Рішення від 08.02.2024 по справі 120/15958/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 лютого 2024 р. Справа №120/15958/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Відділу №3 у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

17.10.2023 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Відділу №3 у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що як законний представник своєї неповнолітньої дитини звернувся до відповідача із заявою щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ та Закону України №1474-VIII від 14.07.2016 року.

09.09.2023 року відповідач листом №Г-5/6/0512-23/0512/5-23 повідомив заявника, що за відсутності відповідного рішення суду, правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, паспорт зразка 1994 року відсутні.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою від 23.10.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.10.2023 року представником відповідачів подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" №5492-VI кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Згідно з частиною 4 статті 21 вказаного Закону паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Водночас, постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ встановлено, що паспорт громадянина України видається після досягнення 16-річного віку.

Вказав, що позивач звернувся із заявою щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України не досягнувши 16-річного віку, крім цього останнім не дотримано порядку звернення в частині надання необхідних документів для отримання паспорта громадянина України зразка 1994 року, що передбачені розділом 3 Тимчасового порядку №456.

Враховуючи вищевикладене, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.

24.08.2023 року ОСОБА_1 як законний представник своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до Відділу №3 у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області із заявою щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ та Закону України №1474-VIII від 14.07.2016 року.

При цьому до заяви додано: свідоцтво про народження ОСОБА_2 , дві фотокартки 3,5х4,5, заповнена власноручно заява на видачу паспорта згідно додатку 1 до порядку видачі паспорта. Також в заяві зазначено, що позивач відмовляється від надання згоди на збір та обробку персональних даних, забороняє передачу даних до ЄДДР та присвоєння будь-яких ідентифікаторів особистості.

09.09.2023 року відповідач листом №Г-5/6/0512-23/0512/5-23 повідомив заявника, що за відсутності відповідного рішення суду, правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, паспорт зразка 1994 року відсутні.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно з частиною першою статті 92 Конституції України, виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" №2235-III від 18.01.2001 року визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно з пунктом 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992 року (далі - Положення №2503-ХІІ) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

20.11.2012 року прийнято Закон України №5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон №5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.

За змістом частини 1 статті 4 Закону №5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №5492-VI документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Водночас, частина 4 статті 13 Закону №5492-VI визначає, що особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб'єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.

Також окрему увагу суд звертає на те, що відповідно до частини 1 статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Тому, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що, в свою чергу, може створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав.

Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 року у справі №420/12574/21.

Відповідно до частини 4 статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини 1 статті 2 цього Закону (частина 5 статті 21 Закону №5492-VI).

При цьому, згідно з абзацом 2 частини 2 статті 21 Закону №5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону №5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок №302).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 року №745 (далі - Постанова №745), яка набрала чинності з 01.11.2016 року, внесено зміни до Постанови №302, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою №302.

Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302 (у редакції постанови Уряду №745), оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктом 131 вказаного Порядку також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.

Водночас, як встановлено судом, законний представник звернувся до відповідача із заявою, в якій просив оформити його сину - ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжки на підставі Закону України "Про громадянство України" та Постанови Верховної Ради від 26.06.1992 №2503-ХІІ "Про затвердження Положення про паспорт громадянина України".

Так, відповідно до пунктів 1, 2, Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Згідно з пунктами 12, 13 Положення №2503-ХІІ видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.

Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Таким чином, за змістом норм Положення №2503-ХІІ право на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ виникає в особи після досягнення нею 16-річного віку, за умови особистого звернення з відповідною заявою за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України.

Разом із тим, частиною 2 статті 21 Закону №5492-VI чітко встановлено, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком №302 також визначено, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №456 від 06.06.2019 року, затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок №456), який визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку №456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".

Пунктом 3 Тимчасового порядку №456 встановлено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України: 1)особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто; 2)особі, яка досягла 16-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники).

Таким чином, положення Тимчасового порядку №456 у частині правила про оформлення та видачу паспорта громадянина України особам, що досягли 16-річного віку, не відповідають ані Закону №5492-VI, ані Порядку №302. Відтак, в силу частини 3 статті 7 КАС України, яка передбачає, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, суд не застосовує положення Тимчасового порядку №456 в частині щодо оформлення паспорту зразка 1994 року особам після досягнення 16-річного віку.

У такому випадку, при визначенні віку особи із якого виникає право на отримання паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, слід застосовувати норми Закону №5492-VI та Порядку №302, які передбачають, що кожен громадянин України який досяг 14 - ти річного віку може отримати паспорт громадянина України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 року у справі №420/5353/20.

Крім того, в контексті правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), які належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт №2503-XII, та зважаючи на наявність у громадянина України права на отримання паспорту у формі книжечки суд вказує, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, має право на отримання паспорту громадянина України зразка 1994 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 року у справі №819/2190/17 та від 24.09.2020 року у справі №340/2618/19, у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2020 року у справі №120/72/20-а.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки є протиправними, а відтак, для належного захисту порушених прав неповнолітньої дитини, слід зобов'язати відповідача оформити та видати такий паспорт.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи відсутність судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст.2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257, 258, 263, 295, 297 КАС України -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Відділу №3 у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_2 в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 );

Законний представник позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 );

Відповідач: Відділ №3 у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (вул. О. Довженка, 73, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37836770);

Відповідач: Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37836770).

Суддя Дончик Віталій Володимирович

Попередній документ
116898013
Наступний документ
116898015
Інформація про рішення:
№ рішення: 116898014
№ справи: 120/15958/23
Дата рішення: 08.02.2024
Дата публікації: 12.02.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (17.10.2023)
Дата надходження: 17.10.2023
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії