вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" лютого 2024 р. Справа№ 910/1757/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Ткаченка Б.О.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу
за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022
у справі № 910/1757/22 (суддя - Нечай О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал»
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 9 700,04 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення інфляційних втрат у розмірі 7 795,07 грн , 3% річних у розмірі 1 904,97 грн. та судових витрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/1757/22 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» інфляційних втрат у розмірі 7 795,07 грн , 3% річних у розмірі 1 904,97 грн, 2 481,00 грн витрат по сплаті судового збору та 1 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/1757/22 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі №910/1757/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 3721,50 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
13.11.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/1757/22, в якій він просить суд апеляційної інстанції стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 1 500,00 грн витрат на правову допомогу.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 13.11.2023 заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарську суду від 20.11.2023 розгляд заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Представники сторін були належним чином повідомлені про розгляд заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, шляхом доставки електронного документу (ухвали від 20.11.2023) до електронного кабінету.
Розглянувши заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/1757/22, колегія суддів зазначає наступне.
Так, в обґрунтування своєї заяви Моторне (транспортне) страхове бюро України посилається на те, що розмір судових витрат, які поніс відповідач на стадії апеляційного розгляду справи становить 1 500, 00 грн з оплати послуг адвоката.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, Моторним (транспортним) страховим бюро України на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання послуг в сфері права № 4.1/12-10/2021 від 12.10.2021, копію додаткової угоди від 21.12.2021 до договору про надання послуг, копію додаткової угоди № 738 від 01.02.2022 до договору про надання послуг, копію ордеру.
Пунктом 1.1 договору, встановлено, що замовник (Моторне (транспортне) страхове бюро України) доручає, а виконавець (Адвокатське об'єднання «ІНС.ЛОУ ГРУП») за винагороду приймає на себе зобов'язання надавати послуги у сфері права.
Відповідно до п. 5.2 договору, вартість послуг, що надаються виконавцем у справах, у яких замовник є відповідачем (співвідповідачем, цивільним відповідачем) або третьою особою, а також в інших випадках, визначається наступним чином: 1000 грн. - справі, в якій замовник є третьою особою; 1000 грн - у справі, в якій ціна позову визначена до 4999 грн; 1500 грн - у справі, в якій ціна позову визначена в межах від 5000 до 9999 грн; 2000 грн - у справі, в якій ціна позову становить 10000 грн і більше; 500 грн - представництво замовника в судах апеляційної чи касаційної інстанції по будь-якій справі, що визначена в підпунктах 5.2.1.-5.2.3 цього пункту.
Згідно із п.п. 4 п. 1 додаткової угоди № 738 від 01.02.2022 до договору про надання послуг в сфері права замовником передано, а виконавцем прийнято завдання на ведення від імені замовника справи № 878/21 (внутрішній обліковий номер), позивач - ТОВ «Маркс.Капітал», відповідач - МТСБУ, сума позову 9700,04 грн. Вартість послуг - 1 500, 00 грн.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 738 від 01.02.2022 оплата послуг виконавця в розмірі, який вказаний в п. 1 цієї угоди, здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок виконавця паротягом п'яти банківських днів з дати підписання сторонами акту про виконані роботи.
Згідно із п. 4.18 додаткової угоди до договору від 21.12.2021 сторони домовилися про те, що починаючи з 01.01.2022 року, при виконанні умов договору договору, зобов'язані здійснювати формування та підписання актів на закриття справи, актів приймання-передачі наданих послуг та інших документів передбачених договором з використанням програмних рішень сервісу «Вчасно», якщо інше не визначено договором або додатком до цього договору.
Пунктом 4.19 додаткової угоди передбачено, що недотримання вимог щодо підписання зазначених документів КЕП, вважатиметься порушенням договору та розцінюватиметься, як неякісно надані послуги.
Проте, колегія суддів зазначає, що стягувачем не надано суду акту приймання-передачі наданих послуг, розрахунків витрат, детального опису робіт (наданих послуг), інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Зазначене у п. 1 додаткової угоди №738 від 01.02.2022, прийняття виконавцем завдання на ведення від імені замовника справи, не може вважатись актом приймання-передачі наданих послуг, виконаних адвокатом, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Подання акту приймання-передачі наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Посилання стягувача на те, що додатковою угодою № 738 від 01.02.2022 чітко визначено, яка саме надається правова допомога, та визначено гонорар адвоката, який не залежить від обсягу наданих послуг є безпідставним, оскільки це є лише домовленостями у правовідносинах адвоката та клієнта, натомість на підтвердження отримання послуг, доцільно надати акт наданих послуг за договором.
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20.
Крім того, колегія суддів зазначає, що з п.п. 4 п. 1 додаткової угоди № 738 від 01.02.2022 не вбачається за можливе встановити чи вказана вартість послуг у сумі 1 500,00 грн підлягає оплаті за наданні послуги правничої допомоги в суді першої інстанції чи в суді апеляційної / касаційної інстанції або за надання послуг загалом за всі судові інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку із відсутністю акту приймання-передачі наданих послуг, передбаченого п. 2 додаткової угоди № 738 та п. 4.18 додаткової угоди від 21.12.2021, подання якого є необхідною умовою належного виконання умов договору та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо посилання стягувача на те, що надання акту виконаних робіт та надання детального опису робіт є надмірним формалізмом, то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У даному випадку, стягувачем не дотримано умови договору щодо надання послуг у сфері права та не забезпечено підтвердження належного надання послуг, що не може вважатися надмірним формалізмом.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони винести додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат.
Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, а також тривале ненадходження матеріалів справи до Північного господарського суду України та подальше перебування судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, а згодом у відпустці, розгляд даної заяви здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення.
2. Матеріали справи № 910/1757/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
Б.О. Ткаченко