світлани Валентинівни, про стягнення 120 793,82 грн., з яких: 116 608,17 грн. основний борг, 929,49 грн. пеня, 763,96 грн. 3% річних, 2451,86 грн. інфляційні втрати, 40,34 грн. - плата за абонентське обслуговування.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору, про надання послуги з постачання теплової енергії.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023р. позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Писаренко Світлани Валентинівни на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" 123 477,82 грн., а саме: 120 793,82 грн., з яких: 116 608,17 грн. основний борг, 929,49 грн. пеня, 763,96 грн. 3% річних, 2451,86 грн. інфляційні втрати, 40,34 грн. - плата за абонентське обслуговування, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн..
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Фізична особа-підприємець Писаренко Світлана Валентинівна, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023р. повністю та прийняти нове рішення по суті позовних вимог. Одночасно, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування доводів апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що спірне нежитлове приміщення відповідача, має окремий ввід на теплову енергію, оснащений окремим приладом обліку теплової енергії, що підтверджується наявністю паспорту приладу обліку, а саме - Паспорт ААЭИ.405211.756-04ПС, відповідно до якого визначено, що прилад обліку сертифікований та сертифікат зареєстрований в Реєстрі системи сертифікації.
Скаржник зазначає на тому, що після окремого вводу, подача тепла до нежитлового приміщення відповідача КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснювало виключно за актами подачі тепла не на будинок 9 по вулиці Ракітіна, а за актом подачі/припинення тепла до окремого об'єкту нежитлового приміщення 40 будинку 9 по вулиці Ракітіна. За змістом акту про припинення постачання тепла 21 березня 2013 року вбачається, що подача тепла припинена за адресою: вул. Ногіна (Ракітіна), буд. 9, прим.40, опломбовано КПТС та подальша подача тепла можлива лише після подання заявки в район. У той же час КП ТМ «Криворіжтепломережа» 26 березня 2013 року проведено акт технічного огляду вузла обліку теплової енергії за адресою, м. Кривий Ріг, вул. Ногіна (Ракітіна), буд. 9, прим. 40 відповідно до якого підтверджується факт наявності окремого вводу на приміщенні, факт наявності окремого вузла обліку та зафіксовано, що фактів, які вказують на некоректну роботу теплового лічильника, не встановлено.
Скаржник зауважує на тому, що станом на момент придбання відповідачем зазначеного у позові нежитлового приміщення, а саме ще з 2011 року приміщення ще попереднім власником було обладнано окремим вводом на теплопостачання, з окремим лічильником шо підтверджується документами наявними у позивача та в матеріалах даної справи. Крім того, документів які б підтверджували подання відповідачем заяви на подальше постачання тепла за вище вказаною адресою відсутні, що вказує на те, що відповідач з 2013 року не реалізовував своє право на отримання тепла.
Скаржник вважає, що рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.20.2011р. «Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства «Криворіжтепломережа» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» це не є передавальним актом зі змісту якого вбачалось би чіткий перелік будинків по кожній вулиці міста, які були передані позивачу. Аналогічно, відповідне рішення - неє технічним паспортом на будинок 9 по вулиці Ракітіна м. Кривого Рогу , в якому вказувались дані про площе опалення (або ж навпаки неопалювальну площу) нежитлового приміщення, не містить схему наявності/відсутності системи централізованого опалення у приміщенні, а отже не може бути доказом правомірності факту надання позивачем послуг у відповідності до технічних параметрів будинку та нежитлового приміщення.
Скаржник акцентує увагу на тому, що позивач визнав факт окремого відгалуження системи опалення у приміщенні відповідача, про що свідчить лист позивача № 3752/30 від 22.09.2020 р., за змістом якого вказується, що позивачу відомо про окреме відгалуження системи опалення до нежитлового приміщення відповідача, у зв'язку з чим позивач просив привести у відповідність до вимог законодавства прилади обліку.
Скаржник наголошує на тому, що відокремлене підключення від системи централізованого опалення це не тотожне самовільному відключенню, оскільки приміщення відповідача підключене до централізованого опалення, однак містить самостійний механізм подачі тепла окремо на приміщення, що визналось позивачем в 2020 році.
Скаржник зазначає на тому, що позивачем не подано жодного доказу який би підтверджував факт укладання Договору з відповідачем, а саме відсутні: Заява приєднання, оскільки відповідач не надавав жодних заяв на адресу позивача; документи, які підтверджують оплату відповідачем на рахунок позивача коштів за послуги; документи погоджені обома сторонами, які б свідчили про факт отримання відповідачем послуг позивача, крім того відсутні акти подачі тепла безпосередньо на нежитлове приміщення відповідача. Порядок укладання господарських договорів, який передбачений ст. ст. 180-181 ГПК України, на думку Скаржника, також не дотриманий.
Скаржник також звертає увагу на те, що відповідач вже тривалий час веде листування з позивачем, щодо відсутності в приміщенні відповідача опалення, зокрема в березні 2023 року відповідач письмово повідомила листом позивача, що приміщення відповідача не опалюється, а тому у відповідача виникла необхідність здійснити заміри температури в приміщенні. Зрештою, з метою здійснення перевірки порядку дотримання AT «Криворізька теплоцентраль» якості послуг які нібито надаються у відповідності до вказаного публічного договору в житловому будинку проводилась комісія із представників ОСББ, мешканців будинку на яку було запрошено AT «Криворізька теплоцентраль» для здійснення замірів температурного режиму в приміщеннях будинку, в тому числі нежитловому приміщенні будинку 9 по вулиці Ракітіна м. Кривого Рогу. Проте, на засідання відповідної комісії представників позивача не було, а тому комісія з жителів будинку склали відповідний Акт-Претензію, відповідно до якого, у вище вказаному приміщенні було відсутнє централізоване опалення та температура повітря в приміщенні відповідала температурі повітря надворі (копія акту міститься в матеріалах справи). Відповідний акт було надіслано на адресу позивача, проте жодних дій з боку позивача щодо вирішення порушених в акті питань не відбулось.
Скаржник також зауважує на тому, що відповідно до п. 11 .Типового договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку. Однак позивач не надає жодних доказів показників приладу обліку теплової енергії який наявний у відповідача на окремому відгалуженні, а посилається на загальні дані будинку у той час, як приміщення відповідача оснащене окремим вузлом обліку.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою та просить апеляційний суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023р. залишити без змін, оскільки вважає, що судом першої інстанції досліджено та враховано всі фактичні дані та обставини справи і на підставі цього прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Зокрема, Товариство, зазначає на тому, що твердження Скаржника щодо обладнання його приміщення окремим інженерним вводом не відповідає дійсності та не підтверджується жодними належними, допустимими та вірогідними доказами. Позивач зазначає на тому, що до спірного приміщення обладнано лише відгалуження від загальнобудинкового вводу, що розташоване до будинкового приладу комерційного обліку. Відповідно до Акту теплової інспекції від 23.09.2020р. № 358 під час обстеження нежитлового приміщення за адресою: вул. Ракітіна, буд. 9, прим. 40, що належить Відповідачу, встановлено, що засувки ПС-1 та ОС-2 розпломбовано. Даним акт зафіксовано факт розпломбування запірної арматури вузла обліку теплової енергії, розташованої у підвалі будинку № 9 по вул. Ракітіна (колишня назва Ногіна), тобто усунуто перешкоду для подання теплоносія до приміщення. Отже, представником теплової інспекції AT «Криворізька теплоцентраль» було виявлено, що без жодної правової підстави у спірному приміщенні відсутнє централізоване опалення. Також, акт від 10.06.2022 № 407, на думку Позивача, говорить про те, що нежитлове приміщення № 40 будинку № 9 по вул. Ракітіна є невід'ємною частиною внутрішньобудинкової системи централізованого опалення даного будинку. При цьому, нарахування Відповідачу здійснювалось у період після встановлення тепловою інспекцією незаконного здійснення розпломбування засувок ПС-1 та ОС-2 на відгалуженні від системи централізованого опалення даного будинку. Зазначені вище факти встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023р. по справі № 904/2549/22, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023р..
Позивач також вказує на те, що трубопроводи та устаткування теплопостачання до зовнішніх зрізів будівельної несучої конструкції ОСББ «КР РАКІТІНА 9» на вводі теплових мереж в будівлю знаходяться на балансі і обслуговуються AT «Криворізька теплоцентраль». Таким чином, Позивач несе відповідальність за постачання теплової енергії до стіни буд. 9 по вул. Ракітіна. Крім того, прилад обліку «Ергомера - 125» встановлений у приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 9 прим. 40 до прийняття профільного закону щодо врегулювання забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії.
Позивач зауважує на тому, що за чинним законодавством, починаючи з 02.08.2017р., нарахування за поставлену теплову енергію, постачання гарячої води та/або централізованого водопостачання, проводяться не на підставі будь-якого вузла обліку теплової енергії, а виключно на підставі вузла комерційного обліку.
Позивач вказує на те, що для проведення нарахування AT «Криворізька теплоцентраль» за надані послуги з постачання теплової енергії у приміщенні за адресою м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 9 прим. 40, у вказаному приміщенні має бути обладнано вузол комерційного обліку, встановлений на окремому інженерному вводі, проте фактично наявний прилад обліку встановлено на окремому відгалуженні системи опалення, що не є підставою для врахування його показів при здійсненні нарахувань. Відповідно до Акту та Схеми розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатації відповідальності сторін (копія акту та схеми додається) до будинку № 9 по вул. Ракітіна ОДИН окремий інженерний ввід, отже, на вказаному будинку можливе встановлення лише одного вузла комерційного обліку, який фактично встановлено на весь будинок, на підставі якого і здійснюється нарахування за спожиту теплову енергію. Таким чином, на думку Позивача, встановлення судом першої інстанції облаштування спірного приміщення окремим інженерним вводом призвело б до неправильного встановлення обставин справи, оскільки приміщення обладнано лише відгалуженням від загальнобудинкового вводу. При цьому, оснащення чи не оснащення окремим інженерним вводом, відгалуженням від загальнобудинкового вводу не впливає на предмет спору даної справи, оскільки пов'язано лише із влаштуванням приладів обліку. Натомість, на переконання Позивача, у даній справі важливо встановити сам факт подачі теплової енергії до об'єкту архітектури. Дана обставина підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія до будинку 9 по вул. Ракітіна, що в м. Кривому Розі.
Позивач вважає, що твердження Відповідача про те, що типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що обліковується у Позивача № 1622/жб, не укладався не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства.
Позивач звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі Скаржником зазначено, що останній звертався до AT «Криворізька теплоцентраль» з численними листами за тривалий період часу щодо відсутності в спірному приміщенні опалення та необхідності здійснення замірів температури у даному приміщені, проте не надає жодного належного чи допустимого доказу на підтвердження своїх тверджень. Таким чином, Позивач вважає, що послуга з постачання теплової енергії була надана Відповідачу належним чином і у повному обсязі, що не спростовується останнім. Відповідач не довів обставини, на які посилається.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Мороз В.Ф., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/4582/23.Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Писаренко Світлани Валентинівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023р. у справі № 904/4582/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
01.12.2023р. матеріали справи №904/4582/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду в справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2024р. поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Писаренко Світлани Валентинівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 266834097 від 21.07.2021р. власником нежитлового приміщення-магазину 40 за адресою: вул. Ногіна (Ракітіна), буд. 9 у м. Кривий Ріг, площею 226,5 м2 - є Писаренко Світлана Валентинівна.
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017р. перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до ч. 2 ст. 108 ЦК України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль". У зв'язку з проведенням державної реєстрації змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" про що 14.05.2018р. внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає теплову енергію населенню м. Кривого Рогу. Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011р. «Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства «Криворіжтепломережа» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (копія рішення додається) до ДП «Криворізька теплоцентраль» передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (по новому Покровський), Інгулецькому та Саксаганському районах міста. Таким чином, з 01.10.2013р. виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для буд. № 9 по вул. Ногіна (Ракітіна), м. Кривого Рогу є Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль». Таким чином, наразі, виконавцем послуги теплопостачання для будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ногіна (Ракітіна), буд. 9, прим. 40, є позивач АТ "Криворізька теплоцентраль".
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуг, на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Відповідно до п. 4 Типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Оскільки, як зазначає позивач, протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку 9 по вул. Ногіна (Ракітіна) у м. Кривий Ріг про обрання моделі договірних відносин, з 01.11.2021р. з ФОП Писаренко С.В. фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Позивач зазначає, що даний типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами №1622/жб від 01.11.2021р. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ногіна (Ракітіна), буд. 9, приміщення 40, загальною площею 226,5 м2.
Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Договір укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України (п. 1 договору).
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (п. 2 договору).
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).
Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 5 договору).
Відповідно до п. 30 договору, плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021р. №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (ч. 3 п. 41 договору).
Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному ст. 27 Закону України Про житлово-комунальні послуги (п. 47 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).
Позивач зазначає, що в буд. 9 по вул. Ракітіна в м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом технічного огляду вузла обліку теплової енергії від 03.04.2020. Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення. У позивача наявний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого загальною площею нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 9, прим. 40, є 226,5 кв.м.
Таким чином, як зазначає позивач згідно з показаннями приладу комерційного обліку у період з листопада 2022 року по березень 2023 року відповідачем було спожито теплову енергію на загальну суму 118 108,17 грн з ПДВ, також протягом вказаного періоду відповідачу було надано послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 40,34 грн, на підтвердження чого надав акти приймання передачі теплової енергії (надання послуг):
- № 27622 від 30.11.2022р. про постачання відповідачу у листопаді 2022 р. теплової енергії, в обсязі 4,36 Гкал, на суму 19 417,48 грн., без ПДВ (23 300,98 грн., з ПДВ) та надання послуги з абонентського обслуговування, на суму 6,67 грн., без ПДВ (8,00 грн., з ПДВ), усього на суму 23 308,98 грн., з ПДВ;
- № 32674 від 31.12.2022р. про постачання відповідачу у грудні 2022 р. теплової енергії, в обсязі 5,32 Гкал, на суму 23 692,89 грн., без ПДВ (28 431,47 грн., з ПДВ) та надання послуги з абонентського обслуговування, на суму 6,67 грн., без ПДВ (8,00 грн., з ПДВ), усього на суму 28 439,47 грн., з ПДВ;
- № 2326 від 31.01.2023р. про постачання відповідачу у січні 2023 р. теплової енергії, в обсязі 4,6 Гкал, на суму 20 486,33 грн. без ПДВ (24 583,60 грн., з ПДВ) та надання послуги з абонентського обслуговування, на суму 6,67 грн., без ПДВ (8,00 грн., з ПДВ), усього на суму 24 591,60 грн., з ПДВ;
- № 5998 від 28.02.2023р. про постачання відповідачу у лютому 2023 р. теплової енергії, в обсязі 4,6 Гкал, на суму 20 486,33 грн., без ПДВ (24 583,60 грн., з ПДВ) та надання послуги з абонентського обслуговування на суму 6,67 грн., без ПДВ (8,00 грн., з ПДВ), усього на суму 24 591,60 грн., з ПДВ;
- № 9087 від 31.03.2023р. про постачання відповідачу у березні 2023 р. теплової енергії в обсязі 3,22 Гкал, на суму 14 340,43 грн., без ПДВ (17 208,52 грн., з ПДВ) та надання послуги з абонентського обслуговування, на суму 6,95 грн., без ПДВ (8,34 грн., з ПДВ), усього на суму 17 216,86 грн., з ПДВ. Позивач виставив відповідачу рахунки.
Факт постачання теплової енергії на житловий будинок № 9 по вул. Ногіна (Ракітіна), у місті Кривий Ріг за період з 01.11.2022 по 31.03.2023р. підтверджується актом подачі теплоносія в будівлю житлового будинку № 102 від 03.11.2021р. про подачу теплоносія, та актом про припинення подачі теплоносія в будівлю житлового будинку від 24.03.2023р., а також рішеннями Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону
Разом з тим, позивач зазначає, що факт поставки теплової енергії у приміщення 40 у буд. № 9 по вул. Ногіна (Ракітіна) у місті Кривий Ріг з листопада 2022 р. по березень 2023 р. підтверджується тим, що власник вказаного приміщення ФОП Писаренко С.В. платіжним дорученням № 1 від 30.01.2023р. сплатила позивачу 1500,00 грн., з призначенням платежу: «плата за тепло за листопад 2022 року».
Позивач зазначає, що всі вищенаведені акти разом із рахунками направлялися відповідачу засобами поштового зв'язку разом із супровідними листами № 10298/30 від 13.12.2022р., № 212/30 від 11.01.2023р., № 1099/30 від 14.02.2023р., № 1929/30 від 07.03.2023р., № 2776/30 від 05.04.2023р..
Відповідно до п. 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлену теплову енергію сплатив лише частково 1500,00 грн. (за листопад 2022р.), що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 30.01.2023р., за надані послуги абонентського обслуговування не сплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за поставлену теплову енергію у розмірі 116 608,17 грн. та за послуги абонентського обслуговування у розмірі 40,34 грн..
Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 4088/30 від 26.05.2023р., в якій вимагав сплатити заборгованість.
Відповідач за поставлену теплову енергію не розрахувався та не сплатив плату за абонентське обслуговування, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і стало причиною виникнення спору.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Предметом розгляду у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для стягнення з Відповідача вартості наданих Позивачем послуг постачання теплової енергії та нарахованих Позивачем трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені.
Рішення мотивовано тим, що відповідач порушив зобов'язання за укладеним сторонами Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в частині оплати у встановлені строки поставленої позивачем теплової енергії та послуг з абонентського обслуговування, доказів іншого відповідачем не надано. Тому суд вважав правомірним нарахування позивачем трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені.
Колегія суддів з таким висновком суду погоджується, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
За приписами ст. 275 ГК України, відпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать послуги з постачання теплової енергії.
На підставі ч.2 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.
Надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року було затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 року внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року, які набрали чинності 01.10.2021 року. Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року, викладено в новій редакції.
Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року ( в редакції постанови КМУ № 1022 від 08.09.2021 року) ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Відповідно до п. 13 вказаних Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст.ст. 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" закріплено права та основні обов'язки споживача теплової енергії, яка містить обов'язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно із ч. 7 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною, першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Частинами 4, 5 ст. 13 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017р. перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до ч. 2 ст. 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль". У зв'язку з проведенням державної реєстрації змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає теплову енергію населенню м. Кривого Рогу. Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011р. «Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства «Криворіжтепломережа» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (копія рішення додається) до ДП «Криворізька теплоцентраль» передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (по новому Покровський), Інгулецькому та Саксаганському районах міста. Таким чином, з 01.10.2013р. виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку № 9 по вул. Ногіна (Ракітіна), м. Кривого Рогу є Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль». Таким чином, наразі, виконавцем послуги теплопостачання для будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ногіна (Ракітіна), буд. 9, прим. 40, є позивач АТ "Криворізька теплоцентраль".
Фізична особа - підприємець Писаренко Світлана Валентинівна з 21.06.2012р. є власником нежитлового приміщення загальною площею 226,5 кв.м., що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ногіна (Ракітіна), буд. 9, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 266834097 від 21.07.2021р.. Вказане приміщення знаходиться у багатоквартирному житловому будинку.
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуг, 01.10.2021р. на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається через те, що вказане призведе до порушення прав інших суб'єктів імперативно визначених відносин.
Протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідача не надходило жодних документів які б підтверджували наявність рішення про обрання моделі договірних відносин. Докази іншого апелянтом не надано.
Враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: вул. Ногіна (Ракітіна), буд. 9 у м. Кривий Ріг, площею 226,5 м2, між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (виконавцем) та ФОП Писаренко С.В. (споживачем) є укладеним з 01.11.2021 року, за умовами п. 1 якого, договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (п. 2 договору).
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).
Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 5 договору).
Відповідно до п. 30 договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021р. №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (ч. 3 п. 41 договору).
Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному ст. 27 Закону України Про житлово-комунальні послуги (п. 47 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).
Факт поставки теплової енергії за період з листопада 2021 р. по березень 2022 р. підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок № 9, вул. Ногіна (Ракітіна) у м. Кривий Ріг, згідно з рішеннями Виконкому Криворізької міської ради № 490 від 22.09.2021р. та № 158 від 23.03.2022р..
Позивач зазначає, що в будинку № 9, вул. Ногіна (Ракітіна) у м. Кривий Ріг встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом технічного огляду вузла обліку теплової енергії від 03.04.2020р.. Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення. У позивача наявний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого загальною площею нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 9, прим. 40, є 226,5 кв.м.
Позивач наголошує, що згідно з показаннями приладу комерційного обліку у період з листопада 2022 року по березень 2023 року Відповідачем спожито теплову енергію у розмірі 22,1 Гкал, на загальну суму 118 108,17 грн., з ПДВ., також протягом вказаного періоду відповідачу було надано послуги з абонентського обслуговування, на загальну суму 40,34 грн,
Відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) фізичній особі - підприємцю Писаренко С.В.., в належне ій нежитлове приміщення, було поставлено теплову енергію:
- № 27622 від 30.11.2022р. про постачання відповідачу у листопаді 2022 р. теплової енергії в обсязі 4,36 Гкал, на суму 19 417,48 грн., без ПДВ (23 300,98 грн., з ПДВ) та надання послуги з абонентського обслуговування, на суму 6,67 грн., без ПДВ (8,00 грн., з ПДВ), усього на суму 23 308,98 грн., з ПДВ;
- № 32674 від 31.12.2022р., про постачання відповідачу, у грудні 2022 р. теплової енергії в обсязі 5,32 Гкал, на суму 23 692,89 грн., без ПДВ (28 431,47 грн. з ПДВ) та надання послуги з абонентського обслуговування, на суму 6,67 грн., без ПДВ (8,00 грн., з ПДВ), усього на суму 28 439,47 грн., з ПДВ;
- № 2326 від 31.01.2023р., про постачання відповідачу у січні 2023 р. теплової енергії в обсязі 4,6 Гкал, на суму 20 486,33 грн., без ПДВ (24 583,60 грн., з ПДВ) та надання послуги з абонентського обслуговування, на суму 6,67 грн., без ПДВ (8,00 грн., з ПДВ), усього на суму 24 591,60 грн., з ПДВ;
- № 5998 від 28.02.2023р., про постачання відповідачу у лютому 2023 р. теплової енергії в обсязі 4,6 Гкал, на суму 20 486,33 грн., без ПДВ (24 583,60 грн., з ПДВ) та надання послуги з абонентського обслуговування, на суму 6,67 грн., без ПДВ (8,00 грн., з ПДВ), усього на суму 24 591,60 грн., з ПДВ;
- № 9087 від 31.03.2023р., про постачання відповідачу у березні 2023 р. теплової енергії в обсязі 3,22 Гкал, на суму 14 340,43 грн., без ПДВ (17 208,52 грн., з ПДВ) та надання послуги з абонентського обслуговування, на суму 6,95 грн., без ПДВ (8,34 грн., з ПДВ), усього на суму 17 216,86 грн., з ПДВ. Позивач виставив відповідачу рахунки.
Матеріали справи свідчать, що вищенаведені акти разом із рахунками направлялися відповідачу засобами поштового зв'язку разом із супровідними листами № 10298/30 від 13.12.2022р., № 212/30 від 11.01.2023р., № 1099/30 від 14.02.2023р., № 1929/30 від 07.03.2023р., № 2776/30 від 05.04.2023р..
Вказані вище акти приймання передачі теплової енергії (надання послуг) підписані лише зі сторони виконавця (позивача) та відповідно не містять підписів зі сторони замовника (відповідача).
Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, в постанові від 22.08.2023р. у cправі №910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).
Таким чином, передання і прийняття товарів (робіт, послуг) на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального надання товарів (робіт, послуг) за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття товарів (робіт, послуг) у строк, визначений договором.
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Будь-яких доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості матеріали справи не містять.
Відтак, враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підтвердженості заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію, у період з листопада 2022 р. по березень 2023 р, у розмірі 118 108,17 грн. та заборгованості за послуги абонентського обслуговування, у розмірі 40,34 грн..
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлену теплову енергію сплатив лише частково 1500,00 грн (за листопад 2022 року), що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 30.01.2023, за надані послуги абонентського обслуговування не сплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за поставлену теплову енергію у розмірі 116 608,17 грн. та за послуги абонентського обслуговування у розмірі 40,34 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 4088/30 від 26.05.2023р., в якій вимагав сплатити заборгованість, про що свідчать копія реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції, список згрупованих відправлень та фіскальний чек.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ч.1 ст. 901 ЦК України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України ).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК України ).
З урахуванням приписів п. 34 договору, строк оплати поставленої теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, за період листопад 2021 р. - березень 2022 р., є таким, що настав.
Доказів сплати Відповідачем заборгованості суду не надано.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за поставлену теплову енергію, в розмірі 116 608,17 грн. та 40,34 грн. плати за абонентське обслуговування, за період 01.11.2021р.-31.03.2022р..
Також, Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, у розмірі 929,49 грн., за загальний період з 02.01.2023р. по 17.05.2023р..
Відповідно до п.45 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
За приписами ч.1 ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).
За приписами ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 4 ст. 231 ГК України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд апеляційної інстанції вважає, що цей розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованим та арифметично вірним.
Відповідач контррозрахунку не надав.
Крім того, Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних, за період з 02.01.2023р. по 17.05.2023р., у розмірі 763,96 грн. та інфляційні втрати, за той же період, у розмірі 2451,86 грн..
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України, є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 р. у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок річних та інфляційних, колегія суддів вважає, що цей розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення річних, за загальний період прострочення з 02.01.2023р. по 17.05.2023р., в сумі 763,96 грн. та інфляційних втрат, за період з 02.01.2023р. по 17.05.2023р., в сумі 2451,86 грн..
Доводи скаржника про те, що спірне нежитлове приміщення відповідача, має окремий ввід на теплову енергію оснащений окремим приладом обліку теплової енергії колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023р. по справі №904/2547/22 позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Фізичної особи-підприємця Писаренко Світлани Валентинівни про стягнення заборгованості за договором № 1622 від 10.03.2014р. купівлі-продажу теплової енергії - задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Писаренко Світлани Валентинівни на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" основної заборгованості, 1522,73 грн штрафу, 344,63 грн трьох процентів річних, 710,34 грн інфляційних втрат, 2340,08 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2023р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Писаренко Світлани Валентинівни залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023р. у справі № 904/2547/22 залишено без змін.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 по справі № 904/2549/22 у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Писаренко Світлани Валентинівни до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про зобов'язання відповідача припинити нарахування оплати з надання послуг з постачання теплової енергії приміщенню 40, що розташоване за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Ракітна, будинок 9, приміщення 40, власником якого є позивач; скасування нарахованої позивачу заборгованості у розмірі 173.723,00 грн за постачання теплової енергії приміщенню 40, що розташоване за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Ракітна, будинок 9, власником якого є позивач - відмовлено у повному обсязі.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023р. у задоволенні апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Писаренко Світлани Валентинівни відмовлено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023р. у справі № 904/2549/22 залишено без змін.
Рішеннями по справах № 904/2547/22 та № 904/2549/22 встановлено наступне.
Право власності позивача на спірне приміщення виникло 09.07.2012 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення-магазину від 21.06.2012, що підтверджується витягом № 34756463 від 09.07.2012.
Актом представника позивача від 10.06.2022 № 407 встановлено, що приміщення відповідача за адресою: вул. Ногіна (нині - Ракітіна), буд. 9, приміщення 40 є невід'ємною частиною внутрішньобудинкової системи центрального опалення вказаного будинку. Докази зворотного матеріали справи не містять.
Згідно із актом від 21.03.2013 була припинена подача теплоносія та опломбовані за КПТС « 52». Водночас у акті вказано, що у випадку несанкціонованого підключення та порушення цілісності пломб позивачу будуть пред'явлені штрафні санкції та об'єкт буде відрізаний від мереж відповідача. Також зазначено, що подача тепла до об'єкта позивача буде відновлена після подачі заявки.
Станом на 21.03.2013 діяв Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 N 4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.12.2005 за N 1478/11758 (далі - Порядок).
Цей Порядок визначав процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - ЦО і ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП (п. 1.1).
Власник приміщення у будинку не надав доказів того, що опалення в його приміщенні було відокремлене від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання до набрання чинності цим Порядком.
Отже, на правовідносини сторін розповсюджується дія Порядку.
В силу п. 2.2 Порядку відключення від мереж централізованого опалення підтверджується рішенням щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.
Можливість відключення окремих приміщень житлового будинку існувала до внесення змін, затверджених вищезазначеним наказом.
Зміни до Порядку від 22.11.2005р. № 4, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007р. № 169, набрали чинності 14.12.2007р..
Отже, до 14.12.2007 при відключенні від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, необхідно керуватися Порядком від 22.11.2005 № 4, згідно з яким було передбачено відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання окремих приміщень житлового будинку.
Громадяни, які отримали дозвіл на відключення квартири до 14.12.2007р., мали право здійснити та завершити відповідні роботи з відключення квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води і оформити проведення та завершення таких робіт у відповідності із чинним на той час Порядком від 22.11.2005р. № 4.
Порядком від 22.11.2005р. № 4 установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення, він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком від 22.11.005 р. № 4 процедури.
Відповідач не долучив до матеріалів справи ані рішення про відключення від мереж централізованого опалення, ані акта про відключення від мережі централізованого опалення, ані переглянутих на черговому засіданні комісії умов договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Згідно із актом від 21.03.2013р. була припинена подача теплоносія та опломбовані за КПТС « 52». Водночас у акті вказано, що у випадку несанкціонованого підключення та порушення цілісності пломб позивачу будуть пред'явлені штрафні санкції та об'єкт буде відрізаний від мереж відповідача. Також зазначено, що подача тепла до об'єкта позивача буде відновлена після подачі заявки.
Чинне законодавство не містить визначення поняття «опломбування/розпломбування» вузлів (засобів) обліку, але під ним слід розуміти що - це обслуговування засобів вимірювальної техніки, яке призначене для контролю за несанкціонованим доступом до обладнання та зміни показань.
Позивач долучив до позовної заяви відповідь КПТМ «Криворіжтепломережа» на адвокатський запит від 28.02.2022р. за вих. № 277/13, у якій заступник директора по теплозбуту КПТМ «Криворіжтепломережа» Леонід Бобро зазначив, що споживачі, об'єкти яких розташовані в окремих нежитлових будівлях або мають окремі вводи зверталися до КПТМ «Криворіжтепломережа» з приводу відключення від систем централізованого опалення до закінчення опалювального сезону у 2012-2013 роках. Саме з цієї причини 21.03.2013р. контролером Удовік І.А. було складено акт про припинення подачі теплоносія до приміщення магазину «Хмилько». Крім цього, у відповіді відповідача на адвокатський запит від 28.02.2022р. за вих. № 277/13 зазначено, що документами, які підтверджують передачу нежитлового приміщення за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Ракітіна, 9 на обслуговування від Комунального підприємства КПТМ «Криворіжтепломережа» до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» є рішення Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011р., лист до Міністерства енергетики від 11.07.2013р. № 773/01, відповідь Міністерства енергетики від 25.07.2013р. № 01/25-0940.
Також у матеріалах справи наявна відповідь позивача від 19.04.2022р. за вих. № 3483/09, у якій т.в.о. голови правління відповідача Артем Угрюмов відносно акта про припинення подачі теплоносія до приміщення від 21.03.2013р. вказав, що процедура відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води будинку при відмові споживачів від таких послуг передбачена Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого постачання, затвердженого Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. № 4 із змінами внесеними Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007р. № 169 (далі Порядок № 169). Так, Порядком № 169 встановлено, що єдиним документом, який підтверджує правомірність відключення від мережі централізованого опалення є рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.
Аналізуючи зміст акту від 21.03.2013р., відповіді КПТМ «Криворіжтепломережа» (організація, яка раніше обслуговувала спірне нежитлове приміщення) на адвокатський запит від 28.02.2022р. за вих. № 277/13, відповідь позивача від 19.04.2022р. за вих. №3483/09 та акт від 23.09.2020р., суд дійшов таких висновків: по-перше, відповідач не був від'єднаний від мереж позивача; по-друге, а подача теплоносія була призупинена тимчасово та підлягала відновленню; по-третє, припинення подачі теплоносія таки відбулася 21.03.2013р., що визнав заступник директора по теплозбуту КПТМ «Криворіжтепломережа» Леонід Бобро; по-четверте, єдиним документом та належним доказом, який підтверджує правомірність відключення від мережі централізованого опалення є рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади у позивача відсутнє; по-п'яте, 23.09.2022р. (дата складання акта відповідача) встановлено факт розпломбування засувок у спірному приміщенні.
Судом також встановлено, що трьома представниками відповідача 23.09.2020р., в присутності позивача фізичної особи-підприємця Писаренко Світлани за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Ракітіна, будинок 9, приміщення 40 складено акт про те, що під час обстеження за вказаною адресою встановлено, що засувки ПС-1 та ОС-2 розпломбовано.
Даним актом зафіксовано факт розпломбування запірної арматури вузла обліку теплової енергії, розташованої у підвалі будинку 9 по вул. Ракітіна (Ногіна), тобто усунуто перешкоду для подання теплоносія до приміщення.
Відтак, актом від 23.09.2020р. підтверджено розпломбування засувок ПС-1 та ОС-2.
Суди критично оцінили позицію відповідача в частині того, що теплова енергія не поставляється у приміщення відповідача, оскільки вже 10.03.2014р. між позивачем (теплопостачальна організація-продавець) та відповідачем (споживач-покупець) був укладений договір № 1622 купівлі-продажу теплової енергії (далі - договір).
Згідно з дислокацією об'єктів до договору теплопостачальна організація-продавець взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в потрібних йому обсягах до нежитлового приміщення за адресою: вулиця Ногіна (нині - Ракітіна), будинок 9, приміщення 40.
Суд також встановив, що договір № 1622 від 10.03.2014р. підписаний особисто фізичною особою-підприємцем Писаренко Світланою /проти цього відповідач не заперечує/.
Отже, дії відповідача /підписання договору/ є додатковим свідченням того, що з 10.03.2014р. позивач набув обов'язок поставити відповідачу теплову енергію, за яку відповідач зобов'язався заплатити.
Більш того, укладення договору купівлі-продажу теплової енергії 10.03.2014р. свідчить про те, що відповідач немає документів, які б підтверджували правомірність відключення від мережі централізованого опалення, не є відключеним від мережі централізованого опалення та, укладаючи договір, розраховував на одержання від позивача теплової енергії.
Претензій відповідача до позивача щодо відсутності послуги обумовленої договором купівлі-продажу теплової енергії від 10.03.2014р. матеріали справи не містять.
Матеріали справи не містять доказів припинення/розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії від 10.03.2014р..
Суд визнає обґрунтованою позицію позивача, що відповідач жодних відомостей про правомірне відключення спірного приміщення від централізованого теплопостачання до матеріалів справи не надав.
Позивач не довів суду належними доказами факт відсутності теплопостачання за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Ракітіна, будинок 9, приміщення 40, зокрема, у спірний період, у період з 01.11.2020р. до 31.10.2021р..
Відтак, матеріалами справи № 904/2549/22 підтверджується правомірність дій відповідача щодо нарахування плати за надання послуг з постачання теплової енергії приміщенню 40, що розташоване за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Ракітна, власником якого є позивач.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справах №904/2547/22 та 904/2549/22 залишено без змін за результатами апеляційного переглядів, набрали законної сили у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, та беручи до уваги, що сторонами у вказаній справі є ті ж самі юридичні особи, що і у даній справі, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про доведеність та обґрунтованість встановлених у зазначених рішеннях обставин щодо порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань з оплати наданих послуг з постачання теплової енергії за договором №1622/жб від 01.01.2021р., які повторного доведення не потребують.
З огляду на вказане вище, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що позовні вимоги є такими, що підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023р. у справі № 904/4582/23 законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Писаренко Світлани Валентинівни залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 р. у справі № 904/4582/23 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя О.В. Чус