печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31520/23-к
03 жовтня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , особи, яка звернулась зі скаргою, ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого другого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 15.06.2023 про закриття кримінального провадження № 42021000000001503, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2021, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на постанову старшого слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 15.06.2023 про закриття кримінального провадження № 42021000000001503 від 19.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
В обґрунтування скарги, серед іншого, зазначає, що оскаржувана постанова слідчого є невмотивованою, її зміст не відповідає фактичним обставинам, а при її винесенні не було дотримано вимог ст. 110 КПК України. Так, вказує, що слідчий не допитав його, не надав пам'ятку потерпілого, не виконав дві ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, а зі змісту постанови не вбачається, які саме слідчі (розшукові) дії були здійснені з метою встановлення об'єктивних обставин кримінального провадження. Крім того, заявник зазначає, що в межах кримінального провадження виносились аналогічні оскаржуваній постанови про закриття кримінального провадження, які в подальшому були скасовані. З урахуванням викладеного, просить оскаржувану постанову скасувати, а також встановити термін для розслідування даного кримінального провадження та відзвітування слідчому судді про результат розслідування.
Особа, яка звернулась зі скаргою, ОСОБА_3 , в судовому засіданні доводи скарги підтримав у повному обсязі, зазначивши, що кримінальне провадження № 42021000000001503 закривається вже втретє, а уповноважені особи не здійснюють всебічне розслідування зазначених у його заяві обставин. Зміст постанови про закриття кримінального провадження від 15.06.2023 не відповідає фактичним обставинам. Просив задовольнити скаргу.
Керівником Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 , 15.08.2023 надано суду лист, в якому останній просив розглянути скаргу без участі слідчого у зв'язку зі значним навантаженням слідчих у службовій діяльності. Разом з тим, з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, надійшли матеріали кримінального провадження № 42021000000001503 від 19.07.2021.
Враховуючи принцип диспозитивності кримінального провадження, положення ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу за відсутності слідчого.
Слідчий суддя, заслухавши думку особи, яка звернулась зі скаргою, дослідивши скаргу, долучені до неї матеріали та матеріали кримінального провадження, надходить наступних висновків.
Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42021000000001503, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
Досудове розслідування у вказаному провадженні розпочато на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2021 у справі № 757/32905/21-к, якою зобов'язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою (повідомленням) ОСОБА_3 від 31.05.2021 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати розслідування, про що проінформувати заявника /а. м. 48-49/.
У вказаній заяві ОСОБА_3 зазначав про обставини невиконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2020 у справі № 761/3904/20, якою зобов'язано уповноважену особу Державного бюро розслідувань внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, на підставі заяви ОСОБА_3 від 28.01.2020, вх. №2032-20, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань /а. м. 51/.
Постановою старшого слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 15.06.2023 кримінальне провадження № 42021000000001503 від 19.07.2021 закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення /а. м. 95-96/.
Відповідно до ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою. Порушення строку її подання слідчим суддею протягом розгляду справи не встановлено.
Виходячи зі змісту ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Частина 2 ст. 9 КПК України закріплює обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження повинна бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Разом з цим, слідчим при закритті кримінального провадження зазначених вимог закону не дотримано, постанова від 19.07.2021 є такою, що винесена передчасно, на підставі не повно проведеного досудового розслідування, без всебічного, повного, об'єктивного дослідження даних.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, слідчий, обґрунтовуючи свій висновок про відсутність в діянні службових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, зазначає, що в ході досудового розслідування на офіційний письмовий запит старшого слідчого другого відділу управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , в порядку ст. 93 КПК України, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, за вихідним № 25366-21/11-02-6347/21 від 21.10.2021 повідомлено, що на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2020 у справі № 761/3904/20, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019100000000580 від 20.05.2019. На підставі зазначеного слідчий дійшов до висновку, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 19.03.2020 у справі № 761/3904/20 виконана.
Частиною 1 статті 382 КК України встановлено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Частиною 2 вказаної статті передбачено кримінальну відповідальність за ті самі дії, вчинені службовою особою.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, характеризується прямим умислом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим не було витребувано матеріали з кримінального провадження № 62019100000000580 від 20.05.2019, яке, за доводами слідчого, було розпочате на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2020 у справі № 761/3904/20. Так, слідчий посилається на лист Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, за вихідним № 25366-21/11-02-6347/21 від 21.10.2021, в якому нібито йдеться, що на підставі зазначеної ухвали 20.05.2019 внесено відомості до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження № 62019100000000580.
В той же час доводи слідчого є нелогічними та не доведеними, оскільки, виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, відомості до ЄРДР було внесено на рік раніше, аніж винесено ухвалу слідчого суді Шевченківського районного суду м. Києва, та раніше, ніж ОСОБА_3 28.01.2020 написано заяву про кримінальне правопорушення, що є неможливим. Окрім того, в матеріалах кримінального провадження відсутній лист Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, за вихідним № 25366-21/11-02-6347/21 від 21.10.2021, на який посилається слідчий як на доказ виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2020 у справі № 761/3904/20.
Натомість в матеріалах кримінального провадження наявний лист № 25363-21/11-02-6347/21 від 21.10.2021, відповідно до змісту якого, на виконання ухвали слідчого судді у справі № 761/3904/21 ТУ ДБР у м. Києві внесено відомості до ЄРДР про неналежне виконання слідчим УП ГУ НП у м. Києві своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018100050004556 від 08.06.2018 /а. м. 59/.
Поряд із тим, заява ОСОБА_3 від 28.01.2020 про вчинення злочину стосувалась неправомірних, на його думку, дій співробітниками ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що, як вказував заявник підтверджується ухвалами слідчих суддів, що свідчить про неузгодженість між інформацією, яка наведена в заяві, та інформацією, на підставі якої було внесено відомості до ЄРДР.
Вказана заява в матеріалах закритого кримінального провадження відсутня (в ході розгляду скарги в суді надана заявником до матеріалів скарги), як і ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2020, про яку слідчий згадує в постанові про закриття кримінального провадження. Тому із матеріалів закритого провадження не вдалось встановити, які обставини і на якій підставі досліджував слідчий у кримінальному провадженні № 42021000000001503.
Крім того, в матеріалах кримінального провадження наявна, зокрема, постанова від 01.05.2023 про закриття кримінального провадження № 42021000000001503, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2021, однак слідчим було повторно винесено постанову від 15.06.2023 про закриття означеного кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.).
Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23736/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
З урахуванням викладеного, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001503 від 19.07.2021 не можна вважати проведеним повно, у зв'язку із чим скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слідчого про закриття кримінального провадження слід скасувати.
В межах скарги, що розглядається, ОСОБА_3 не висуває вимогу про скасування постанови слідчого від 01.05.2023 про закриття кримінального провадження, тому слідчий суддя, з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, не вбачає підстав для виходу за межі розглядуваної скарги та скасування постанови слідчого від 01.05.2023 про закриття кримінального провадження.
Прохання заявника в частині встановлення терміну для розслідування означеного кримінального провадження та відзвітування слідчому судді про результат розслідування, не підлягає задоволенню, оскільки виходить за межі повноважень слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування з огляду на положення ч. 2 ст. 307 КПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого другого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 15.06.2023 про закриття кримінального провадження № 42021000000001503, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2021, - задовольнити частково.
Постанову старшого слідчого другого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 15.06.2023 про закриття кримінального провадження № 42021000000001503, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2021, - скасувати.
Копію ухвали слідчого судді та матеріали кримінального провадження № 42021000000001503, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2021, направити до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
В задоволенні скарги в іншій частині - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1