Провадження № 11-кп/821/217/24 Справа № 705/3748/22 Категорія: ч.1 ст.115 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
06 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаряОСОБА_5
прокурораОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
потерпілої ОСОБА_9
захисника ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2023 року, яким
ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Умань Черкаської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, не одруженого, такого, що на утриманні осіб не має, зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
Визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі.
Зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з моменту фактичного затримання 04.07.2022 до дати ухвали суду про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, а саме до 02.05.2023, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили залишено ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Строк відбування покарання рахується з моменту фактичного затримання ОСОБА_7 після набрання вироком законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у загальному розмірі 40626 (сорок тисяч шістсот двадцять шість) гривень 94 копійки.
Скасований накладений ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08.07.2022 арешт на: дві скляні чарки, упаковані до окремих паперових крафт-пакетів; ПЕТ-пляшку, об'ємом 0,5л, упаковану до спеціального сейф-пакету № 7377911; два дерев'яні уламки від табурету, упаковані до спеціального сейф-пакету № 7377912; наволочку з подушки на дивані кімнати № 2, упаковану до спеціального сейф-пакету № SUD 3086860; простирадло з дивану кімнати № 2, упаковане до спеціального сейф-пакету № 7015191; наволочку з подушки на дивані кімнати № 3, упаковану до спеціального сейф-пакету № 7377913; тканину білого кольору з дивану кімнати № 3, упаковану до спеціального сейф-пакету № 7039121; дерев'яний табурет, упакований до спеціального сейф-пакету № 7015186; дерев'яне руків'я із слідами речовини бурого кольору, упаковане до спеціального сейф-пакету № 7015187; шорти світлого кольору в клітинку із слідами речовини бурого кольору, поміщені до сейф-пакету № 4521973; капці світло-коричневого кольору із слідами речовини бурого кольору, поміщені до сейф-пакету № 4521974.
Вирішена доля речових доказів відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Згідно вироку районного суду ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 04.07.2022 близько 16 години 40 хвилин, перебуваючи в приміщенні будинку за місцем свого проживання, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , під час вживання алкогольних напоїв, тобто в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході бійки, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою вбивства, тобто умисного заподіяння смерті іншій людині, взявши до рук дерев'яне руків'я від сокири, наніс ним ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля п'яти ударів в ділянку правого плеча ззаду, шиї та лівого надпліччя, а також біля п'яти ударів вказаним дерев'яним руків'ям в область голови, під час чого ОСОБА_11 прикривав голову руками. Таким чином ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_11 відповідно до висновку експерта № 05-7-02/206 від 11.09.2022 тілесні ушкодження у вигляді двох саден лівого надпліччя в верхній та середній третині шиї справа по задній поверхні, садна нижньої третини правого плеча по задньо - внутрішній поверхні, садно задньо-внутрішньої поверхні лівого ліктьового суглобу, синці - основних фаланг 3,4 пальця лівої кисті по тильній поверхні, садно в основі основної фаланги 2-го пальця лівої кисті, садно дистальної фаланги 4-го пальця лівої кисті по тильній поверхні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а також тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми без ушкодження кісток основи, склепіння та лицевого черепа з крововиливами під м'які та тверді мозкові оболонки з забоєм-розмізченням і травматичним набряком набубнявінням головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, від яких настала смерть ОСОБА_11 .
Не погоджуючись з вироком суду, в своїх апеляційних скаргах:
- обвинувачений ОСОБА_7 зазначає, що з вироком суду він категорично не згодний через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, невірну оцінку доказів судом.
В той день, коли трапилась ця подія, ОСОБА_11 (потерпілий) запропонував йому випити з ним і він зробив помилку, що погодився на це. Після випитого ОСОБА_11 почав його ображати, висловлюватися нецензурною лайкою. Потім потерпілий вдарив його в голову, від удару в нього запаморочилось і тоді ОСОБА_11 звалив його на диван та почав наносити багато ударів у голову, обличчя, вуха, груди.
В нього все боліло але загроза його життю дала сили піднятися і взяти руків'я від сокири і він почав захищатися. Коли обвинувачений вже хотів відійти, щоб вийти,потерпілий ОСОБА_11 наніс йому удар в уже травмоване вухо зі словами: «Я тебе зараз вб'ю!». В нього спрацював інстинкт самозахисту і обвинувачений наніс йому перший удар в плече. ОСОБА_7 думав, що це його зупинить, але він знов почав махати руками до нього. Обвинувачений знав, що на кухні є ножі, кочерга та багато іншого, що може загрожувати його життю. Тоді ОСОБА_7 наніс ще удари. Куди і скільки вдарив - він не знає. Коли потерпілий похитнувся і присів на диван і став харчати, обвинувачений вибіг на вулицю до сусідів і попросив викликати швидку і поліцію. ОСОБА_7 дуже жалкує і розкаююсь, що так трапилось. Він захищався, а вбивати, тим більше навмисно, в нього не було навіть в думках.
Вважає, що він повинен понести покарання за перевищення при самозахисті, але не за навмисне вбивство. Після отриманих травм у нього погіршився зір, відповідно він також пережив великий стрес та кається у спричинених наслідках, при цьому суд чомусь призначивши покарання зазначив про те, що не бачить розкаяння, з чим він не погоджуюся.
Просить скасувати вирок районного суду та винести новий, яким його дії перекваліфікувати на ч.1 ст.118 КК України.
- захисник ОСОБА_8 просить вирок районного скасувати та винести новий вирок, яким дії обвинуваченого перекваліфікувати на ч.1 ст.118 КК України та призначити покарання у вигляді 1 років 6 місяців обмеження волі. Зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з моменту фактичного затримання 04 липня 2022 року до дати винесення ухвали суду про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, а саме до 02.05.2023 із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням обмеження волі.
Не спростовуючи належності та допустимості досліджених доказів як такових звертає увагу суду на оцінку досліджених доказів з точки зору доведення ними вини її підзахисного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Сам ОСОБА_7 як під час досудового слідства так і в суді підтвердив той факт, що ним дійсно спричинено тілесні ушкодження потерпілому, проте останній стверджує, що не мав на меті позбавити його життя, а вчиняв свої дії виключно з метою самозахисту, а наслідки у вигляді смерті потерпілого є випадковістю.
Потерпілий ОСОБА_11 раніше неодноразово проявляв агресію по відношенню до ОСОБА_7 , ображав, висловлював словесні погрози та спричиняв тілесні ушкодження.
Крім того зазначає, що в ОСОБА_7 була значна кровотеча з вуха та носа в результаті нанесення ударів ОСОБА_11 , шо повністю узгоджується з показами обвинуваченого та свідчить про загрозу його життю та здоров'ю.
Вказані висновки експертиз у своїй сукупності з іншими доказами підтверджують те, що тілесні ушкодження, які виявлено у ОСОБА_7 , 04.07.2023 року йому спричинив саме ОСОБА_11 .
Враховуючи, що намагання ОСОБА_7 чиниті опір, шляхом демонстрації дерев'яного руків'я від топора та завдання ним потерпілому удару по плечу, не змусили потерпілого відмовитися від своїх агресивних намірів та ОСОБА_11 намагався продовжити наносити тілесні ушкодження ОСОБА_7 , то останній наніс орієнтовно 5 ударів йому по голові. Зрозумівши, що від цих ударів ОСОБА_11 стало зле та він втрачає свідомість ОСОБА_7 побіг кликати сторонніх для надання медичної допомоги.
З урахуванням викладеного вважає, що докази, які було надано прокурором не підтверджують вини її підзахисного у вчиненні саме умисного вбивства, оскільки досліджені в суді докази свідчать про те, що метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 було не його вбивство, а лише намагання ОСОБА_7 зупинити спричинення йому тілесних ушкоджень з боку потерпілого.
При цьому при вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_7 судом не було враховано те, яким чином ОСОБА_7 характеризували його сусіди, які знайомі з ним не перший рік; не враховано те, що вказаний злочин став наслідком неодноразового фізичного та морального знущання з боку потерпілого, та є наслідком захисту від чергової агресії потерпілого; не враховано те, що ОСОБА_7 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання; до затримання в порядку ст.208 КПК України не вчиняв дій для ухилення від органів досудового слідства, а навпаки вжив заходів для виклику швидкої допомоги для потерпілого; під час досудового слідства надавав покази та добровільно прийняв участь у слідчому експерименті; після зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який не вчинив нових злочинів чи адміністративного правопорушення, не ухилявся від суду. Сам ОСОБА_17 визнає себе винним у перевищенні меж необхідної оборони та щиро кається у тому, що вчинив, оскільки не бажав настання таких наслідків.
Крім того, судом було істотно порушено норми кримінального процесуального кодексу під час розгляду справи.
Так, в матеріалах справи відсутній відеозапис судового засідання за 28 вересня 2022 року під час якого проводилося судом підготовче судове засідання. Запис пропадає з 06 хвилини та більше не відновлюється. Наступний запис починається вже після виходу суду з нарадчої кімнати та відповідно оголошенням ухвали.
Також відсутній технічний запис судового засідання за 29 вересня 2023 року під час якого прокурор змінював обвинувачення в суді, також відео та звук зникли з 02.24 хвилини та надалі не відновився. Наступний запис починається вже після виходу суду з нарадчої кімнати та відповідно оголошенням ухвали.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційних скарг, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника в підтримку поданих апеляційних скарги, захисника ОСОБА_10 в інтересах потерпілої ОСОБА_9 , який заперечив проти апеляційних скарг та просив вирок суду залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону місцевим судом виконані в повному обсязі.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковані вірно за ч.1 ст.115 КК України, як убивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Відповідно до норми ч.3 ст.404 КПК України, обов'язок апеляційної інстанції полягає в безпосередньому дослідженні доказів лише у перелічених в законі випадках, а саме: 1) при наявності клопотання учасників кримінального провадження про повторне дослідження обставин, 2) якщо ці обставини досліджені судом першої інстанції не повністю, або з порушенням.
Враховуючи вищевикладене та встановивши, що докази, які покладені в основу обвинувачення ОСОБА_7 досліджені всебічно, повно, з дотриманням процедури КПК України, яким надана відповідна оцінка, а захисник не навела переконливих аргументів щодо необхідності повторного дослідження доказів, а клопотання зводиться лише щодо незгоди з оцінкою досліджених доказів, то в такому разі суд апеляційної інстанції вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, про що винесена ухвала без видалення до нарадчої кімнати.
При цьому колегія суддів враховує постанову ВС від 16 березня 2021 року провадження N 51 -437 км 20 справа №154/2975/17 відповідно до якої сам по собі факт незгоди з висновками суду першої інстанції з приводу висунутого обвинувачення, не є підставою для повторного дослідження доказів в апеляційному суді. Повторне дослідження обставин є правом, а не обов'язком суду. Відмова в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту дослідження доказів, а про відсутність законних підстав та аргументованих доводів про таку необхідність.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які судом першої інстанції досліджені всебічно, повно і об'єктивно.
Як свідчать матеріали кримінального провадження і дані журналу судового засідання, органом досудового розслідування й судом першої інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому доводи обвинуваченого та його захисника про відсутність доказів саме умисного вбивства, умислу на вбивство не було, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.118 КК України, як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
Немає підстав вважати, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Ці заперечення обвинувачення були детально розглянуті судом першої інстанції та спростовані наведеними у його вироку доказами, а саме показами потерпілої ОСОБА_9 , яка показала, що померлий ОСОБА_11 був її рідним сином. Із ОСОБА_7 вони прожили разом близько 20 років. Її син ОСОБА_11 жив з ними разом останніх 9,5 місяців та завжди їм допомагав. Між ними були гарні стосунки, ОСОБА_11 називав ОСОБА_7 батьком, а він його сином. Фізично її син був сильніший за ОСОБА_7 . Щодо планування хати, то з коридору йде зал, потім кухня, де був диван і меблева стінка. Син жив у них на кухні, а вони з чоловіком жили в залі. З кухні жодних інших виходів немає. 04.07.2022 вона йшла через поле, коли їй подзвонила сусідка й повідомила, що ОСОБА_7 убив її сина. Десь через 1,5 години вона прибігла додому. ОСОБА_7 був побитий і п'яний, була кров на обличчі. Що він казав у той час, вона не пам'ятає, але про топорище він точно нічого не говорив. До події топорище було у будинку у коридорі. Потім вона не звертала уваги, де воно було. Це старе топорище, до сокири ОСОБА_7 зробив нове і щоденно на вулиці рубав дрова, вона неодноразово забирала сокиру з вулиці.
При додатковому допиті потерпіла ОСОБА_9 показала, що раніше між її сином ОСОБА_11 та співмешканцем ОСОБА_7 за останній рік декілька разів були конфлікти, причину яких вона пояснити не може. Також 3-4 рази такі конфлікти переростали у бійки. Самі конфлікти у них виникали, коли обоє були у стані сп'яніння, син тоді ставав агресивний. Останній конфлікт між ними був за 3 місяці до події.
Згідно показів свідка ОСОБА_22 , яка показала, що вони з ОСОБА_7 живуть по сусідстві. Були у нормальних стосунках. Потерпілого вона знала, ніяких стосунків з ним не підтримувала та охарактеризувати його вона ніяк не може. Літом 2022 року вона була вдома у с. Дмитрушки. Зранку бачила ОСОБА_7 і ОСОБА_11 . ОСОБА_7 заходив до неї, а ОСОБА_11 був на подвір'ї. Між ними все було нормально, раніше чула лише раз чи два, що вони між собою сварилися. Потім ОСОБА_7 прийшов до неї та сказав, що, мабуть, ОСОБА_11 помер і пропонував піти подивитися. Сам ОСОБА_7 був сильно побитий, обличчя було червоне та синє. Був випивший, але не сильно п'яний. При цьому був сильно переляканий.
Показами свідка ОСОБА_24 , яка показала, що обвинувачений ОСОБА_7 є її сусідом. Влітку 2022 року вони з сином, коли вийшли надвір, то побачили сусідку ОСОБА_22 та дядька ОСОБА_7 , який був побитий. ОСОБА_7 сказав, що треба подивитися, чи жива людина, тому вона викликала швидку. Викликати швидку була її ініціатива, ОСОБА_7 про це не казав. Сама в будинок не заходила та стояла від ОСОБА_7 на відстані 1-2 метра. ОСОБА_7 був увесь у крові і сказав, що вони побилися з ОСОБА_11 , він без свідомості, тому треба подивитися, чи він живий. Сам ОСОБА_7 був трохи випивший. Вона не чула ніяких суперечок ні того дня, ні раніше.
Показами свідка ОСОБА_26 , яка показала, що улітку 2022 року дядько ОСОБА_7 прийшов до неї додому та сказав викликати швидку і міліцію для ОСОБА_11 та сказав, що « ОСОБА_11 немає». Вона злякалася та спочатку нікого не викликала, пішла до сусідки ОСОБА_22 . Потім повернулася до будинку та викликала поліцію. Поліції по телефону вона повідомила, що треба приїхати в село, бо прийшов сусід та сказав викликати поліцію і швидку, бо він убив пасинка. По телефону її запитували, де зараз знаходиться ОСОБА_7 , чи вона не ходила до будинку, який мав зовнішній вигляд ОСОБА_7 , чи є хтось із чоловіків. Вона поліції повідомила, що ОСОБА_7 побитий. Також у поліції їй сказали, що вони швидку самі викличуть. Поки поліція їхала, то їй телефонували, та питали, де ОСОБА_7 . Із самим ОСОБА_7 до приїзду поліції вона не спілкувалася, але він також перебував на вулиці, в будинок не заходив, ніяких дій не вчиняв. По приїзду поліції вона перебувала на вулиці та бачила, що на ОСОБА_7 відразу наділи кайданки.
Згідно показів експерта ОСОБА_29 , якого було допитано в судовому засіданні в суді першої інстанції, на запитання прокурора показав, що у висновку № 05-7-02/206 від 05.07.2022 шосте питання, на яке ним не була надана відповідь, він зрозумів як питання про те, чи могла інша особа нанести ці тілесні ушкодження. Такі питання відносяться не до компетенції експерта, а до органів слідства, якими має встановлюватися особа підозрюваного, обвинуваченого. Експерт лише констатує наявність тілесних ушкоджень і причини смерті. Пояснюючи відповідь на питання під номером три, він може сказати, що в ділянку голови потерпілого нанесено не менше 5-6 ударів, а саме у волосисту частину - не менше 2 ударів, на що вказують наявні рани, і в лобну ділянку - 1 травматична дія (удар). В ділянку обличчя: 2 потиличних удари, 1 лобний. В обличчя не менше 2-3 травматичні дії. Не виключається спричинення ушкоджень в потиличній ділянці в час та при обставинах, вказаних у постанові слідчого. Крім того, наявні тілесні ушкодження на верхній та середній третині шиї справа, лівого надпліччя, третини правого плеча, поверхні лівого ліктьового суглобу, синці та садна на лівій кисті. На запитання сторони захисту про те, що набубнявіння головного мозку може бути викликане алкогольним сп'янінням, експерт наголосив, що дійсно таке можливо і це токсичне набубнявіння, але в даному випадку тут травматичне набубнявіння, що відбулося внаслідок черепно-мозкової травми. Крім забою-набубнявіння є забій-розміщення. На запитання захисника про силу удару та якою вона була - легкою, середньою чи іншою, експерт показав, що сама сила удару була достатньою для отримання тілесних ушкоджень. Питання щодо ступеня такої сили не є питання до експерта, це більше наукова практика. На запитання, чому експертом не було визначено ваги та зросту ОСОБА_7 , експерт повідомив, що зазначене питання не ставилося експерту при освідуванні. Крім того, визначення ваги та зросту встановлюється в двох випадках: при освідуванні дітей для встановлення віку та при статевих злочинах. Тим більше в одній постанові слідчого про призначення експертизи містилися питання як по трупу, так і по живій людині. Підтвердив, що додаткові матеріали для вирішення даного питання ним не витребовувались.
Вина ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується також дослідженими судом доказами:
- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 04.07.2022, відповідно до якого заступник начальника СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_30 прийняв усну заяву ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що 04.07.2022 перед 17 годиною в с. Дмитрушки Уманського району Черкаської області її співмешканець ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1., в будинку за місцем їх проживання по АДРЕСА_1 , умисно позбавив життя, тобто вбив її сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 171-172);
- даними протоколу огляду місця події від 04.07.2023, яким було оглянуто домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , в якому зафіксовано місце, де були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_11 , в тому числі кімнату житлового будинку, де був розміщений труп чоловічої статі ОСОБА_11 (т. 1, а.с. 173-179);
- даними протоколу огляду електронного носія інформації та копіювання інформації від 04.07.2022 та відеозаписом проведення огляду місця події від 04.07.2022;
- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.07.2022 (т.1 а.с. 189-191);
- даними протоколу № 424 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 04.07.2022, відповідно до якого ОСОБА_7 04.07.2022 о 20 год. 00 хв. перебував у стані алкогольного сп'яніння - 2,67 % (т. 1 а.с.192);
- даними висновку експерта № 05-7-02/206 від 05.07.2022, згідно з яким смерть ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми без ушкодження кісток основи, склепіння та лицевого черепа з крововиливами під м'які та тверді мозкові оболонки з забоєм-розмізченням і травматичним набряком-набубнявінням головного мозку. Травма в своєму перебігу ускладнилась з зовнішньою кровотечею та геморагічним шоком. Вказані ушкодження утворились від дії твердих тупих предметів, можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові (04.07.2022 близько 16:30 години) і носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Супутній діагноз: алкогольне сп'яніння. Периваскулярний кардіосклероз. Зональний жировий гепатоз. Вогнищевий склероз та літоматоз підшлункової залози (гістологічно). При судово-медичній (криміналістичній) експертизі рани лобної ділянки голови від трупа гр. ОСОБА_11 … ушкодження, що виникло внаслідок дії твердого тупого предмета, що в своєму складі містить ребро. Враховуючи характер розвитку ранніх трупних явищ трупного заклякання та трупних плям можна припустити, що смерть гр. ОСОБА_11 могла настати за 17-22 годин до початку судово-медичної експертизи. При зовнішньому дослідженні виявлено: верхньої та середньої третини шиї справа по задній поверхні, два садна лівого надпліччя, садна третини правого плеча по задньо-внутрішній поверхні, садно задньо-внутрішньої поверхні лівого ліктьового суглобу, синці-основних фаланг 3,4 пальців лівої кисті по тильній поверхні, садно в основі основної фаланги 3-го пальця лівої кисті, садно дистональної фаланги 4-го пальця лівої кисті по тильній поверхні. Дані тілесні ушкодження утворились від дії твердих тупих предметів, можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові (04.07.2022 близько 16:30 години) і при житті відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Будь-яких інших тілесних ушкоджень при судово-медичній експертизі трупа не виявлено. Можливість спричинення даних тілесних ушкоджень власноручно потерпілим ОСОБА_11 , або при падінні з висоти власного зросту, в тому числі і на тверду поверхню практично виключається, за виключенням садна задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, яке могло утворитись при падінні навзнак. Можливість спричинення частини тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_11 внаслідок нанесення сторонньою особою ударів кулаком рук можлива. Можливість спричинення частини тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_11 внаслідок нанесення сторонньою особою ударів тупим твердим предметом (дерев'яна рукоятка від сокири) по голові ОСОБА_11 , тобто за обставин про які надав пояснення ОСОБА_7 не виключається. Після отримання всіх тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_11 міг жити і самостійно рухатись на протязі досить короткого проміжку часу від декількох хвилин до декілька десятків хвилин. Після отримання всіх тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_11 міг жити до досить короткий проміжок часу до 30 хв. При судово-медичній (токсикологічній) у доставленому зразку крові трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено етанол в кількості 2,71 г/дм? (проміле), що на момент смерті людини з середньою стійкістю до алкоголю могло відповідати алкогольному сп'янінню сильного ступеня (т.1 а.с.196-201);
- даними висновку експерта № 05-7-01/333 від 26.07.2022, відповідно до якого у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено синці з переходом на ліву щічну ділянку на верхній та нижній повіках лівого ока, синці на верхній та нижніх повіках правого ока, садно верхньої третини лівої вушної раковини, синець лівої скронево-виличної ділянки, синець правої вушної раковини, садно передньої поверхні грудної клітки зліва, два садна в проекції 1-2 остистих відростків грудних хребців, два синці в нижній третині правої половини грудної клітки по задньо-пахвинній лінії. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, цілком можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові та освідуванні, і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7 , для власноручного нанесення не характерні. Утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7 , при падінні його з положення стоячи чи близько до нього на тверду поверхню малоймовірно. Утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7 , внаслідок нанесення сторонньою особою ударів кулаками рук по голові і обличчю цілком можливе. Тілесних ушкоджень при освідуванні ОСОБА_7 , які могли б вказувати на можливу боротьбу чи самооборону, не виявлено (т.1 а.с. 202-205);
- даними протоколу огляду предметів від 05.07.2022, яким були оглянуті паперові конверти та сейф-пакети, в які були упаковані вилучені в ході проведення 04.07.2022 огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 : 1 змив з правої руки тіла трупа; 1 змив з лівої руки тіла трупа; 1 змив рідини бурого кольору з підлоги біля трупа; 1 змив плями бурого кольору з килиму на підлозі в кімнаті № 2; скляна чарка з кімнати № 2; скляна чарка з кімнати № 2; наволочка з подушки на дивані, що розташований в кімнаті № 3; пластикова пляшка ємністю 0,5 л.; наволочка з подушки на дивані; дерев'яний табурет; простирадло з дивану; дерев'яне руків'я зі слідами РБК; наволочка з подушки на дивані, що розташований в кімнаті № 2; 2 дерев'яні уламки від табурету (т. 1 а.с. 206-209);
- даними протоколу огляду предметів від 05.07.2022, яким були оглянуті сейф-пакети, в які були упаковані вилучені в ході проведення 04.07.2022 особистого обшуку ОСОБА_7 : капці світло коричневого кольору зі слідами РБК; шорти світлого кольору в клітинку з плямами РБК (т. 1 а.с. 212);
- даними протоколу огляду трупа від 05.07.2022, в якому зафіксовані тілесні ушкодження ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 217-218);
- даними протоколу огляду предметів від 06.07.2022, яким були оглянуті паперові конверти та сейф-пакет, в які були упаковані вилучені в ході проведення огляду трупа ОСОБА_11 : марлевий тампон зі зразками крові трупа; зрізи нігтів (права рука); зрізи нігтів (ліва рука); д/к (дактилокарта) трупа; футболка біло-коричневого кольору (т.1 а.с. 221-222);
- даними протоколу відібрання зразків для проведення експертизи від 07.07.2022, відповідно до якого відібрано зразки у ОСОБА_7 (т.1 а.с. 224);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 23.09.2022 за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , проведеного в АДРЕСА_1 , в якому відтворено подію, яка мала місце 04.07.2022 близько 16 год. 40 хв. за фактом умисного вбивства ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с. 225-228);
- даними протоколу огляду електронного носія інформації та копіювання інформації від 23.09.2023 разом з диском марки «Sony» формату DVD+R-120min-4,7 GB з відеозаписом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_7 ;
- даними висновку експерта № 05-1-08/129 від 28.07.2022 разом з таблицею до висновку, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_11 відноситься до групи крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А, за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВ0. В слідах на марлевому тампоні зі змивом речовини бурого кольору з килима (об'єкт № 1) знайдена кров людини та виявлений антиген А. В слідах на марлевому тампоні зі змивом речовини бурого кольору біля трупа (об'єкт № 2) знайдена кров людини та виявлений антиген В. Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речових доказів та групову належність крові осіб, що проходять у справі, можна передбачити, що: антиген А, виявлений в слідах крові людини на марлевому тампоні зі змивом речовини бурого кольору з килима (об'єкт № 1), може походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В. Походження крові від підозрюваного ОСОБА_7 не виключається. Даних про походження крові від потерпілого ОСОБА_11 не виявлено; антиген В, виявлений в слідах крові людини на марлевому тампоні зі змивом речовини бурого кольору біля трупа (об'єкт № 2), може проходити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А. Походження крові від потерпілого ОСОБА_11 не виключається. Даних про походження крові від підозрюваного ОСОБА_7 не виявлено (т.1 а.с. 234-236);
- даними висновку експерта № 05-1-08/131 від 28.07.2022 разом з таблицею до висновку, відповідно до якого в слідах на наволочці (об'єкт № 1) знайдена кров людини та виявлений антиген А. В слідах на підковдрі (об'єкт № 2-7) знайдена кров людини та виявлений антиген А. Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речових доказів та групову належність крові осіб, що проходять у справі, можна передбачити, що: антиген А, виявлений в слідах крові людини на наволочці (об'єкт № 1), підковдрі (об'єкт № 2-7) може походити від особи (осіб) з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров може походити від підозрюваного ОСОБА_7 . Даних за походження крові від трупа ОСОБА_11 немає (т.1 а.с. 240-242);
- даними висновку експерта № 05-1-08/130 від 28.07.2022 разом з таблицею до висновку, відповідно до якого в слідах на наволочці з тканини-сітки (об'єкт № 1) знайдена кров людини та виявлений антиген В. В слідах на шматку тканини-сітки (об'єкт № 2) знайдена кров людини та виявлений антиген В. Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речових доказів та групову належність крові осіб, що проходять у справі, можна передбачити, що: антиген В, виявлений в слідах крові людини на наволочці з тканини-сітки (об'єкт № 1), шматку тканини-сітки (об'єкт № 2) може походити від особи (осіб) з групою крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. Кров може походити від трупа ОСОБА_11 . Даних за походження крові від підозрюваного ОСОБА_7 немає (т.1 а.с. 246-248);
- даними висновку експерта № 05-1-09/270,279 від 13.07.2022 разом з таблицею до висновку, відповідно до якого кров трупа ОСОБА_11 відноситься до групи крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А, за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВ0 (т.2 а.с. 1-3);
- даними висновку експерта № 428 від 25.08.2022, відповідно до якого ОСОБА_7 в період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він на даний час підозрюється, на будь-який психічний розлад, в тому числі і на тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності не страждав. ОСОБА_7 на той час за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 на даний час на будь-який психічний розлад не страждає. ОСОБА_7 в даний час за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 за своїм психічним станом може приймати участь в слідчих діях та приймати участь в судовому засіданні. ОСОБА_7 за своїм психічним станом застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_7 на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин не страждає, в зв'язку з чим застосування протинаркоманічного та протиалкогольного лікування не потребує. У ОСОБА_7 визначаються достатній рівень функціонування інтелектуально-мнестичної сфери; пасивність, вибіркова товариськість, емоційна згладженість, вольова нестійкість, обмеженість інтересів, схильність до вживання алкоголю. Оцінка поведінки особи в стані значного алкогольного сп'яніння входить до компетенції судових психіатрів. У період правопорушення ОСОБА_7 не знаходився у стані афекту, в тому числі, фізіологічного (т.2 а.с. 11-16);
- даними висновку експерта № 05-7-02/206/16 від 05.10.2022, відповідно до якого можливість настання смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , «тільки в результаті відкритої черепно-мозкової травми без ушкодження кісток основи, склепіння та лицевого черепа з крововиливами під м'які та тверді мозкові оболонки з забоєм-розмізченням і травматичним набряком-набубнявінням головного мозку, без перебігу ускладнення з зовнішньою кровотечею та геморагічним шоком» не виключається. В ділянку голови було нанесено не менш як 5-6 травматичних дій (ударів). В ділянку шиї було нанесено не менш як 1-2 травматичні дії (удари). В ділянку лівого надпліччя було нанесено не менш як 1-2 травматичні дії (удару). В ділянку правого плеча було нанесено не менш як одна травматична дія (удар). В ділянку лівого ліктьового суглобу було нанесено не менш як одна травматична дія удар. В ділянку лівої кисті було нанесено не менш як 2-3 травматичні дії удари. Можливість утворення рани лобної ділянки голови в сукупності з іншими тілесними ушкодженнями в ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за умов, та «відповідно до механізму, котрий відтворив підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час слідчого експерименту від 23.09.2022») не виключається. Всі ушкодження в ділянці голови розміщені в одній анатомічній ділянці, виникли незадовго до настання смерті й при оцінці тяжкості не розмежовуються (відкрита черепно-мозкова травма без ушкодження кісток основи, склепіння та лицевого черепа з крововиливами під м'які та тверді мозкові оболочки з забоєм-розмізченням і травматичним набряком-набубнявінням головного мозку. Травма в своєму перебігу ускладнилась зовнішньою кровотечею та геморагічним шоком. Вказані ушкодження утворились від дії тупих предметів, можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові (04.07.2022 близько 16:30 години) і носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя. При зовнішньому дослідженні виявлено: в верхній та середній третини шиї справа по задній поверхні, два садна лівого надпліччя, садна нижньої третини правого плеча по задньо-внутрішній поверхні, садно задньо-внутрішньої поверхні ліктьового суглобу, синці - основних фаланг 3,4 пальців лівої кисті по тильній поверхні, садно в основі основної фаланги 3-го пальця лівої кисті, садно дистальної фаланги 4-го пальця лівої кисті по тильній поверхні. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові (04.07.2022 близько 16:30 години) і при житті відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Відповідь на питання чи можливе спричинення тілесних ушкоджень внаслідок нанесення сторонньою особою численних ударів дерев'яним руків'ям, виходить за межі компетенції судово-медичного експерта, а є компетенцією досудового та судового слідства. Враховуючи характер розвитку ранніх трупних явищ трупного заклякання та трупних плям можна припустити, що смерть ОСОБА_11 могла настати за 17-22 годин до початку судово-медичної експертизи трупа. Можливість утворення тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , утворитися в час та при обставинах, вказаних в слідчому експерименті від 23.09.2022 з підозрюваним ОСОБА_7 не виключається. Згідно наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 «Правил проведення судово-медичної експертизи (дослідження) трупів» під час проведення експертизи (досліджень) трупів згідно п.п. 2.1.10 встановлюється стать, вік, будова ступінь вгодованості, довжина тіла…». Під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 встановлено, що він мав правильну будову тіла, задовільне живлення та довжину тіла 178 см. В зв'язку з відсутністю в постанові про призначення експертизи питання стосовно встановлення «ваги та зросту» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначення їх під час його освідування не проводилось. В зв'язку з відсутністю в постанові про призначення експертизи питання стосовно встановлення «загального розвитку тіло будови» ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначення їх під час його освідування не проводилось. Судово-медичних даних на момент освідування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за «фізичні вади які має ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрі могли б вплинути на можливість спричинення тілесних ушкоджень іншій особі правою чи лівою рукою не мається. В прямому причинному зв'язку вплив дії алкоголю на перебіг черепно-мозкової травми та настання смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перебуває. Можливість уникнення смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як би він не був у стані алкогольного сп'яніння» малоймовірна. В момент заподіяння тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , міг розташовуватись в будь-якому просторовому положенні по відношенню до нападника, за умови доступності травмованих ділянок тіла для нанесення йому ушкоджень. Можливість утворення тілесних ушкоджень в ділянці лівого надпліччя у ОСОБА_11 при обставинах вказаних ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в слідчому експерименті з останнім від 23.09.2022 не виключається. Можливість утворення тілесних ушкоджень в ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді відкритої черепно-мозкової травми без ушкодження кісток основи склепіння та лицевого черепа з крововиливами під м'які та тверді мозкові оболонки з забоєм-розміченням і травматичним набряком-набубнявінням головного мозку утворитись при умові, якщо ОСОБА_11 перебував в положенні сидячи на дивані, а ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наносив йому удари в положенні стоячи не виключається (т.2 а.с. 28-30);
- даними висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/102-22/9919-БД від 01.05.2023, разом з таблицями та додатками до висновку, відповідно до якого в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразків крові потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На поверхні наданих на дослідження шортів зі слідами РБК, тапочок зі слідами РБК виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на поверхні наданих на дослідження шортів зі слідами РБК та тапочок зі слідами РБК. Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на поверхні наданих на дослідження шортів зі слідами РБК та тапочку зі слідами РБК збігаються між собою, є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_11 і зразка крові підозрюваного ОСОБА_7 (т.2 а.с. 132-160);
- даними висновку експерта № СЕ-19/102-22/9922-БД від 01.05.2023 разом з таблицями та додатками до висновку, відповідно до якого на поверхні, наданого на експертизу, дерев'яного руків'я зі слідами РБК виявлені клітини з ядрами та сліди крові людини. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами та слідів крові людини, виявлених на поверхні, наданого на експертизу, дерев'яного руків'я зі слідами РБК. Генетичні ознаки клітин з ядрами та слідів крові людини, виявлених на поверхні, наданого на експертизу, дерев'яного руків'я зі слідами РБК збігаються між собою із генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_11 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_7 . Генетичні ознаки клітин з ядрами та слідів крові людини, виявлених на поверхні, наданого на експертизу, дерев'яного руків'я зі слідами РБК є змішаними, належить більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_11 і зразка крові підозрюваного ОСОБА_7 (т.2 а.с. 166-177);
- даними висновку експерта № СЕ-19/102-22/9914-БД від 01.05.2023 разом з таблицями та додатками до висновку, відповідно до якого на марлевих тампонах зі змивами з правої руки трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені клітини з ядрами та сліди крові людини. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами та слідів крові людини, виявлених на змивах з правої та лівої рук потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які наведені в таблиці результатів дослідження. Генетичні ознаки клітин з ядрами та слідів крові людини, виявлених на змиві з правої руки потерпілого ОСОБА_11 є змішаними, належать більше ніж одній особі та містять генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і зразка крові підозрюваного ОСОБА_7 . Генетичні ознаки клітин з ядрами та слідів крові людини, виявлених на змиві з лівої руки потерпілого ОСОБА_11 збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_7 (т.2 а.с. 183-194);
- даними висновку експерта № СЕ-19/102-22/9915-БД від 01.05.2023 разом з таблицями та додатками до висновку, відповідно до якого на поверхні наданих на дослідження зрізів нігтьових пластин з обох рук трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на поверхні наданих на дослідження зрізів нігтьових пластин з обох рік трупа ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які наведені в таблицях результатів дослідження. Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на поверхні наданих на дослідження зрізів нігтьових пластин з обох рук трупа ОСОБА_11 збігаються між собою, є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_11 (т.2 а.с. 200-215).
Колегія суддів вважає, що при дослідженні доказів, суд першої інстанції дотримався вимог ст.94 КПК України, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності і прийшов до обгрунтованого висновку, що докази в своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_7 в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Розглядаючи матеріали кримінального провадження колегія суддів не знайшла підтвердження доводів апеляційної скарги обвинуваченого та його захисника про те, що ОСОБА_7 вчинив умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.118 КК України.
За нормативним визначенням, умисне вбивство (ст.115 КК) з об'єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв'язком між указаним діянням та наслідком, а із суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.
Такі самі ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторони характерні й для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (ст.118 КК). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ст.115 КК, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст.118 КК, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
Згідно із ч.1 ст.36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної та достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч.3 ст.36).
Право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає в того, хто захищається, невідкладну необхідність у заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання.
Втім, стан необхідної оборони виникає не тільки в момент учинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з'ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.
Згідно п.2 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про необхідну оборону», при розгляді справ даної категорії суди повинні з'ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно нбезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
Відповідно до п.4 даної «Постанови» передбачено, що згідно ч.3 ст.36 КК України перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту, а згідно з ч.2 ст.38 КК України перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця, - умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання.
Таким чином, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов'язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
З фактичних обставин і матеріалів справи вбачається, що потерпілий ОСОБА_11 в ході сварки, яка виникла на грунті раптово виниклих неприязних віносин наніс обвинуваченому ОСОБА_7 тілесні ушкодження на що останній обурився та наніс потерпілому тілесні ушкодження, що призвели до смерті.
У день події відповідно до показань обвинуваченого ОСОБА_7 даними ним в судовому засіданні суду першої інстанції між ними неодноразово були суперечки та конфлікти, у тому числі з нанесенням ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, свідками яких була лише ОСОБА_9 , його співмешканка та мати потерпілого. Останній конфлікт був за три місяці до події. До поліції з приводу вказаного ОСОБА_7 не звертався. Того дня 04.07.2022 з обіду вони разом з потерілим ОСОБА_31 , перебуваючи за місцем проживання у АДРЕСА_1 , сиділи за столом, вживали спиртні напої, спілкувалися. Вони випили пляшку горілки та другу почали розпивати. В процесі спілкування між ними виник конфлікт, причину якого ОСОБА_7 пояснити не може. ОСОБА_11 почав його ображати, обзивати нецензурними словами, а потім розпочав бійку. ОСОБА_11 завалив його на диван та продовжив наносити хаотично удари. Кров у нього йшла і з вух, і з носа. У подальшому ОСОБА_11 припинив наносити удари та вийшов у другу кімнату, сказавши «ну подожди, щас побачиш». Він, обурений такою поведінкою потерпілого та вважаючи, що потерпілий його чимось уб'є, у цій же кімнаті, ближче до виходу, взяв до рук топорище, з яким направився до кімнати, де перебував ОСОБА_11 , зупинився у дверях між двома кімнатами та попередив останнього, якщо він продовжить вчиняти подібні дії, то ОСОБА_7 буде оборонятися. ОСОБА_11 лише засміявся, пригрозив, що вб'є та коли обвинувачений розвернувся до виходу з цієї кімнати, ударив його рукою в область лівого вуха. Після цього він почав бити ОСОБА_11 топорищем. Спочатку ударив у плече, на що ОСОБА_11 став розмахувати руками, намагаючись його вдарити. У подальшому він став наносити топорищем удари потерпілому у різні ділянки тіла. Більшість ударів були в область голови, потерпілий намагався уникнути цих ударів у голову, захищаючись руками. Точного положення, в якому вони були, він сказати не може, бо не пам'ятає, скоріше обличчям один до одного. У той час він про наслідки не думав, а лише захищався.
Колегія суддів не запречує того факта, що потерпілим наносились ілесні ушкодження по обвинуваченому ОСОБА_7 , однак згідно висновка експерта № 05-7-01/333 від 26.07.2022, відповідно до якого в обвинуваченого ОСОБА_7 наявні тілесні ушкодження, що утворилися від дії тупих твердих предметів, цілком можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові та освідуванні, і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Тілесних ушкоджень при освідуванні ОСОБА_7 , які могли б вказувати на можливу боротьбу чи самооборону, не виявлено.
За вказаних обставин, не дивлячись на заподіяння потерпілим ОСОБА_11 легких тілесних ушкоджень обвинуваченому ОСОБА_7 дані ушкодження не вказують на можливу боротьбу чи самооборону обвинувачного.
При цьому колегія суддів враховує ту обставину, що після того, як ОСОБА_11 припинив наносити удари обвинуваченому та вийшов у другу кімнату, тобто реальна загроза обвинуваченому ОСОБА_7 з боку потерпілого, у тому числі із застосуванням ножів, як про це зазначає захисник, були відсутні. Обвинувачений не вийшов з будинку, не покликав на допомогу, хоча така можливість у нього була, він взяв дерев'яне руків'я зайшов до кімнати ОСОБА_11 де наніс останньому зазначеним руків'ям топора низку ударів, в тому числі в ділянку голови було нанесено не менш як 5-6 травматичних дій (ударів).
Викладені обставини свідчать, що ОСОБА_7 не зазнав суспільно небезпечного посягання з боку потерпілого ОСОБА_11 , яке б створювало реальну загрозу заподіяння тяжкої шкоди його здоров'ю, і, він мав можливість уникнути подальшого конфлікту з боку потерпілого, а саме вийти з будинку та покликати на допомогу.
При цьому колегія суддів враховує ту обставину, що ОСОБА_7 не дивлячись на те, що як він зазначає сам, з потерпілим ОСОБА_11 у нього були часті скандали, останній його ображав, принижував, вчиняв бійки, обвинувачений погодився на пропозицію потерпілого разом вживати спиртні напої.
Таким чином врахувавши кількість нанесених ударів, знаряддя, яким наносились тілесні ушкодження (руків'я топорища), механізм їх утворення та локалізацію тілесних ушкоджень нанесених обвинуваченим ОСОБА_7 , які відповідно до висновку експерта № 05-7-02/206 від 05.07.2022, є тяжкими, виключає твердження ОСОБА_7 щодо самооборони від дій потерпілого ОСОБА_11 , а також його доводи в суді апеляційної інстанції про необхідність кваліфікації його дій за ч.1 ст.118 КК України, оскільки вищевказані обставини спричинення тілесних ушкоджень, свідчать про те, що такі дії ОСОБА_7 були спрямовані на умисне вбивство ОСОБА_11 .
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року та «Коробов проти України» від 21.10.2011року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Колегія суддів вважає, що докази у своїй сукупності поза розумним сумнівом підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Місцевий суд в межах своїх прав та обов'язків використав всі можливі заходи та способи для встановлення істини по справі, допитав обвинуваченого, потерпілу, свідків, експерта, дослідив письмові докази та прийшов до обґрунтованого висновку про достатність доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
Невизнання винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.115 КК України, а визнання його винуватості за ч1 ст.118 КК України, колегія суддів розцінює, як спосіб захисту та намагання пом'якшити кримінальну відповідальність за скоєне.
При цьому колегія суддів враховує стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_7 під час вчинення злочину, який відноситься до сильного алкогольного сп'яніння (2,67 проміле, що підтверджується протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння № 424 від 04.07.2022 на а.к.п.192 т.1), що в свою чергу впливає на здатність людини об'єктивно орієнтуватись в оточуючій обстановці, можливості достеменно запам'ятовувати послідовність та перебіг подій.
Колегія суддів перевіривши та дослідивши матеріали кримінального провадження, враховуючи конкретні обставини справи, спільне вживання спиртних напоїв приходить до висновку про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_7 необхідної оборони з метою захисту, а докази в своїй сукупності свідчать про наявність умислу ОСОБА_7 в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Також не знайшли свого підтвердження при розгляді матеріалів кримінального провадження доводи апеляційної скарги захисника про порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону в частині відсутності звукозаписів судових засідань.
В своїй апеляційній скарзі захисник вказує про відсутність звукозаписів судового засідання за 28 вересня 2022 року під час якого проводилося судом підготовче судове засідання та за 29 вересня 2023 року під час якого прокурор змінював обвинувачення в суді.
Згідно інформації яка міститься на технічному носії, звукозапис за 28 вересня 2022 року, під час якого проводилось підготовче судове засідання, наявний. При прослуховуванні та перегляді аудіо та відеофайлів, вони повністю відтворюються та відображають весь перебіг судового засідання. За 29 вересня 2023 року також наявний аудіо та відеофайл, який відтворює судове засідання. При цьому за 29.09.2023 наявні два файла, тобто зміна обвинувачення прокурором та продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 .
Доводи апеляційної скарги про істотне порушення вимог ст.23 КПК України в частині безпосередності дослідження доказів, а саме оголошення доказів не суддею, а прокурором, є необґрунтованими.
Так з журналу судового засідання та даних відеозвукозапису судового засідання вбачається, що при дослідженні доказів, зміст деяких з них було оголошено прокурором.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку судом першої інстанції не було порушено вимоги ст.23 КПК України.
Так в судовому засіданні в присутності всіх учасників процесу, судом безпосередньо досліджувались докази у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 , заслуховувались пояснення свідків, потерпілих, експерта, обвинуваченого та досліджувались письмові докази та в учасників кримінального провадження не виникало ніяких зауважень щодо порядку та процедури дослідження доказів в судовому засіданні, тому колегія суддів вважає, що вищезазначені доводи апеляційної скарги не свідчать про істотне порушення вимог КПК та не можуть слугувати підставою для скасування судового рішення.
За вказаних обставин, немає підстав вважати порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, як про це зазначає захисник.
Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не врахував наявність характеристики сусідів на ОСОБА_7 , те, що вказаний злочин став наслідком неодноразового фізичного та морального знущання з боку потерпілого, не враховано, що раніше ОСОБА_7 не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, не вчиняв дій для ухилення від органів досудового розслідування, добровільно приймав участь у слідчому експерименті, після зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт не вчиняв нових правопорушень, є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції розглянувши справу з'ясував всі дані про особу обвинуваченого та з урахуванням положень ст.50, 65 КК України призначив покарання в межах санкції ч.1 ст.115 КК України ближче до мінімальної межі, передбаченою санкцією статті обвинувачення.
При призначенні покарання суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.65, 66, 67 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до особливо тяжких, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, будь-яких осіб на утриманні не має, на спеціальних обліках не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, вчинив один епізод злочинної діяльності, часткове визнання вини, посилаючись на необхідність самозахисту, думка потерпілої, яка просила призначити сувору міру покараня, наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, відсутність пом'якшуючих покарання обставин.
При цьому районним судом врахована також поведінка потерпілого, а саме те, що потерпілий наносив обвинуваченому тілесні ушкодження та ображав його, непоправні наслідки, а саме смерть потерпілого. Позитивна характеристика від сусідів ОСОБА_7 , жителів с.Дмитрушки Уманського району Черкаської області в даному випадку не знімає відповідальність із ОСОБА_7 за вчинене кримінальне правопорушення. Всі інші доводи про які зазначає в апеляційній скарзі захисник не вказують про порушення судом першої інстанції питання щодо призначення покарання.
Також колегія суддів зауважує, що наведений перелік обставин у статті 66 КК України, які пом'якшують покарання, не є вичерпним, однак це є правом суду визнати такими, що його пом'якшують, й інші обставини, не зазначені у цій статті.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин, даних про особу обвинуваченого, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч.ч.2,3 ст.50 КК України може бути досягнута при призначені ОСОБА_7 покарання у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі, яке призначено в межах санкції ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, і буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначив, що: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
Переконливих аргументів, які б свідчили про порушення судом вимог статей 50, 65 КК України, або доводили явну несправедливість призначеного ОСОБА_7 покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі через його суворість, в апеляційній скарзі не міститься.
Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
На підставі вищевикладеного, наведені в апеляційних скаргах доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та необгрунтованості судового рішення. В звязку з чим апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника слід залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий - суддя -
Судді -