Справа № 761/3095/24
Провадження № 1-кс/761/2653/2024
24 січня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 231 000 000 007 51 від 17.07.2023, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, громадянин України, українець, з вищою освітою, водій Запорізького хлібзаводу № 3, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має дитину 2018 року народження, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120 231 000 000 007 51 від 17.07.2023.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 01.11.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 190 КК України, відповідно до якої останній підозрюється у вчиненні шахрайства, за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
До підозрюваного ОСОБА_4 21.12.2023 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.01.2024 строк досудового розслідування у вказаному провадженні продовжено до п'яти місяців, тобто по 30.04.2024.
Ухвалою слідчого судді від 29.12.2023 ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 31.01.2024.
На думку слідчого, продовжують існувати ризики вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших осіб у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та наполягав на його задоволенні з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність зазначених прокурором ризиків, відсутність у нього наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою та згідно з практикою ЄСПЛ передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК.
Вирішуючи питання існування зазначених ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зауважив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Характер інкримінованих підозрюваному злочинів свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує високу ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Крім того, вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та/або вчинити інше кримінальне правопорушення, відтак знаючи про фактичне місце проживання свідків та можливість безперешкодного спілкування з ними, не виключено, що ОСОБА_4 може впливати на них шляхом погроз, підкупу, шантажу чи примусу з метою зміни наданих ними показань.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих діянь.
Водночас слідчий суддя звертає увагу на те, що стороною захисту не надано доказів на спростування доводів прокурора щодо існування ризиків, а тому вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з клопотання та доводів прокурора, на теперішній час необхідно, зокрема, отримати висновки судових експертиз, провести інші слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні, необхідність у яких виникне під час здійснення досудового розслідування.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи сторони обвинувачення про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою необхідно продовжити.
При цьому, враховуючи матеріальний стан ОСОБА_4 , тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою по 23 березня 2024 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разів несення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1