печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5416/24-ц
09 лютого 2024 року Суддя Печерського районного суду м. Києва Хайнацький Є.С., перевіривши матеріали заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Центр» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Центр» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 в розмірі 30 501 грн. 36 коп.
Перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Центр» з доданими до неї матеріалами, суд встановив наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом
Як визначено у ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.
Як роз'яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У Постанові від 07 липня 2020 року у справа N 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі N 638/1988/17).
Як вбачається з вищевказаної заяви, її предметом є стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, враховуючи, що майно, з приводу якого виникла заборгованість, територіально знаходиться у м. Харкові, суд не вбачає підстав для розгляду заяви про видачу судового наказу Печерським районним судом м. Києва та дійшов висновку про направлення матеріалів заяви за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова за місцезнаходження майна.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 162, 258-260, 353, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, -
Справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Центр» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 - передати на розгляд за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова (61000, м. Харків, пр-т Перемоги, 52В).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 09.02.2024 року.
Суддя Є.С. Хайнацький