іменем України
Справа № 126/354/24
Провадження № 2-о/126/36/2024
"09" лютого 2024 р.
м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Гуцола В. І.
із секретарем Дончик О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 з заявою про видачу обмежувального припису з тих підстав, що як стверджує вона з 24.10.2014 перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , в якому у них народились сини: ОСОБА_3 , 2013 року народження, ОСОБА_4 , 2014 року народження та дочки: ОСОБА_5 , 2017 року народження, ОСОБА_6 , 2019 року народження. Протягом тривалого періоду їх сімейне життя не ладиться та з кожним днем погіршується. Кожен з них має кардинально різні погляди на сімейне життя. На фоні непорозуміння в родині постійно виникають нові сварки, які переросли в серйозні конфлікти, під час яких поведінка ОСОБА_2 почала бути занадто агресивною, він почав погрожувати їй та її рідним фізичною розправою. Вона зазнає постійного психологічного тиску з боку ОСОБА_2 . Близько 5 років тому вони перестали проживати разом, однак останнім часом ОСОБА_2 приходить до її будинку та перший розпочинає конфлікти, виражається нецензурною лайкою, веде себе неадекватно. 11.03.2023, 18.03.2023, 18.08.2023 та 04.01.2024 ОСОБА_2 вчиняв відносно неї домашнє насильство, за що був підданий адміністративній відповідальності по ст. 173-2 КУпАП. 16.01.2024 ОСОБА_2 знову вчинив відносно неї домашнє насильство, після чого вона звернулась до поліції з заявою про притягнення його до відповідальності по ст. 126-1 КК України. По догляду за дітьми він взагалі не приймає участі, фінансово не підтримує. На даний час вона надзвичайно хвилюється за своє життя та життя своїх дітей. Також вона вимушена переховуватись від чоловіка та всіляко уникати спілкування з ним у повсякденному житті через свої побоювання. З огляду на дані обставини щодо наявності психологічного насильства, що чинить ОСОБА_2 відносно неї, а також наміри останнього, що виражаються у погрозах, вважає, що вона як жертва такого насильства потребує захисту в порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Просить видати обмежувальний припис ОСОБА_2 строком на шість місяців з заборонами щодо: перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; наближення на 500 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , а саме місця реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею; ведення листування, терефонних переговорів з ОСОБА_1 або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Заявниця ОСОБА_1 надала клопотання, в якій заяву про видачу обмежувального припису підтримує, просить розглянути справу в її відсутність.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно ч.1 ст. 350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вона є такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 з 24.10.2014 перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , в якому у них народились сини: ОСОБА_3 , 2013 року народження, ОСОБА_4 , 2014 року народження та дочки: ОСОБА_5 , 2017 року народження, ОСОБА_6 , 2019 року народження. Протягом тривалого періоду їх сімейне життя не ладиться та з кожним днем погіршується. Кожен з них має кардинально різні погляди на сімейне життя. На фоні непорозуміння в родині постійно виникають нові сварки, які переросли в серйозні конфлікти, під час яких поведінка ОСОБА_2 почала бути занадто агресивною, він почав погрожувати їй та її рідним фізичною розправою. Вона зазнає постійного психологічного тиску з боку ОСОБА_2 . Близько 5 років тому вони перестали проживати разом, однак останнім часом ОСОБА_2 приходить до її будинку та перший розпочинає конфлікти, виражається нецензурною лайкою, веде себе неадекватно. 11.03.2023, 18.03.2023, 18.08.2023 та 04.01.2024 ОСОБА_2 вчиняв відносно неї домашнє насильство, за що був підданий адміністративній відповідальності по ст. 173-2 КУпАП. 16.01.2024 ОСОБА_2 знову вчинив відносно неї домашнє насильство, після чого вона звернулась до поліції з заявою про притягнення його до відповідальності по ст. 126-1 КК України. По догляду за дітьми він взагалі не приймає участі, фінансово не підтримує. На даний час вона надзвичайно хвилюється за своє життя та життя своїх дітей. Також вона вимушена переховуватись від чоловіка та всіляко уникати спілкування з ним у повсякденному житті через свої побоювання. З огляду на дані обставини щодо наявності психологічного насильства, що чинить ОСОБА_2 відносно неї, а також наміри останнього, що виражаються у погрозах, вважає, що вона як жертва такого насильства потребує захисту в порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Вищезазначені факти підтверджується наданими заявником документами, а саме: копією постанови Бершадського районного суду Вінницької області від 27.04.2023 у справі № 126/736/23 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП; копією постанови Бершадського районного суду Вінницької області від 16.01.2024 у справі № 126/156/24 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП; витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12024020100000046, дата реєстрації провадження 16.01.2024, правова кваліфікація кримінального правопорушення ст. 126-1 КК України; постановами Бершадського районного суду Вінницької області від 08.06.2023 та від 06.11.2023.
Відповідно до п.п. 3, 6, 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
- заборона перебувати у місці проживання (перебування);
- заборона наближатись до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування;
- заборона особисто і через третіх осіб розшукувати особу, що звернулася з заявою про видачу обмежувального припису;
- заборона здійснювати листування, телефонні переговори або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) зроблено висновок, що «враховуючи положення Закону № 2229-VIII, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях».
Згідно ч.2 ст. 350-6 ЦПК України у разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" або Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", на строк від одного до шести місяців.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до ОСОБА_2 необхідно застосувати обмежувальний припис строком на шість місяців з заборонами щодо: перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; наближення на 500 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , а саме місця реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею; ведення листування, терефонних переговорів з ОСОБА_1 або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Згідно ч.3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
Відповідно до ч.4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 77-79, 89, 259, 263-265, 279, 350-1 - 350-6 ЦПК України -
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис ОСОБА_2 строком на 6 (шість) місяців з заборонами щодо:
- перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- наближення на 500 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , а саме місця реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею;
- ведення листування, терефонних переговорів з ОСОБА_1 або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Копію рішення направити до ВП 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік та до КУ "Центр соціальних служб Бершадської міської ради".
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В. І. Гуцол