м. Вінниця
08 лютого 2024 р. Справа № 120/13825/23
Вінницький окружний адміністративний суд в складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що пенсійний орган, здійснюючи перерахунок його пенсії, з 01 липня 2021 року та з 01 березня 2023 року застосував обмеження її максимальним розміром.
Вважаючи, що пенсійним органом протиправно застосовано обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся з цим позовом до суду із вимогами визнати протиправними дії щодо обмеженням пенсії максимальним розміром, а також зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію з 01 липня 2021 року по 28 лютого 2023 року, а також з 01 березня 2023 року з урахуванням змін прожиткового мінімуму, встановлених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка перераховується у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою від 13 вересня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02 жовтня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, відзив аргументований тим, що 16 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", якою передбачено, що з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення - 1,14, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії.
24 лютого 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", пунктом 2 якої встановив, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Згідно з абзацом 3 пункту 10 цієї постанови розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. На виконання згадуваних вище постанов пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача, проте під час такого застосовано обмеження пенсії максимальним розміром. За наведених обставин представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі № 120/3882/23 позов ОСОБА_1 задоволено. Зокрема, рішенням суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплатити з 01 липня 2021 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання зазначеного судового рішення пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача, проте під час такого з 01 липня 2021 року пенсію позивача обмежено максимальним розміром.
16 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році".
На виконання цієї постанови відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з нарахуванням індексації, внаслідок чого розмір пенсії позивача склав 38022,68 гривень, проте відповідач здійснює виплату позивачу пенсії у розмірі 36022,68 гривень у зв'язку із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром.
24 лютого 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", пунктом 2 якої встановив, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Згідно з абзацом 3 пункту 10 цієї постанови розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Отже, з 01 липня 2021 року пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі згадуваного вище судового рішення, внаслідок чого загальний розмір його пенсії склав 33723,43 гривень (фактично до виплати - 31534,22 гривень), а з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року пенсійний орган здійснив індексацію пенсії позивача, внаслідок чого розмір такої збільшився на 3405,48 гривень та 1500 гривень відповідно, а її загальний розмір з 01 березня 2022 року склав 38022,68 гривень (фактично до виплати - 36022,68 гривень, а з 01 березня 2023 року - склав 39606,95 гривень (фактично до виплати - 37606,95 гривень).
Вказані обставини підтверджуються відповідними розрахунками пенсії ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, врегульовано Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи") передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
У пункті 2 резолютивної частини цього рішення зазначено, що положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Приписами частини 7 статті 43 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Окрім того, відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII дія цього закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року, в той час коли пенсія позивачу призначена ще задовго до 01 січня 2016 року.
Проте варто зазначити, що частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі № 7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
За таких обставин внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774 від 06 грудня 2016 року зміни до частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Відтак внесені Законом № 1774-VIII до частини 7 статті 43 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни є повторним запровадженням нормативного регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, а тому слід констатувати, що ці зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі № 591/2109/17.
Особливу увагу слід звернути на те, що обмеження виплати пенсії позивача максимальним розміром обґрунтовано приписами частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що з урахуванням вищевикладеного є безпідставним.
Водночас слід врахувати те, що пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08 липня 2011 року передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Більше того, запроваджені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" № 911-VIII від 24 грудня 2015 року обмеження щодо виплати максимального розміру пенсії у зв'язку із викладенням частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в новій редакції, застосовуються до тих пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року, про що свідчить пункт 2 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів № 911-VIII від 24 грудня 2015 року.
Таким чином, аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що запроваджені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08 липня 2011 року та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" № 911-VIII від 24 грудня 2015 року обмеження щодо виплати пенсії максимальним розміром не застосовуються до пенсій, що призначені до набрання вказаними Законами чинності.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 360/1428/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17 та Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах від 17 квітня 2019 року у справі № 120/3965/18, від 03 липня 2019 року у справі № 120/4656/18 та ряду інших.
Судом встановлено, що пенсія ОСОБА_1 призначена задовго до запровадження Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08 липня 2011 року та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" № 911-VIII від 24 грудня 2015 року обмежень максимальним розміром виплату пенсій, що свідчить про неможливість їх застосування до спірних правовідносин.
Відтак суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно обмежено розмір пенсії позивача з 01 липня 2021 року по 28 лютого 2023 року та з 01 березня 2023 року, а тому задоволенню підлягають позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача в частині обмеження пенсії позивача максимальним розміром у згадані періоди та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01 липня 2021 року по 28 лютого 2023 року виплачувати позивачу пенсію за вислугу років, а також з 01 березня 2023 року без обмеження пенсії максимальним розміром, врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії.
Щодо позовних вимог в частині, що стосується зобов'язання відповідача виплачувати пенсію позивачу з урахуванням підвищення та надбавки як учаснику бойових дій, з урахуванням підвищення та надбавки як учаснику бойових дій, з урахуванням змін прожиткового мінімуму, встановлених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", то суд зазначає, що згідно з наявними у справі доказами підвищення (надбавка) як учаснику бойових дій враховано пенсійним органом.
Водночас обмеження пенсії максимальним розміром стосувалося не так вищезазначених складових пенсії, як нарахованої позивачу пенсії в цілому.
Відтак суд не вбачає необхідності зазначати в резолютивній частині судового рішення конкретні складові видів додаткових підвищень та надбавок, які нараховані позивачу, позаяк задоволення судом позовних вимог у спосіб зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії з 01 березня 2023 року без обмеження її максимальним розміром і має наслідком для відповідача здійснити виплату усіх нарахованих сум без будь-якого обмеження.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Що ж стосується встановлення судового контролю, то відповідно до змісту частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду і має застосовуватись у виключних випадках.
Водночас позивач, вказуючи на необхідності встановлення судового контролю, не зазначає причин такої необхідності чи обставин, які б свідчили, що ухвалене судове рішення не буде виконано відповідачем.
Отже, за наведених обставин суд не знаходить достатніх та обґрунтованих підстав для встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01 липня 2021 року по 28 лютого 2023 року, а також з 01 березня 2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 липня 2021 року по 28 лютого 2023 року, а також з 01 березня 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)
Повний текст рішення суду складено 08.02.2024
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович