233 Справа № 233/424/24
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
про призначення підготовчого судового засідання
09 лютого 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12023052380000449 від 08 грудня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України,-
В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження,внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052380000449 від 08 грудня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України.
Справа підсудна Костянтинівському міськрайонному суду Донецької області.
Підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314КПК України - відсутні, тож слід призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Питання про склад осіб, які братимуть участь у справі - з'ясовано.
Клопотання про виклик свідків, учасниками судового провадження заявлені не були.
Зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України, відсутність заборон, зазначених у ч.4 ст.314-1КПК України, необхідно доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .
Прокурор, надавши суду відповідне письмове клопотання, яке підтримала у судовому засіданні, просила обрати, стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з підстав, викладених в клопотанні, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177КПК України станом на теперішній час не перестали існувати, а запобіжний захід, не пов'язаний із утриманням в умовах ізоляції, не надасть повної можливості контролювати обвинуваченого та забезпечити повне та всебічне розслідування кримінального провадження.
Захисник - заперечував проти задоволення клопотання прокурора та звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш м'який у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на безпідставність ризиків зазначених в клопотанні прокурора.
Обвинувачений - заперечував проти задоволення клопотання прокурора та звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш м'який у вигляді домашнього арешту за місцем проживання.
Суд, вислухавши учасників судового провадження, дослідивши заявлене прокурором клопотання та його вимоги, звертаючи увагу на клопотання сторони захисту та обвинуваченого, приходить до такого.
Відповідно до ч.3 ст.315КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 грудня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 слідчим суддею було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11 лютого 2024 року включно.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 перебуває на стадії підготовчого судового засідання, та завершити його розгляд до закінчення строку дії попередньої ухвали - не можливо, у зв'язку із проведенням відповідних процесуальних дій судового провадження.
Обговоривши з учасниками кримінального провадження питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та/або його зміни на більш м'який, суд вважає, що на час розгляду справи у підготовчому судовому засіданні, не зникли існуючи ризики, передбачені ст.177КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може спробувати: переховуватися від суду;вчинити інше кримінальне правопорушення.
Розглядаючи зазначене питання, судом враховується, що за вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЧ, що узгоджується з вимогами ч.5 ст.9 КПК України.
ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст.177КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення /зменшення/ ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Тримання під вартою, згідно до ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує особу обвинуваченого, разом з тим й те, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України, яке відповідно до вимог ст.12КК України відноситься до категорії тяжких злочинів з санкцією від 5 до 8 років позбавлення волі, а тому зазначає, що можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачають вимоги п.5 ч.2 ст.183КПК України.
Крім того, судом враховується наявність вищенаведених та передбачених ст.177КПК України, ризиків.
Відповідно до вимог ст.177КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч.1 ст.177КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку, коли така особа обвинувачується у вчиненні злочину: ризик того, що особа не з'явиться до суду; ризик того, що підозрюваний (обвинувачений), у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (справа «Пірузян проти Вірменії»).
Тож, зазначені та встановлені судом ризики виправдовують продовження відносно обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд погоджується із стороною обвинувачення, що у разі застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищезгаданим ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності вказаних ризиків не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на теперішній час не встановлено.
Враховуючи, що кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого, не даючи оцінки зібраним доказам, приймаючи до уваги тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у його скоєнні; дані про особу обвинуваченого, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, зазначені у ч.1 ст.177КПК України, вважає необхідним обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.
Згідно з практикою Європейського Суду, зокрема рішенням у складі Великої палати у справі «Labita v.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Тож, у суду не має підстав для задоволення потреби сторони захисту, щодо зміни запобіжного заходу, бо враховуючи все вищенаведене, така позиція захисника та обвинуваченого, на думку суду, викликана самим лише досягненням бажаного результату у виді звільнення з під варти обвинуваченого, що в жодному випадку не може бути підставою для зміни обраного раніше запобіжного заходу, а доводи сторони обвинувачення, враховуючи все вищезгадане, є більш пріоритетними під час вирішення питання щодо запобіжного заходу, в зв'язку з чим, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 та ч.3 ст.183КПК України, приймаючи до уваги, що відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останньому слід визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, 00 копійок з покладенням на нього певних обов'язків у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, передбачені ст.194КПК України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який на теперішній час продовжено Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.336КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
Відповідно до наказу №21-г/к від 27.04.2022 року встановлено особливий режим роботи Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області в умовах воєнного стану з 28.04.2022 р.
Зважаючи на особливий режим роботи Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області в умовах воєнного стану, враховуючи наявну небезпеку життю та здоров'ю учасників судового провадження, приймаючи до уваги перебування обвинуваченого в умовах ізоляції у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань(№4)», з метою забезпечення оперативності кримінального судочинства, є підстави прийняти рішення про участь сторін, у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у т.ч. з використанням власних технічних засобів через програмно-апаратний комплекс фіксування судового засідання (https://vkz.court.gov.ua).
Також суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання буд-яких інших клопотань від учасників судового провадження не надходило.
Керуючись ст.ст.314-316,336,376КПК України, суд, -,-
На підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052380000449 від 08 грудня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України призначити судовий розгляд на:
15 годину - 30 хвилин, 19 лютого 2024 року.
На судовий розгляд кримінального провадження в судове засідання викликати учасників судового провадження.
Судові засідання під час судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособовоу відкритому судовому засіданні та проводити в особливому режимі роботи Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області в умовах воєнного стану.
Надати можливість учасникам судового провадження, брати участь у судовому засіданні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у т.ч. з використанням власних технічних засобів через програмно-апаратний комплекс фіксування судового засідання.
Відеоконференцію проводити за веб-посиланням (https://vkz.court.gov.ua).
Доручити відповідальній особі відділу №9 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях скласти досудову доповідь щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Одночасно повідомити, про час та місце розгляду справи у суді: уповноваженого представника органу з питань пробації та направити копію ухвали.
Клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
У клопотанні сторони захисту, щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 - відмовити
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, терміном до:
08 квітня 2024 року - включно.
Обвинуваченого ОСОБА_5 тримати під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 своїх процесуальних обов'язків, у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, 00 копійок.
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; без дозволу суду не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає; утриматись від спілкування з потерпілою та свідками; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, служби, терміном до:
08 квітня 2024 року - включно.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Доручити Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань(№4)» забезпечити проведення відеоконференції в приміщенні цієї установи за участю обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань(№4)», зобов'язати службову особу цієї установи вручити обвинуваченму пам'ятку про її процесуальні права та обов'язки, а також перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.
Копію ухвали для відома направити учасникам судового провадження, а також начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань(№4)» для виконання та вручення обвинуваченому ОСОБА_5 із отриманням від останнього особистої розписки про вручення йому копії ухвали суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала, в частині продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення, а особою яка тримається під вартою з моменту отримання копії ухвали.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає
Суддя ОСОБА_1