08 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 460/18680/23 пров. № А/857/25669/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року, ухвалене суддею Дорошенко Н.О. у м. Рівне, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у справі № 460/18680/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 14.06.2023 № 172050004062 про відмову у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 26.10.2022 року.
30 листопада 2023 року Рівненський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким у задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Приймаючи це рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на зниження пенсійного віку лише на 3 роки, зважаючи на те, що позивача проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01 січня 1993 року не менше 4 років, що засвідчує відповідне посвідчення і має право на зниження пенсійного віку 1 рік та початкове зниження пенсійного віку на 2 роки за проживання з моменту аварії та станом на 31.07.1986 року. Оскільки пенсія жінкам призначається у віці 60 років, а позивачка на момент звернення із заявою про призначення пенсії досягла 55 років, то позивачка не має право на призначення пенсії у віці 55, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржила позивачка, подавши апеляційну скаргу.
У апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивачка зазначає те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме статтю статті 55 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправильно порахувавши кількість років, які дають позивачці право на зниження пенсійного віку. Позивачка вважає, що має право на зниження пенсійного віку на 5 років, оскільки проживала до 01 січня 1993 року у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років, та після цієї дати по теперішній час, а також з моменту аварії та станом на 31.07.1986 року незалежно від кількості днів, що дає право на зниження пенсійного віку на початкову величину два роки.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивачка є особою потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4).
26.10.2022 позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За принципом екстериторіальності заяву позивачки від 26.10.2022 розглянуло Головне управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення від 01.11.2022 № 172050004062 про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку.
11.01.2023 року Рівненський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі № 640/48520/22, яке набрало законної сили 25.05.2023, яким визнав протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 01.11.2022 року № 172050004062 та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.10.2022 про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням висновків суду.
14.06.2023 року на виконання вищевказаного судового рішення відповідач прийняв рішення № 172050004062 про відмову в призначенні позивачці пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку, оскільки вік позивачки на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку становить 55 років 5 місяців 4 дні. Страховий стаж позивачки 33 роки 9 місяців 7 днів. Строк проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 - 1 рік 9 місяців 22 дні. При цьому, до періоду проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідач не врахував періодів навчання з 01.09.1986 по 16.06.1991 в Рівненському інституті водного господарства (територія якого не відноситься до забрудненої зони). Відтак, відповідач відмовив у призначенні позивачці вказаної пенсії з підстав відсутності необхідної кількості років проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, визначених ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.03.2003 року передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За нормою статті 26 вказаного Закону, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 29 років з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року.
Сторонами не заперечуються ті обставини, що позивачка на час звернення до відповідача досягла віку 55 років 5 місяців 4 дні та має страховий стаж 33 роки 9 місяців 7 днів.
Позивачка просить відповідача призначити пенсію зі зменшенням вказаного вище віку виходу на пенсію, як особі, яка постійно проживає в місті смт Рафалівка, Вараського району, Рівненської області, яке належить до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку на 2 роки, та додатково на 1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Виходячи з аналізу цієї норми, умовою для надання пенсії особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю зі зменшенням пенсійного віку на 2 роки, та додатково на 1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років, є те, що особа повинна була прожити або відпрацювати у цій зоні не менше 4 років станом на 1 січня 1993 року.
У іншому випадку питання про зменшення пенсійного віку не розглядається.
Крім того, початкова величина зниження пенсійного віку 2 роки встановлюється особам, які постійно проживали або постійно працювали у зоні посиленого радіоекологічного з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Додаткове зниження пенсійного віку на 1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років визначається залежно від часу проживання, роботи особи у зоні посиленого радіоекологічного контролю з моменту аварії.
Відповідно до статті 15 Закон № 796-XII, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 постанови правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи є:
документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);
Апеляційний суд встановив те, що позивачка має посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серії НОМЕР_1 .
Таке посвідчення, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 14 Закону № 796-XII, видається особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Апеляційний суд наголошує на тому, що позивачка має посвідчення, як особа, яка постійно проживала (не працювала, не навчалася) на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Отже, відповідне посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 засвідчує те, що позивачка постійно проживала, на час видачі відповідного посвідчення, у зоні посиленого радіологічного контролю та станом 1 січня 1993 року прожила не менше чотирьох років.
Зважаючи на наведене, позивачка має право на зниження пенсійного віку, кількість років зниження якого залежить від тривалості проживання позивачки в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Для встановлення права позивачки на початкову величину зниження пенсійного віку строком на 2 роки, необхідно встановити чи позивачка постійно проживала або постійно працювала у зоні посиленого радіоекологічного контролю з моменту аварії, тобто з 26.04.1986 року по 31 липня 1986 року, незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
На підтвердження факту проживання та праці на території посиленого радіоекологічного контролю, з моменту аварії, тобто з 26.04.1986 року по 31 липня 1986 року, позивачка надала довідку Рафалівської селищної ради Рівненської області від 10.11.2022 року № 02-24/1237, згідно із якою, позивачка з проживала в смт. Рафалівка, Вараського району, Рівненської області, яке належить до зони посиленого радіоекологічного контролю з моменту аварії, тобто з 26.04.1986 року по 25.08.1986 року.
Тобто, позивачка протягом періоду, що дає право на початкову величину зниження пенсійного віку строком на 2 роки (з моменту аварії по 31 липня 1986 року, незалежно від кількості днів), проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Отже, позивачка має право на початкову величину зниження пенсійного віку на 2 роки.
Оскільки додаткове зменшення пенсійного віку застосовується виходячи з розрахунку 1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю, але не більше 5 років, то для обчислення кількості років, на які додатково позивачка має право зменшити пенсійний вік, необхідно встановити час проживання, роботи позивачки у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
На підтвердження цих обставин позивачка надала довідку Рафалівської селищної ради Рівненської області від 10.11.2022 року № 02-24/1237, згідно із якою, позивачка, з 08.07.1991 року по час видачі довідки, проживає в смт Рафалівка, Вараського району, Рівненської області, яке належить до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 13.09.2022 року у справі № 556/1478/22 про встановлення факту проживання позивачки на території посиленого радіоекологічного контролю (смт Рафалівка, Вараського району, Рівненської області) в період з 06.09.1986 року по 23.06.1991 року не береться до уваги при встановленні часу проживання позивачки на території посиленого радіоекологічного контролю, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 235 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Водночас, як йшлося вище, відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 Порядку № 22-1, документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи є:
документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);
Тобто, Порядок № 22-1, передбачає вичерпний перелік документів, якими підтверджуються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення права громадян, що потерпіли від Чорнобильської катастрофи, на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.
При цьому, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення у вказаному переліку відсутнє.
З огляду на сказане, факт проживання позивачки на території посиленого радіоекологічного контролю (смт Рафалівка, Вараського району, Рівненської області) в період з 06.09.1986 року по 23.06.1991 року не може бути підтверджений судовим рішенням.
Проаналізувавши довідку Рафалівської селищної ради Рівненської області від 10.11.2022 року № 02-24/1237, згідно із якою, позивачка, з 08.07.1991 року по час видачі довідки, проживає в смт Рафалівка, Вараського району, Рівненської області, яке належить до зони посиленого радіоекологічного контролю, апеляційний суд встановив, що вказана довідка підтверджує факт проживання позивачки, протягом часу, вказаному у довідці, у смт Рафалівка, яка належить до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Однак, встановлення тривалості проживання позивачки в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що дає позивачці право на додаткове зменшення пенсійного віку є прерогативою відповідача, тому суд не може вдаватись до відповідних обчислень, виконуючи у такий спосіб функції органу, що призначає пенсію.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивачки від 26.10.2022 року про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з врахуванням висновків апеляційного суду у цій справі.
Отже висновки, які зробив апеляційний суд у цій справі свідчать про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 14.06.2023 № 172050004062 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним, а тому його необхідно скасувати.
При цьому, для ефективного захисту прав позивача, на підставі ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву позивачки від 26.10.2022 року про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка постійно проживала на території радіоактивного забруднення, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Отже, суд першої інстанції, при задоволенні цієї позовної вимоги, допустив порушення норм матеріального права, в частині порушення норм, які встановлюють порядок обчислення кількості років зменшення пенсійного віку.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права.
Апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги такими, що частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому її необхідно задовольнити частково, водночас, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позову шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 14.06.2023 № 172050004062 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву позивачки від 26.10.2022 року про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка постійно проживала на території радіоактивного забруднення, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Що стосується розподілу судових витрат, то апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Апеляційний суд встановив те, що за подання позову позивачка сплатила 1073,60 грн., а за подання апеляційної скарги 1610,40 грн., то на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 2684 грн.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року в справі № 460/18680/23 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 14.06.2023 № 172050004062 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.10.2022 року про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка постійно проживала на території радіоактивного забруднення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.10.2022 року врахувати, що:
- ОСОБА_1 має право на початкову величину зниження пенсійного віку на 2 роки;
- ОСОБА_1 має право на зниження пенсійного віку з розрахунку 1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю, але не більше 5 років, за період, що вказаний у довідці Рафалівської селищної ради Рівненської області від 10.11.2022 року № 02-24/1237.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Постанова складена 08.02.2024 року