ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22109/23
провадження № 2-а/753/51/24
06 лютого 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Сирбул О.Ф.
при секретарі - Кушнір А.А.
за участю
представника позивача - Голоденка В.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького УП ГУНП у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із адміністративним позовом до Дарницького УП ГУНП у м. Києві(далі по тексту - Відповідач) про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги мовтивує тим, що 10.11.2023 року рухаючись по Дніпровській набережній в місті Києві був зупинений працівниками поліції, з пояснень яких причиною зупинки було те, що на автомобілі на вітровому склі були сколи та тріщині в зоні роботи склоочисників, йому видали копію постанови серії ЕАТ № 8112411, з якої вбачається, що позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП та було прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягненні у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Позивач вважає вказану постанову про адміністративне правоворушення серії ЕАТ № 8112411 від 10.11.2023 незаконною, оскільки вона не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме не заповнена розбірливим почерком, а також посада, спеціальне звання та прізвище, ім'я, по-батькові відповідача не написані друкованими літерами взагалі нечетабельна, таким чином вказана постанова не відпов дає вимогам п. 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення. При винесенні постанови позивачу не було роз'яснено права та обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, тим самим було порушено п. 4.1. розділу IV Оформлення матеріалів про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху Наказу Міністерства внутрішніх справ № 77 від 26.02.2009 «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниківми Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезтечения безпеки дорожнього руху».
На підставі вищевикладеного позивач просить визнати неправомірними дії працівника поліції Дарницького УП ГУНП у місті Києві та скасувати постанову про адміністративне правоворушення серії ЕАТ № 8112411 від 10.11.2023.
Ухвалою суду від 06.12.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 18.12.2023 по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зазначив, що постанова про адміністративне правопорушення незаконна, просив скасувати постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення.
У судовове засідання представник відповідача не з'явився, надіслав лист про направлення матеріалів.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
У відповідності до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані обставини, відповідно ст. 33 КУпАП мають враховуватись і при накладенні адміністративних стягнень.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАТ № 8112411 від 10.11.2023, винесеною інспектором управління патрульної поліції в м. Києві Гаркуша О.М., позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою, звернувся до суду із позовом до відповідача Дарницького УП ГУНП у м. Києві про скасування зазначеної постанови.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 1 статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
У зв'язку із наведеним слід зазначити, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог
Статтею 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
У відповідності до частин першої, третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 зазначив, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі, й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Отже, заміна неналежного відповідача або залучення співвідповідача може здійснюватися до ухвалення рішення у справі за наявності відповідного клопотання учасника справи та за згодою позивача.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства випливає, що належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення.
Згідно матеріалів справи оскаржувану постанову винесено працівником іншого територіального органу поліції. А саме, складено постанову інспектором управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, старшим лейтенантом Гаркуша О.М.
Посадова особа, яка винесла оскаржувану постанову перебуває у трудових відносинах саме з Департаментом патрульної поліції, а не Дарницького управління поліціїГоловного управління Національної поліції у м. Києві.
Відповідно до «Переліку територіальних органів Національної поліції, що утворюються» затвердженого постановою КМУ від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено як юридичну особу публічного права - Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Відповідно, Дарницьке управління поліціїГоловного управління Національної поліції у м. Києві не може та не повинно відповідати за позовом при оскаржені постанови про адміністративне правопорушення винесеної працівником іншого територіального органу поліції - інспектором управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції.
Тому належним відповідачем по даній справі має бути саме Департамент патрульної поліції, а не Дарницьке управління поліціїГоловного управління Національної поліції у м. Києві.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інший орган а не той, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем пред'явлено позов до неналежного відповідача, в ході розгляду справи стороною позивача не було заявлено клопотання про заміну належного відповідача належним, або залучення до участі у справі належного співвідповідача, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 48, 77, 243-246, 250, 251, 286, Кодексу адміністративного судочинства України ст.ст. 9, 17, 18, 33, 178, 247, 251, 254, 258, 268, 284, 288, 293 КУпАП, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дарницького УП ГУНП у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: