вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" лютого 2024 р. Справа №910/17582/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Гейт"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2023
у справі №910/17582/23 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Гейт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марін Проект Інтернешнл"
про стягнення 1 342 658,26 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Гейт" (далі - ТОВ "Рівер Гейт") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марін Проект Інтернешнл" (далі - ТОВ "Марін Проект Інтернешнл") збитків у розмірі 1 342 658,26 грн.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі передано позовну заяву ТОВ "Рівер Гейт" до ТОВ "Марін Проект Інтернешнл" про стягнення 1 342 658,26 грн за підсудністю до Господарського суду Одеської області..
Розглянувши матеріали справи №910/17582/23, місцевий господарський суд дійшов висновку, що дана справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду міста Києва, а справа підлягає передачі на розгляд за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області, на підставі пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за місцезнаходженням відповідача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Рівер Гейт" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №910/17582/23.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що через порушення норми права суд першої інстанції зробив незаконні та необґрунтовані висновки, які призвели до порушення прав скаржника.
Так, скаржник посилається на те, що проектна документація є його майном, яке обліковується в бухгалтерському обліку як власність та фізично зберігається за місцезнаходженням ТОВ "Рівер Гейт": м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10А, з реєстрацією за основним місцем обліку у ГУ ДПС у місті Києві. Висновок експертизи, за результатами проведення комісійної будівельно-технічної експертизи від 04.08.2023 встановив заподіяння майну скаржника шкоди (збитків) за місцем його обліку та зберігання (у м. Києві).
Таким чином, на переконання апелянта, у суду першої інстанції відсутні правові підстави для передачі справи на розгляд іншого суду. Фактично місцевий господарський суд, проігнорував норми процесуального та матеріального права щодо "матеріальної шкоди" та "збитків", постановивши ухвалу від 21.11.2023.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Рівер Гейт" у справі №910/17582/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17582/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ТОВ "Рівер Гейт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/17582/23.
28.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/17582/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/17582/23. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "Рівер Гейт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №910/17582/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач, у порядку статті 263 ГПК України, своїм правом не скористався та не подав до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу.
30.01.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано додаткові письмові пояснення, у яких останній зазначає, що у ТОВ "Рівер Гейт" наявні правові підстави для подання позову, згідно з частиною 8 статті 29 ГПК України, а судом першої інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, які призвели до неправильного та неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та постановлення помилкової ухвали від 21.11.2023.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
За приписами пункту 8 частини 1 статті 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд до іншого суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, зазначає наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України визнається і діє принцип верховенства права.
За приписами частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви №29458/04, №29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. В рішенні у справі "Zand v. Austria" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".
Отже, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.
Приписами частини 1 статті 27 ГПК України встановлено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 цієї статті для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Місцезнаходженням ТОВ "Марін Проект Інтернешнл" у позовній заяві позивачем вказано: вулиця Прохоровська, 45Б, місто Одеса, 65005, що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься у матеріалах справи.
За висновками суду першої інстанції, з чим погоджується апеляційний суд, з огляду на положення Закону та предмет позовних вимог позивача, справа повинна розглядатися судом, юрисдикція якого поширюється на територію місцезнаходження відповідача.
Отже, оскільки місцезнаходженням відповідача - ТОВ "Марін Проект Інтернешнл" є вулиця Прохоровська, 45Б, місто Одеса, 65005, суд дійшов висновку, що даний спір підсудний Господарському суду Одеської області.
При цьому, суд зазначає, що стаття 29 ГПК України визначає правила підсудності справ за вибором позивача, тобто альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред'явлений в одному з двох і більше судів, також не може бути застосована до цього спору.
Так, головною ознакою цього виду підсудності є воля позивача у справі під час визначення конкретного господарського суду для вирішення спору по суті в межах правил, встановлених процесуальним законом.
Альтернативна територіальна підсудність зумовлена необхідністю або доцільністю надання позивачеві права вибору суду, який розглядатиме справу.
При цьому, суд не має права обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді, адже право позивача на альтернативну підсудність є абсолютним і не може бути обмежене, оскільки процесуальний закон не передбачає виключень з нього.
Так, частиною 8 статті 29 ГПК України передбачено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Колегія суддів зазначає, що застосування зазначеного правила буде можливим тоді коли місце завдання шкоди безпосередньо пов'язане з місцезнаходженням майна.
Разом із тим, суд позбавлений можливості встановити місце заподіяння шкоди майну позивача.
Посилання позивача на те, що проектна документація є його майном, яке обліковується в бухгалтерському обліку як власність та фізично зберігається за місцезнаходженням ТОВ "Рівер Гейт" відхиляються колегією суддів, оскільки не засвідчують факт заподіяння шкоди (збитків) в місті Києві. Місце укладення договору підряду на проекті роботи від 12.11.2021 №12/11-21 - м. Київ, також не доводить такого факту.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що правовідносини, які виникли між сторонами, та відшкодування шкоди, завданої майну, мають різну правову природу.
З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно передано матеріали позовної заяви ТОВ "Рівер Гейт" до ТОВ "Марін Проект Інтернешнл" про стягнення 1 342 658,26 грн з доданими до неї документами за встановленою підсудністю до Господарського суду Одеської області.
Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу ТОВ "Рівер Гейт" без задоволення, а Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №910/17582/23 - без змін.
Розподіл судових витрат
Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на ТОВ "Рівер Гейт".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Гейт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №910/17582/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №910/17582/23 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/17582/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов