08 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 140/18741/23 пров. № А/857/25193/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу 6 прикордонного Волинського загону (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року, ухвалене суддею Димарчук Т.М. у м. Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 140/18741/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини грошових доходів за період з липня 2015 року по 30 травня 2023 року, у зв'язку з порушенням встановлених строків нарахування та виплати грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів за період з липня 2015 року по 30 травня 2023 року, у зв'язку з порушенням встановлених строків нарахування та виплати грошового забезпечення.
16 листопада 2023 року Волинський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного Волинського загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з липня 2015 року по день фактичної виплати індексації 30 травня 2023 року.
Зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, яка виплачена 30.05.2023 року.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що індексація грошового забезпечення не входить до складу грошового забезпечення, а тому порушення строку виплати індексації грошового забезпечення не тягне за собою відповідальність у вигляді компенсації втрати частини доходів.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивач проходив службу у НОМЕР_2 прикордонному Волинському загоні (військова частина НОМЕР_1 ).
На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 23.03.2023 № 260-ОС позивач виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
З липня 2015 року по лютий 2018 року відповідач здійснював виплату індексації грошового забезпечення із затримкою. Зокрема, лише 30.05.2023 позивачу виплатив заборгованість з індексації грошового забезпечення за цей період у розмірі 46 426,33 грн.
27.06.2023 адвокат Каверін С.М. в інтересах позивача скерував адвокатський запит, де, крім іншого, просив нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з липня 2015 року по день фактичної виплати 30 травня 2023 року.
Листом від 06.07.2023 відповідач повідомив позивача, що правових підстав для виплати компенсації втрати частини доходів з липня 2015 року по 30 травня 2023 року немає.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Статтею 1 Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) передбачено те, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За змістом статті 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 даного Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктами 2, 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.
Апеляційний суд встановив те, що відповідач добровільно виплатив позивачу заборгованість індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року в сумі 46426,33 грн. - 30.05.2023 року.
Тобто, відповідач порушив строки виплати індексації грошового забезпечення позивача, за період з 28 лютого 2018 року по 30 травня 2023 року.
Отже, відповідач, одночасно із виплатою суми заборгованості мав обов'язок виплати позивачу суму компенсації втрати частини доходів за період з 28.02.2018 року по 30.05.2023 року, однак не виконав його.
Апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходу з липня 2015 року, тобто з місяця коли мала бути нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2022 року в справі № 460/4765/20.
Суд першої інстанції зробив вірний висновок право позивача на компенсацію втрати частини доходів, однак суд неправильно встановив, що відповідач має обов'язок здійснити виплату позивачу компенсацію втрати частини доходів за період з 01 липня 2015 року по 30 травня 2023 року.
Тому, підводячи підсумок наведеного, апеляційний суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 28 лютого 2018 року по 30 травня 2023 року, у зв'язку з порушенням встановлених строків нарахування та виплати індексації грошового забезпечення;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 28 лютого 2018 року по 30 травня 2023 року, у зв'язку з порушенням встановлених строків нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на наведені вище міркування, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги такими, що частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення адміністративного позову.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу 6 прикордонного Волинського загону (військова частина НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 140/18741/23 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 28 лютого 2018 року по 30 травня 2023 року у зв'язку з порушенням встановлених строків нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 28 лютого 2018 року по 30 травня 2023 року, у зв'язку з порушенням встановлених строків нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Постанова складена 08.02.2024 року