Справа № 528/1244/23 Номер провадження 33/814/258/24Головуючий у 1-й інстанції Вітківський М. О. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
08 лютого 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., за участі особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Гребінківського районного суду міста Полтави від 25 вересня 2023 року, -
Постановою судді Гребінківського районного суду міста Полтави від 25 вересня 2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 08.09.2023 року о 00 год. 30 хв. в м. Гребінка, Лубенського району, Полтавської області по вул. Магістральній 134, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «ЗАЗ-VIDA» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, зміна забарвлення шкіри, нечітка мова. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням алкотестеру «Драгер 6810», результат тесту становить 0,63 % проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Гребінківського районного суду міста Полтави від 25 вересня 2023 року, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідальність за знаходження біля автомобіля чи в ньому, навіть у стані алкогольного сп'яніння, законодавством не передбачена. В час коли під'їхали працівники патрульної поліції, транспортним засобом не керував.
На підтвердження своєї позиції апелянт посилається на те, що працівниками поліції було порушено положення про безперервну зйомку та надано докази, які спотворюють дійсні обставини, також звертає увагу дата відеофіксації не відповідає даті вчинення правопорушення.
Окрім того, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому поважність причин пропуску строку обґрунтовується тим, він участі у розгляді справи не брав, копію постанови отримав лише 09.10.2023 року, а скаргу подав 17.10.2023 року.
Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, адже твердження апелянта підтверджуються матеріалами справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 08.09.2023 року о 00 год. 30 хв. в м. Гребінка, Лубенського району, Полтавської області по вул. Магістральній 134, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «ЗАЗ-VIDA» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, зміна забарвлення шкіри, нечітка мова. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням алкотестеру «Драгер 6810», результат тесту становить 0,63 % проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 015122 від 08.09.2023 року, результатами тесту проведеного за допомогою алкотестеру (Драгер 6810) від 08.09.2023 року (а.с.4), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, а.с.3), направлення на огляд водія транспортного засобу, відеозаписом, долученими до матеріалів справи (а.с.8).
Однак, з такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 2.9а. ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП необхідна наявність одночасно двох умов:1) зафіксований належним чином факт керування транспортним засобом; 2) зафіксований належним чином факт перебування водія цього транспортного засобу в стані сп'яніння або його відмови від проходження відповідного огляду.
Згідно із п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Апеляційний суд, досліджуючи матеріали справи, дійшов висновку, що в них відсутній відеозапис, який проведений з дотриманням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом МВС від 18.12.2018 року №1026, відповідно до якого включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що запис розпочинається, з того моменту, коли між працівниками поліції відбувається розмова ОСОБА_1 , працівник поліції зазначає, що є різкий запах алкоголю, потрібно пройти огляд на стан сп?яніння, на що ОСОБА_1 - погодився, при цьому пояснюючи, що він спав та не керував автомобілем.
Тобто із даного відеозапису не вбачається факт керування ОСОБА_1 , автомобілем ЗАЗ-VIDA» д.н.з. НОМЕР_1 , який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 015122 від 08.09.2023 року що виключає доведеність вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом. Одночасно взято до уваги, що вказаний відеозапис, не може бути належним доказом, оскільки зафіксовані ним події, які відображені в протоколі, фактично не відповідають даті та часу, які були виставлені на відеокамері.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд, здійснивши аналіз усіх доказів, наявних у матеріалах справи, погоджується з доводами апеляційної скарги, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, вищенаведені обставини виключають наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відсутня об'єктивна сторона правопорушення - керування особою транспортним засобом.
З огляду на викладене, за відсутності доказів на підтвердження факту керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом, його причетність до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, не доведена, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Гребінківського районного суду міста Полтави від 25 вересня 2023 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Гребінківського районного суду міста Полтави від 25 вересня 2023 року - скасувати, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП) - закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин