Провадження № 33/803/441/24 Справа № 932/11193/23 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
12 лютого 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце служби: ІНФОРМАЦІЯ_2 , стрілець-помічник гранатометника, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -
на постанову судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),-
Постановою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп.
У постанові суду зазначено, що 06.11.2023 року близько 13 годин 40 хвилин солдат ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі, виконував обов'язки військової служби в стані алкогольного сп'яніння на території розташування ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , тестування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою аналізатора вмісту парів алкоголю «Алконт-М» №00219. Результат тестування - 0,96% (тест №865 від 06.11.2023 року). Солдат ОСОБА_1 скоїв вищевказані дії в умовах особливого періоду, тим самим скоїв правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вказує на незаконність та необґрунтованість рішення місцевого суду, просить постанову судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 грудня 2023 року скасувати.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 07.11.2023 року, посадовою особою було порушено вимоги ч.2 ст. 254 КУпАП щодо складання протоколу не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Так, у протоколі зазначено, що правопорушення, скоєне ОСОБА_1 виявлено 06.11.2023 року о 13 годині 40 хвилин. Однак протокол ДН-2/1299 про військове адміністративне правопорушення, складений 07.11.2023 року, без зазначення часу його складання, що унеможливлює з'ясування питання, чи був протокол складений протягом передбачених законодавством 24 годин.
Крім того вважає, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що 19.10.2022 року, внаслідок артилерійського обстрілу під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Нова Кам'янка Херсонської області, ним було отримано вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубатравму, не перебуваючи у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Протягом року лікувався, останній раз з 15 по 16 листопада 2023 року. Лікування стосувалось наслідків отриманої контузії та наслідків алкогольної залежності, внаслідок чого був звільнений за станом здоров'я у відставку.
На даний момент не працевлаштований, став на облік у центр зайнятості та працевлаштування. Займається пошуком роботи, на даний час доходів не має. Вважає, що суд першої інстанції упереджено поставився до нього, не врахував, що раніше він не притягувався до адміністративної відповідальності, має на утриманні трьох дітей, двоє з яких - неповнолітні, та призначив покарання у вигляді штрафу у максимальному розмірі, що є необґрунтованим та недоведеним.
В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив постанову суду першої інстанції - скасувати та пом'якшити йому стягнення.
Додатково суду пояснив, що він вже давно зловживає алкоголем, тривалий час лікувався та того дня перебував на робочому місці після вживання ліків, які містять алкоголь. Зараз його звільнено з військової служби, стоїть в центрі зайнятості, а тому не має фінансових можливостей сплатити штраф.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, - вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол ДНК-2/1299 про військове адміністративне правопорушення від 07.11.2023 року; результати тесту на алкоголь "Алконт-М" прилад № 00219.
Під час апеляційного розгляду були досліджені матеріали справи, які свідчать про таке.
Так, згідно протоколу ДНК-2/1299 про військове адміністративне правопорушення від 07 листопада 2023 року, складеного старшим офіцером відділення Військової служби правопорядку в гарнізонах військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_1 , 06.11.2023 року близько 13 годин 40 хвилин перебував на території розташування ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , з явними ознаками вживання алкогольних напоїв, про що було повідомлено посадових осіб Військової служби правопорядку ВЧ НОМЕР_1 . Близько 15.00 годин 06.11.2023 року до військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 було доставлено військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_4 солдата ОСОБА_1 з явними ознаками вживання алкогольних напоїв, а саме: запах алкоголю з рота, нечітка мова та хитка хода.
За рішенням посадових осіб Військової служби правопорядку військової частини НОМЕР_1 було проведено тестування солдата ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою аналізатора вмісту парів алкоголю "Алконт-М" № 00219. Результат тестування склав - 0,96 ‰ (тест № 8656 від 06.11.2023).
Отже, солдат ОСОБА_1 06.11.2023 року близько 13.40 годин виконував обов'язки військової служби в стані алкогольного сп'яніння на території розташування ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме виконання обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, що підтверджується результатом тестування - 0,96 ‰ (тест № 865 від 06.11.2023 року).
Під час складання протоколу свідки присутні не були, ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП, про що у протоколі міститься відповідний підпис ОСОБА_1 .
У графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено «Прошу суд суворо не карати, так як маю на утриманні трьох дітей (неповнолітніх). Провину свою визнаю в повному обсязі, каюсь. Алкоголь вжив тому, що погано себе почував, так як маю важку контузію».
Протокол підписаний ОСОБА_1 та ним отримано його другий примірник (а.с.1-2).
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5), вбачається, що в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , було проведено огляд ОСОБА_1 за допомогою приладу "АЛКОНТ-М №00219-15", результат огляду на стан сп'яніння - проба позитивна 0,96 ‰. В акті також зазначено, що з результатами ОСОБА_1 згоден, про що свідчить його особистий підпис.
Із результатів спеціального технічного засобу для встановлення стану алкогольного сп'яніння №865 від 06.11.2023 року (а.с.4) вбачається, що було проведено огляд ОСОБА_1 за допомогою приладу "АЛКОНТ-М №00219-15" та результат огляду склав: 0,96 ‰. З даними результатами ОСОБА_1 було ознайомлено, про що свідчить його особистий підпис.
Відповідно до копії Витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №359 від 15.12.2023 року, солдата ОСОБА_1 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (по особовому складу) від 08.12.2023 року № 129-РС звільнено з військової служби у відставку за підпунктом "б" (за станом здоров'я) відповідно до п.2 ч.4 ст.26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу".
Верховним Судом сформована правова позиція (постанови у справі 205/1993/17-ц від 25.04.2018 року, №131/1449/16-ц від 14.02.2018 року та інші) щодо тривалості особливого періоду та його дії на теперішній час, з огляду на положення ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто, слід констатувати, що в Україні діє особливий період.
Отже, аналіз досліджених під час судового та апеляційного розгляду доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у його перебуванні в стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду, тобто у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності належних та допустимих доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення є неспроможними.
Водночас суд апеляційної інстанції враховує, що сам факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння не оспорюється ним в поданій апеляційній скарзі.
Також апеляційний суд вважає неспроможними й доводи апелянта про допущені порушення вимог ч.2 ст. 254 КУпАП під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та не зазначення часу складання протоколу, що унеможливлює з'ясування питання, чи був протокол складений протягом 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Так, складення протоколу з порушенням процесуальних строків само по собі не може виключати склад адміністративного правопорушення, а стосується питання його допустимості протоколу як доказу, тобто його оформлення (збирання доказу) відповідно до встановленого законом порядку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За змістом положень ст.254 КУпАП, строк для складання адміністративного протоколу починає свій відлік після того, як в посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність в діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після виконання всіх необхідних процесуальних дій.
Як вбачається з результатів проведеного огляду на перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, проведеного за допомогою приладу "АЛКОНТ-М №00219-15"(а.с.4,5) огляд ОСОБА_1 за допомогою спеціального приладу здійснено 06.11.2023 року о 15 годині 05 хвилин.
Протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. ст. 172-20 КупАП щодо ОСОБА_1 складено на наступний день після проведення огляду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - 07.11.2023 року (а.с.1-2).
Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Тобто зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення часу його складання вимогами ч.1 ст. 256 КУпАП не передбачено. На переконання апеляційного суду, не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення часу його складання не може слугувати підставою для визнання протоколу неналежним доказом та не може свідчити про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Отже, наведене дає підстави вважати, що після отримання та опрацювання посадовою особою, уповноваженої складати протокол, достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, такий протокол стосовно ОСОБА_1 був складений відповідно до вимог ч.2 ст. 254 КУпАП.
Проаналізувавши апеляційні доводи про накладення на ОСОБА_1 занадто суворого стягнення, апеляційний суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.
У відповідності до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд першої інстанції в своїй постанові належним чином, з дотриманням загальних правил, передбачених статтею 33 КУпАП, врахував відсутність обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин та наявність пом'якшуючих обставин, а саме визнання ОСОБА_1 своєї провини.
Разом з тим, судом було взято до уваги надані ОСОБА_1 дані щодо його стану здоров'я, наявність на утриманні неповнолітніх дітей та підстави звільнення його з військової служби, на які останній посилається в апеляційній скарзі як на підставу для зменшення призначеного адміністративного стягнення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення, а тому підстав для зміни адміністративного стягнення чи закриття провадження у справі з підстав, визначених ч.1 ст.247 КУпАП, суд апеляційної інстанції не вбачає.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2023 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО