Справа № 172/2059/23
Провадження №2/190/70/24
06 лютого 2024 року м.П”ятихатки
П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.
з участю секретаря судового засідання Пронської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду міста П?ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив :
ТОВ «Коллект Центр» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75163357 від 28.08.2021 року в сумі 40875,61 грн., а також судового збору в розмірі 2684,00 грн., та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000.00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №27/01/2022, відповідно умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики №75163357, від 28.08.2021року, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » та ОСОБА_1 ..
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики №75163357 від 28.08.2021 року, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «Келлект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
28 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , було укладено договір позики № 75163357, відповідно до якого позикодавець надає позичальнику у власність грошові кошти у сумі 12000,00 грн., і яким визначено строк повернення кредиту 30 днів. Відповідно до п.1 Договору позики позикодавець зобов'язується передати позичальникові у власність грошові кошти на погоджених умовах договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики. Відповідно до п 2 укладеного Договору позики сума позики складає 12000.00 грн. строк позики складає 30 днів, процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 яка нараховується за кожен день користування позикою.
Позикодавець ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором позики №75163357 від 28.08.2021 року виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти у розмірі 12 000.00 грн., відповідачу, що підтверджується платіжним дорученням. В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 28 вересня 2023 року загальний розмір заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості складає 40875 грн. 61 коп., з яких: 12000.00 грн., - заборгованість за тілом кредиту; 28656,00 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; нараховані 3% річних 27,61 грн.; інфляційні втрати - 192 грн. Відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення наданих йому грошових коштів за укладеним договором позики, що й стало підставою звернення до суду. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит №75163357 від 28.08.2021 року у сумі 40875 грн. 61 коп., яка складається з наступного: 12000.00 грн., - заборгованість за тілом кредиту; 28656,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; нараховані 3% річних 27,61 грн.; інфляційні втрати - 192 грн. Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на сплату судового збору в сумі 2684,00 грн. та понесені витрати на правову допомогу у сумі 13000,00 грн.
Ухвалою судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області 08.12.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позову просить суд розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив; заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надав, своїм правом надання відзиву та заперечень на позовну заяву, не скористався.
Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, - у разі неявки учасника справи, повідомленого належним чином про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо останній не повідомив причини своєї неявки.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутності сторін, за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №75163357, відповідно до умов якого, згідно п.1 Договору Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату від суми позики. (а.с.4)
Відповідно до п. 2 Договору про надання позики : визначено суму позики 12 000,00 грн., строк позики - 30 днів, процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99%, яка нараховується за кожен день користування Позикою.
Відповідно до Договору Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Відповідно до положень Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с. 4). Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі
Відповідно до п.6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування (а.с. 5-11).
TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором позики №75163357 від 28.08.2021 року виконав належним чином,перерахувавши грошові кошти у розмірі 12000,00 грн.,відповідачу ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою вих..№17/02-2023 -14 від 17.02.2023 року, яка підписана електронним цифровим підписом (а.с.14-15).
З розрахунку заборгованості станом на 27 січня 2022 року, який підписано електронним цифровим підписом вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №75163357 від 28.08.2021 року складає 40 656,00 грн., з яких сума заборгованості за тілом 12 000,00 грн., сума заборгованості по процентам за користування 28656,00 грн.(а.с.12-13).
З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором №75163357 станом на 28.09.2023 року вбачається, що розрахунок заборгованості відповідача здійснено за період з 10.01.2023 року по 28.09.2023 рік, де загальна сума заборгованості складає 40 875 грн. 61 коп.: заборгованості за тілом- 12 000,00 грн,, сума заборгованості по процентам за користування- 28656,00 грн., 3% за користування коштами станом на 28.09.2023 р. становить 27 грн.61 коп., інфляційні витрати станом на 10.01.2023 року становить 192,00 грн.. (а.с.16).
Відповідно до договору факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» зобов'язується, здійснивши фінансування (оплату), прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів », і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » і боржниками (а.с.17-19).
Згідно витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №75163357 від 28.08.2021 року; сума заборгованості складає 40 875,00 грн., з яких сума заборгованості за тілом 12 000,00 грн, сума заборгованості по процентам за користування 28656,00 грн.(а.с.20-21).
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступає шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» належні ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Коллект Центр» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору (а.с. 23-27).
Згідно витягу з реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , за договором позики №75163357 від 28.08.2021 року; сума заборгованості складає 40875,61 грн., з яких сума заборгованості за тілом 12 000,00 грн, сума заборгованості по процентам за користування 28656,00 грн. (а.с. 28).
Відповідно до ст.3 Закону України Про електронну комерцію»(далі Закон) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 12000,00 грн., за тілом кредиту.
Що стосується вимог позивача про стягнення відсотків у сумі 28656.00 грн., суд зазначає наступне: як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.16) позивачем нараховані відсотки за користування кредитом за період з 10.01.2023 року по 28.08.2023 року, тобто станом на дату відступлення TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал». Відповідно до умов договору позики, строк дії договору встановлений сторонами на 30 днів, тобто до 27.09.2021 року включно. Відповідно до п.4 умов договору позики№75163357 від 28.08.2021 року встановлено, що проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дату отримання та повернення на залишок позики (а.с.4).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Так, у зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним вище договором позивач просить стягнути заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 28656,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначила: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч.2 ст.1050 ЦК України). Саме за це благо можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України»(п.п 81-85, 91).
Враховуючи, що позивачем нараховані відсотки за користування кредитом за межами строку кредитування, відтак у задоволенні вимог позивача в частині нарахування відсотків за користування кредитом, починаючи з 28.09.2021 року, слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Вимоги позивача про стягнення відсотків за користування позикою в період з 20.08.2021 року по 19.09.2021 року в сумі 7164 грн. 00 коп. підлягають до задоволення,
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 01.10.2014 у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки не надавав своєчасно первісному кредитору, TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а згодом і ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до умов договору. Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за вищевказаним кредитним договором.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Суд погоджується з розрахунком 3% річних та інфляційних втрат, які здійснені позивачем до 24 лютого 2022 року, де нараховані 3% річних складають 27 грн. 61 коп., а інфляційні втрати 192 грн. 00 коп. Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу неповернуті, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за договором позики у сумі 19383 грн. 61 коп., яка складається з: 12000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7164 грн. 00 коп. - відсотки за користування кредитом, 27 грн. 61 коп. - 3% річних , 192 грн. 00 коп. - інфляційні втрати.
В решті вимог позивача слід відмовити за необґрунтованістю.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - 1661 грн.61 коп. судового збору, тобто пропорційно від суми задоволених позовних вимог..
Також, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Виходячи із приписів ст.137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката включають в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, суми компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлених умовами договору про надання правничої допомоги.
Позивачем на підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги, надано:
-копію договору №02-01/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023 року, де Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» надає ТОВ «Коллект Центр» правову допомогу;
-прайс-лист АО «Лігал-Ассістанс» з якого слідує, що видом послуг та оплата за надані послуги, становить: за усну консультацію (з вивченням документів) - 2000 грн., за складання позовної заяви становить - 3000 грн., тобто всього сума становить 5000 грн.;
-заявку про надання юридичної допомоги №20 від 18.08.2023 року щодо надання правових (юридичних) послуг АО - ТОВ по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1
- витяг з акту №2 про надання юридичної допомоги від 22.08.2023року, ТОВ «Коллект Центр» в загальній сумі 13000,00 грн.;
- платіжну інструкцію №380790022 від 25.08.2023 року, з якої вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» на правову допомогу адвоката витратило 50 000 гривень (а.с.40-44). Отже з наданих документів в точній послідовності не прослідковується та не підтверджується позивачем, що ним витрачено на правову допомогу по даній справі 13000 грн.., оскільки сума яку просить стягнути не співпадає з наданим прайс-листом укладеним з АО «Лігал Ассістанс», крім того, також суд не бере до уваги надану платіжну інструкцію №380790022 від 25.08.2023 року, в зв'язку з тим, що в зазначеній платіжній інструкції вказана загальна сума - 50 000 грн. за надання правової допомоги згідно договору №02-01/2023 від 02.01.2023 року про надання правової допомоги, тобто мається велика розбіжність (та не зрозуміло яку саме надано правову допомогу, що в неї входить).
Отже суд вважає, що позивачем не доведено суму витрат за надання правової допомоги, тому в задоволенні даної вимоги слід відмовити.
Керуючись ст.ст.13,14, 82, 141, 223, 259, 263-265, 268,280-284,352,354 ЦПК України, суд.-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (код ЄДРПОУ44276926, адреса: м.Київ, вул.Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за договором позики №75163357 від 28 серпня 2021 року у розмірі 19383 (дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят три гривні) 61 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" ( код ЄДРПОУ:44276926, адреса: м.Київ, вул.Мечнікова, 3, офіс 306) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1661 (одна тисяча шістсот шістдесят одна) грн 61 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження :01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Головуюча суддя Ю.В.Кудрявцева