вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" лютого 2024 р. Справа №910/6415/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Луцюк А.В.
представники учасників справи:
від позивача: Іванов А.В.
від відповідача: Компанець Н.М.
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023
у справі №910/6415/23 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі філії "Центр забезпечення виробництва", Акціонерного товариства "Українська залізниця"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",
про стягнення 74 187,78 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" (далі - ТОВ "Газенерго-Трейд") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця"), в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (далі - філія "ЦЗВ") АТ "Українська залізниця" заборгованості у розмірі 74 187,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 14.02.2022 №ЦЗВ-06-00722-01, в частині оплати за поставлений позивачем у квітні 2022 року природний газ на суму 74 187,78 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 відкрито провадження у справі №910/6415/23 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "ОГС України").
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/6415/23 позов задоволено.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця", в особі філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Газенерго-Трейд" заборгованість у розмірі 74 187,78 грн та судовий збір в сумі 2 684,00 грн.
Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно з умовами договору поставки від 14.02.2022 №ЦЗВ-06-00722-01 обов'язок відповідача по оплаті отриманого товару у квітні 2022 року на загальну суму в розмірі 26 933 799,60 грн, на момент розгляду даної справи настав. Отже, заборгованість АТ "Укрзалізниця" в особі філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця" перед ТОВ "Газенерго-Трейд" за договором поставки від 14.02.2022 №ЦЗВ-06-00722-01 становить 74 187,78 грн. Разом із тим, відповідач, в порушення норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та умов договору, не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 74 187,78 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, АТ "Укрзалізниця" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/6415/23 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм процесуального права, що призвело до неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення.
Так, скаржник посилається, зокрема на те, що:
- філія "ЦЗВ" не замовляла природний газ на квітень 2022 року для структурних підрозділів АТ "Укрзалізниця", які є кінцевими споживачами. Тобто постачальник здійснював поставку газу самовільно, без узгодження з споживачем;
- відповідно до пункту 4.7 договору та пункту 10 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільчих систем споживач не зміг отримати копію акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживача за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС, а саме між ПрАТ "Мелітопольгаз", ПрАТ "Донецькоблагаз" та споживачем, з огляду на те, що вищезазначені Оператори ГРМ/ГТС знаходяться на тимчасово непідконтрольній Україні території;
- ані філія "ЦЗВ", ні кінцеві споживачі (структурні підрозділи "АТ "Укрзалізниця") не укладали з оператором газотранспортної системи договір транспортування природного газу, тому не мали права (можливості) на доступ до інформаційної платформи та статусу користувача платформи, окрім доступу до інформації про наявність діючого постачальника природного газу та терміну дії постачання природного газу;
- акт від 30.04.2022 №РН-0000112 складено та підписано в односторонньому порядку (тільки з боку постачальника), не маючи остаточних даних від Операторів ГРМ/ГТС про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживача за розрахунковий період, що в свою чергу порушує умови договору та Кодексу газорозподільних систем;
- ТОВ "ОГС України" не надало допустимих і належних доказів твердження ТОВ "Газенерго-Трейд" стосовно замовленого та спожитого природного газу кінцевими споживачами філії "ЦЩЗВ" у квітні 2022 року на обсяг 1,94865 тис.куб.м.
- філія "ЦЗВ" на протязі 5 днів з дати отримання додаткового акта №РН-0000112 надала письмовий обґрунтований лист-відповідь на адресу ТОВ "Газенерго-Трейд" від 27.05.2022 №ЦЗВ-20/1412.
Таким чином, на переконання скаржника, позивач передчасно звернувся до суду з даним позовом, оскільки його право на момент звернення до суду порушено не було.
Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/6415/23.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2023 апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" у справі №910/6415/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6415/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/6415/23.
19.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/6415/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строку на усунення її недоліків.
10.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків апеляційної скарги.
Головуючий суддя (суддя-доповідач) Сітайло Л.Г. перебувала з 13.11.2023 до 17.11.2023 у відрядженні (Національна школа суддів України).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 поновлено АТ "Укрзалізниця", в особі філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця", строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/6415/23. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/6415/23. Розгляд апеляційної скарги АТ "Укрзалізниця", в особі філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/6415/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/6415/23 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця", в особі філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця", на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/6415/23 призначено до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи 31.01.2024.
У судовому засіданні 31.01.2024, згідно з приписами частин 2, 3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), колегією суддів оголошено перерву до 05.02.2024, про що постановлено ухвалу в даній справі.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
02.02.2024, через систему "Електронний суд" позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу відхилити, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/6415/23 залишити без змін. Крім того, позивач просить суд поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно зі статтею 119 ГПК України (далі - ГПК України) суд, за заявою учасника справи, поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку (частина 2 вищезазначеної статті Кодексу).
Колегією суддів встановлено, що до свого відзиву на позовну заяву ТОВ "Газенерго-Трейд" не долучено доказів, які підтверджують неможливість подання цієї заяви по суті спору в установлений ухвалою суду від 20.11.2023 строк.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що за змістом статті 119 ГПК України поновлено може бути лише строк, який встановлено законом, тоді як встановлений судом строк на подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, продовжується судом, який встановив такий строк, і заява про його продовження може бути подана особою лише до закінчення такого строку.
Враховуючи вищевикладене, клопотання ТОВ "Газенерго-Трейд" про поновлення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу задоволенню не підлягає.
Колегія суддів, розглянувши відзив на апеляційну скаргу, дійшла висновку про залишення його без розгляду, з огляду на таке.
Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі №910/6415/23 відкрито апеляційне провадження та, зокрема, встановлено строк для подання відзиву протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали. Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, відповідно до частини 2 статті 207 ГПК України.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 доставлена до електронного кабінету позивача - 22.11.2023.
У той же час, відзив на апеляційну скаргу подано позивачем 02.02.2024.
Таким чином, відзив на апеляційну скаргу поданий позивачем з пропуском строку на його подачу, встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі №910/6415/23.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 05.02.2024 з'явилися представники сторін.
Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 до її електронного кабінету.
Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Таким чином, третя особа повідомлена судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов'язковою не визнавалась, а тому справа №910/6415/23 розглядається за її відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/6415/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/6415/23 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
14.02.2022 між ТОВ "Газенерго-Трейд" (постачальник) та АТ "Укрзалізниця" в особі філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця" (споживач) укладено договір поставки №ЦЗВ-06-00722-01, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах даного договору.
Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник постачає споживачу газ в обсязі до 6100 тис.куб.м. до 31.12.2022 (включно). Орієнтовний річний обсяг споживання природного газу по AT "Укрзалізниця" з розбивкою помісячно зазначено в додатку №2 до цього договору.
Відповідно до пункту 3.3 договору обсяги споживання на місяць надаються споживачем письмовим повідомленням у формі листа/заявки до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання газу. Листи/заявки надаються постачальнику шляхом направлення сканованої копії електронним листом з застосуванням електронної пошти, адреси якої визначені сторонами у розділі 12 даного договору (далі - е-mail) з подальшим наданням оригіналу, шляхом направлення засобами поштового зв'язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладення та з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Сторони погоджують, що лист/заявка вважається наданою споживачем та отриманою постачальникам з дня відправлення споживачем його/її сканованої копії засобами e-mail.
Згідно з пунктом 4.1 договору передача газу від постачальника споживачу здійснюється на фізичній (их) точці (ах) виходу з газотранспортної системи Оператора ГТС (газотранспортна система України) до газорозподільної системи Оператора ГРМ (газорозподільна система), на території ліцензованої діяльності якої знаходяться комерційні вузли обліку (адреси постачання) споживача, що вказані в заявках споживача. Визначення об'єму споживання природного газу по об'єкту споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ (газорозподільна система) та споживачем, на підставі даних комерційних ВОГ (вузол обліку природного газу), визначених договором розподілу природного газу між оператором ГРМ (газорозподільна система) та споживачем.
Постачальник забезпечує транспортування газу до фізичної (их) точки (ок) виходу з газотранспортної системи Оператора ГТС (газотранспортна система України) до газорозподільної системи Оператора ГРМ (газорозподільна система), на території ліцензованої діяльності якої знаходяться комерційні вузли обліку (адреси постачання) споживача, що вказані з додатку 1 цього договору.
Витрати та відповідальність за перевищення замовлених для виконання умов цього договору постачальником потужностей впродовж розрахункового періоду, визначеного відповідно до пункту 3.2 цього договору, покладаються на постачальника та не відшкодовуються споживачем.
За умовами пункту 4.3 договору постачання та споживання газу протягом місяця здійснюється, переважно, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів цього місяця. У випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно, постачання та споживання здійснюється згідно з листом-заявкою, наданого до 25-го числа місяця, що передує місяцю постачання.
У разі нерівномірного щодобового споживання газу, який підлягає постачанню у місяці постачання, споживач зобов'язаний до 15:00 год. дня, що передує дню, з якого змінюється плановий обсяг газу, подати постачальнику заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу з зазначенням планових щодобових обсягів споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання.
У разі необхідності коригування обсягів планового споживання природного газу у газовій добі споживання, споживач зобов'язаний надіслати скориговану заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу на добу постачання не пізніше ніж 17:00 год. газової доби постачання природного газу. Заявка також має містити планові щодобові обсяги споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання. Скориговані заявки надаються постачальнику в оригіналі, шляхом направлення засобами поштового зв'язку (Укрпошта) та/або е-mail.
Сторони погоджують, що скоригована заявка вважається наданою споживачем та отриманою постачальником з дня її відправлення споживачем засобами поштового зв'язку (Укрпошта) та або е-mail.
Не підлягають зміні обсяги газу, що вже фактично поставлені споживачу.
Згідно з пунктом 4.3.1 договору обсяг споживання природнього газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу в розмірі ± 3% від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу.
Відповідно до пунктів 4.6-4.9 договору фактична кількість поставленого по цьому договору газу визначається згідно з щомісячними актами прийому-передачі природного газу між постачальником та споживачем.
За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом двох робочих днів, з дати одержання акта приймання-передачі природного газу, зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до вимог чинного законодавства.
Підписані та скріплені печаткою акти прийому-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що розрахунки за поставлений газ здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на поточний рахунок постачальника наступним чином:
- 30% вартості замовленого місячного обсягу газу до 10-го числа місяця споживання на підставі рахунку-фактури наданого постачальником на замовлений місячний обсяг;
- 30% вартості замовленого місячного обсягу газу до 20-го числа місяця споживання на підставі рахунку-фактури наданого постачальником на замовлений місячний обсяг, з врахуванням коригувань здійснених згідно з пунктом 4.3 цього договору;
- 30% вартості замовленого місячного обсягу газу до 30-го числа місяця споживання на підставі рахунку-фактури наданого постачальником на замовлений місячний обсяг, з врахуванням умов пункту 4.3 цього договору.
Остаточні розрахунки за фактично використаний обсяг газу здійснюються впродовж 10 банківських днів, після підписання обома сторонами акта приймання-передачі, при умові надання постачальником всіх необхідних документів, які зазначені в пунктах 4.7 та 5.5 даного договору
Додатковими угодами №№1-13 до договору поставки від 14.02.2022 №ЦЗВ-06-00722-01 сторони вносили зміни до пунктів 3.1, 2.2 договору. Так, додатковою угодою №13 від 06.02.2023 сторони виклали пункт 2.2 договору в такій редакції: "загальна сума договору складає 183364155,30 грн."
На виконання умов договору позивач передав у власність споживачу природний газ, а відповідач в свою чергу прийняв товар, що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 30.04.2022 №РН-0000086 на суму 26 863 461,13 грн в обсязі 744,222660 тис.м.куб.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору він передав у власність споживачу природний газ у квітні 2022 в обсязі 1,948650 тис.куб.м. на суму 70 338,47 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 №РН-0000112, який підписаний в односторонньому порядку позивачем та надісланий адресу відповідача разом з вимогою від 27.03.2023 №27/03-01, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 28.03.2023 та списком згрупованих поштових відправлень.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед ТОВ "Газенерго-Трейд" становить 74 187,78 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає, що філія не замовляла природний газ на квітень 2022, травень 2022, а структурні підрозділи відповідача не мали можливості звірити споживання природного газу на тимчасово непідконтрольній території України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
За приписами статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки від 14.02.2022 №ЦЗВ-06-00722-01 позивач передав у власність споживачу природний газ, а відповідач, в свою чергу прийняв товар, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 №РН-0000086 на суму 26 863 461,13 грн в обсязі 744,222660 тис.м.куб та здійснив часткову оплату за отриманий товар у розмірі 26 789 273,35 грн, про що зазначив позивач у позовній заяві.
Вищенаведений акт-приймання передачі природного газу підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками їх підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Згідно з частиною 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Отже, обставини здійснення часткової оплати відповідачем за отриманий природний газ у квітні 2022 року не підлягають доказуванню.
Як стверджує позивач, на виконання умов договору поставки від 14.02.2022 №ЦЗВ-06-00722-01 він передав у власність споживачу природний газ у квітні 2022 року в обсязі 1,948650 тис.куб.м. на суму 70 338,47 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 №РН-0000112, який підписаний в односторонньому порядку позивачем та надісланий на адресу відповідача разом з вимогою від 27.03.2023 №27/03-01, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 28.03.2023 та списку згрупованих поштових відправлень.
Разом із тим, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження надання мотивованої відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 №РН-0000112 на протязі двох робочих днів з дати його одержання, а також доказів підписання вказаного акта споживачем й повернення його на адресу постачальника, відповідно до пункту 4.8 договору, вказаний акт вважається погодженим споживачем.
При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги лист позивача від 20.05.2022 №2005/01-9, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення його на адресу відповідача й отримання останнім.
Отже, на виконання умов договору поставки від 14.02.2022 №ЦЗВ-06-00722-01 позивач передав у власність споживача природний газ у квітні 2022 року в обсязі 1,948650 тис.куб.м на суму 70 338,47 грн, а відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 №РН-0000112.
За приписами статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи умови договору поставки від 14.02.2022 №ЦЗВ-06-00722-01, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що обов'язок відповідача по оплаті отриманого товару у квітні 2022 року на загальну суму в розмірі 26 933 799,60 грн на момент розгляду даної справи є таким, що настав.
Отже, заборгованість АТ "Укрзалізниця", в особі філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця", перед ТОВ "Газенерго-Трейд" за спірним договором поставки становить 74 187,78 грн.
Разом із тим, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів ТОВ "Газенерго-Трейд" у розмірі 74 187,78 грн.
Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов договору, не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги про стягнення суми заборгованості у розмірі 74 187,78 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/6415/23 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга АТ "Укрзалізниця" в особі філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця" задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/6415/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/6415/23 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
4. Матеріали справи №910/6415/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 12.02.2024.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов