09 лютого 2024 р.Справа № 520/15202/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М., Катунова В.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 по справі № 520/15202/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосфера" до Харківсської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 задоволено частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосфера" до Харківсської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
На зазначене рішення суду Харківською митницею подано апеляційну скаргу та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, первинно позивач звернувся до суду з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 апеляційну скаргу Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 по справі № 520/15202/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосфера" до Харківсської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - залишено без руху.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023, Харківській митниці поновлено строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023 апеляційну скаргу Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 по справі № 520/15202/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосфера" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - залишено без руху.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 повернуто апеляційну скаргу Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 по справі № 520/15202/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосфера" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Копію ухвали надіслано Харківській митниці в електронному вигляді та доставлено до електронного кабінету одержувача 27.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
02.01.2023 Харківська митниця повторно подала апеляційну скаргу з порушенням строків на апеляційне оскарження, одночасно з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання обгрунтовано тим, що право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, відповідач реалізував в межах розумного строку, необхідного для виправлення недоліку апеляційної скарги, що була повернута судом. Також вказує, що звернутись раніше з даною скаргою був позбавлений можливості з огляду на відсутність фінансування. Вважає, що наявні підстави для поновлення строків на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17).
Оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів уважає, що скаржником не наведено підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для повторного направлення цієї апеляційної скарги в період з 27.12.2023 (з дня отримання ухвали про повернення апеляційної скарги) по 02.01.2024 (день повторної подачі апеляційної скарги).
Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.
Одночасно колегія суддів зазначає, що звертаючись вперше з апеляційною скаргою скаржник вже пропустив строк на апеляційне оскарження. До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Отже, відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об'єктивними, не пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.
Крім того, невмотивоване задоволення заяви апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Колегія суддів зауважує, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.
Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правових позицій Верховного Суду з цього приводу, сформулював правові випадки коли процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено. Зокрема, це можливо у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Відповідачем у цій справі не дотримано одночасно всіх перерахованих вище умов, зокрема відповідачем порушено строк на первісне звернення, не продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й не вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги.
За таких обставин, Харківською митницею не наведено наявності поважних підстав несвоєчасного апеляційного оскарження, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, отже колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання Харківської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді Ральченко І.М. Катунов В.В.