"12" лютого 2024 р.
м. Київ
справа № 755/366/24
провадження № 2/755/1094/24
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та клопотання представника позивача ОСОБА_2 про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, подані в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_3 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення порядку користування квартирою,-
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 січня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без виклику/повідомлення сторін.
05 лютого 2024 року представником відповідачів ОСОБА_1 до суду подано письмове клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, вказуючи на важливість наслідків розгляду справи для сторони відповідачів.
07 лютого 2024 року представником позивача ОСОБА_2 до суду подано письмове клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, вказуючи на необхідність всебічного розгляду справи та на немайновий характер спірних правовідносин.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суд дійшов наступного.
Згідно ч. 2, 4, 6 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування;
3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;
5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. (ч. 2 ст. 274 ЦПК України)
Таким чином, процесуальний закон не забороняє проведення розгляду спорів немайнового характеру у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.
Як убачається із змісту ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року судом при визначенні порядку розгляду справи ураховано предмет її розгляду, який не належить до переліку справ, що підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження ( ч. 4 ст. 274 ЦПК України), ураховано немайновий характер справи та належність справи до категорії незначної складності, яку за правилами статей 19, 274, 279 ЦПК України доцільно розглянути у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін, роз'яснивши учасникам судового розгляду їх процесуальні права, відповідно до статті 274 ЦПК України.
ЄСПЛ неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Так, у рішенні від 25 квітня 2002 року ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» («Varela Assalino v. Portugal», заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. Заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, згідно практики Верховного Суду, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідачів та представника позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, оскільки вищезазначений спір віднесено до категорії справ незначної складності, для яких пріоритетним є швидке їх вирішення, та представниками у клопотанні про зміну порядку розгляду справи не зазначено об'єктивних підстав, необхідних для зміни встановленого судом порядку розгляду справи.
При цьому, заявники не надали переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.
Крім того, слід зазначити, що порядок розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без виклику/повідомлення сторін не є порушенням процесуальних прав учасників справи щодо реалізації ними захисту процесуальних прав та дотримання принципу диспозитивності, оскільки судом відповідно до закону надано можливість учасникам справи надати письмові заяви по суті позову та письмові докази на підтвердження заявлених фактів.
Керуючись ст.ст. 19, 274, 277 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та клопотання представника позивача ОСОБА_2 про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, подані в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_3 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення порядку користування квартирою, - залишити без задоволення.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет: http://dn.ki.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган