06 лютого 2024 р.Справа № 520/19227/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
представника позивача - Кайдашов В.С.,
представника відповідача - Іващенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 17.11.23 по справі № 520/19227/23
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати Наказ Департаменту патрульної поліції України №838 о/с від 09 червня 2022 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, підписаний керівника (начальника) Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Євгеном Жуковим;
- зобов'язати голову Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Євгена Жукова вчинити певні дії - відновити порушені права позивача ОСОБА_1 шляхом скасування Наказ Департаменту патрульної поліції України № 838 о/с від 09 червня 2022 року i поновлення його на посаді.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
В період з 24 лютого по час розгляду даної справи в Харкові та області відбуваються активні бойові дії.
Зі змісту поданого до суду відзиву на позов встановлено, що особовий склад Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції був негайно викликаний до місця дислокації та залучений до виконання завдань територіальної оборони міста Харкова.
В той же час, позивач був відсутній на службі 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 05.03.2022, 09.03.2022, у зв'язку з чим т.в.о. заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_2 та заступником начальника управління - начальником відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Диняком Я.В., у приміщенні тимчасового перебування УПП в Харківській області ДПП, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Пушкінська, 2А, у присутності начальника УПП в Харківській області ДПП майора поліції Стрижак А.О., заступника начальника управління - начальника відділу чергової служби УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Приходька І.В., складено акти про відсутність на службі позивача у вищезазначені дні.
Відповідно до наказу Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП “Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії” від 09.03.2022 № 77 за фактом можливого порушення позивачем службової дисципліни, проведене службове розслідування за результатами якого прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» № 580-VІII (наказ ДПП від 09.03.2022 № 591 о/с).
Згідно вимог ч.7 ст.20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», та з урахуванням змін до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, внесених Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», що набули чинності 01.05.2022 накази Департаменту патрульної поліції «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» скасовані.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 13.05.2022 № 785о/с позивача було поновлено на службі в поліції.
Як вказано представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов, засобами поштового зв'язку на адресу позивача, що зазначена в його особовій справі, та з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні безпосереднього керівника, було направлено лист з повідомленням про поновлення на службу в поліцію.
Також, за допомогою вищезазначених засобів зв'язку, було повідомлено про необхідність прибуття до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 315-А в найкоротший термін та у разі неможливості вчасного прибуття, повідомити зручним для позивача способом щодо часу прибуття до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП.
В той же час, на підставі наказу начальника Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» від 14.05.2022 № 579 було розпочато службове розслідування стосовно можливого порушення окремими працівниками Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП службової дисципліни, серед яких був і позивач.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією було складено висновок службового розслідування від 26.05.2022, проведеного з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, зокрема, і позивача, який 26.05.2022 року затверджено начальником управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.
Так, зазначеним висновком, зокрема, встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в недотриманні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 2 та 3 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Дисциплінарною комісією встановлено, що позивач був відсутній на службі 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 05.03.2022 та 09.03.2022, що зафіксовано та підтверджується відповідними актами.
Також відповідно до розстановок сил та засобів відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП позивач не виходив на службу у вищезазначені дні.
Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що з метою детального встановлення обставин та причин, що призвели до можливого порушення службової дисципліни з боку позивача, а також реалізації його права на захист, засобами електронної комунікації 14.05.2022 за № 278/41/14/02-2022 було направлено виклик про необхідність прибуття, для надання відповідних письмових пояснень в рамках проведення службового розслідування, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків».
Позивач особисто надав письмові пояснення на відповідному бланку. Бланк пояснення повністю відповідає додатку до п. 14 розд. V Порядку № 893, що зазначено у його правому верхньому кутку.
Зі змісту службового розслідування вбачається, що інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції Жук Д.О. з 21.02.2022 по 26.02.2022 перебував на лікарняному медичний висновок № 547Е-54Т8-6366-4927 від 21.02.2022), а з 01.03.2022 офіційно повинен бути у щорічній відпустці згідно графіку та наказу УПП в Харківській області ДПП.
На період часу з 24.02.2022 по 05.03.2022 знаходився зі своєю родиною у підвальному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .
Зі слів опитуваного, 25.02.2022 у групі месенджера Телеграмм надійшло повідомлення про те, що збори відбудуться у торгівельно-розважальному центрі «Нікольський» (ТРЦ), але ті, хто перебував на лікарняному або у відпустці повинні чекати вказівок. Як зазначив автор позивач, 26.02.2022 він закрив лікарняний та отримав медичний висновок, після чого було повідомлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , на запитання про те, коли виходити на службу, останній відповів, що потрібне знаходитись у сховищі.
На період з 26.02.2022 знаходився у підвальному приміщені за вищезазначеною адресою та чекав подальших вказівок, табельну вогнепальну зброю не отримував, за місцем дислокації не прибував, вказівок не отримував. Опитуваний зазначає, що з 01.03.2022 повинен був перебувати у щорічній відпустці, але будь-яких вказівок від керівництва щодо зборів чи прибуття за місцем дислокації не отримував.
З 01.03.2022 по 05.03.2022 продовжував знаходитись у підвальному приміщенні за вказаною адресою без світла та зв'язку. 04.03.2022 вдалось частково зарядити мобільний телефон в автомобілі, здійснювались змоги вивезти сім'ю з небезпечного місця (Північна Салтівка), але не дійшовши до автомобіля потрапив під обстріл, снаряди влучили у сусідні будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . 05.03.2022 о 06.00 вдалося виїхати з Північної Салтівки до безпечного місця, про що було повідомлено командира взводу та співробітника Харківського управління ДВБ, котрий телефонував з приводу місця перебування опитуваного. З 06.03.2022 перебував в АДРЕСА_4 , у родичів (дядько), дану інформацію повідомив у телефонному режимі, з 06.03.2022 по 09.03.2022 повернутися не було фінансової можливості та не було палива. 09.03.2022 виїхав та вдалось заправити автомобіль, після чого 10.03.2022 здійснив виїзд самостійно, залишивши сім'ю, у місті Харкові. Опитуваний зазначив, що зателефонувавши командиру батальйону № 1 УГІП в Харківській області Д11І1 підполковнику поліції ОСОБА_4 , останній повідомив йому про те, що його звільнено з лав Національної поліції України з 09.03.2022. Після чого, зі слів опитуваного, він повернувся до сім'ї у місто Кропивницький та перебував там постійно.
Дисциплінарною комісією був опитаний командир роти № 4 батальйону УПП в Харківській області ДПП капітан поліції ОСОБА_5 який пояснив, що 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 05.03.2022 та 09.03.2022 особовий склад роти № 4 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП був залучений до несення служби. Інформація по несенню служби була доведена підпорядкованому підрозділу за допомогою службових чатів, а також особистими повідомленнями в месенджері. Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 жодного разу не прибув до визначеного місця несення служби. Місцезнаходження останнього невідоме з причини того, що він на зв'язок не виходив.
Опитаний командир батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП полковник поліції ОСОБА_4 , який в власному поясненні зазначив відомості, які аналогічні інформації викладеній в поясненні капітана поліції ОСОБА_5 .
Дисциплінарною комісією було встановлено, що позивач 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 05.03.2022 та 09.03.2022 самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на ДПП в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України.
З урахуванням порушень, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування, затвердженого 26.05.2022 начальником Департаменту патрульної поліції було видано наказ від 09.06.2023 № 838о/с «По особовому складу» про звільнення позивача зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Позивач не погоджуючись з правомірністю звільнення зі служби в поліції, звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції України №838 о/с від 09 червня 2022 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, підписаний керівника (начальника) Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Євгеном Жуковим з огляду на його правомірність.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Так, частиною першою статті 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Закону № 580-VIII).
Згідно з частиною першою статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно зі статтею 24 Закону № 580-VIII виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.
У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.
Частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, серед іншого, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частини друга статті 77 Закону № 580-VIII).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки (пункт 2); поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень (пункт 3); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (пункт 4); знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (пункт 8).
Відповідно до частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частинами першою - четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом частини першої, пункту 1 частини дев'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб
Згідно із частинами першою та другою статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Частинами першою та третьою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (частина сьома статті 19 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин першої та другої статті 21 Дисциплінарного статуту Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (частина третя статті 22 Дисциплінарного статуту).
Пунктом 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок №893, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі наказу начальника Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» від 14.05.2022 № 579 було розпочато службове розслідування стосовно можливого порушення окремими працівниками Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП службової дисципліни, серед яких був і позивач.
Підставою службового розслідування слугували обставини того, що інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 05.03.2022 та 09.03.2022 самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на ДПП в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного по всій території України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Начальником ДПП 26.05.2022 року затверджено висновок службового розслідування, проведеного з метою усебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками УПП в Харківській області ДПП, у тому числі і інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , за результатом чого застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді звільнення. Правовою підставою зазначено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 2 та 3 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179.
Спір у цій справі виник у зв'язку із застосуванням до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за грубе порушення службової дисципліни, невиконання посадових (функціональних) обов'язків, недотримання вимог статей 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 18 Закону № 580-VIII, Присяги працівника поліції у частині самоусунення 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 05.03.2022 та 09.03.2022 від виконання службових обов'язків як поліцейського від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, без будь-якого погодження з керівництвом, території дислокації підрозділу.
З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції вбачається, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
Суд враховує, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Судовим розглядом встановлено, що у березні 2022 року відносно ОСОБА_1 вже проводилося службове розслідування щодо ймовірного відхилення від служби позивача 25.02.2022 до 09.03.2022, за результатами проведення якого був складений та 09.03.2022 затверджений висновок, згідно якого застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за порушення позивачем вимог п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 2 ст. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 2, 3 п. 1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.
Наказом начальника УПП в Харківській області ДПП № 120 від 09.03.2022 року (який реалізовано наказом № 591 о/с від 09.03.2022) ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Разом з тим, в подальшому, наказ начальника УПП в Харківській області ДПП № 120 від 09.03.2022 року скасовано наказом № 281 від 12.05.2022, а наказ № 591 о/с від 09.03.2022 скасовано наказом № 785 від 13.05.2022 року.
Наказом ДПП № 579 від 14.05.2022 року «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» ініційовано проведення службового розслідування щодо обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками УПП в Харківській області ДПП, у тому числі і інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 , якого зобов'язано знаходитись на робочому місці у відділі адміністративної практики УПП в Харківській області ДПП.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту (в редакції, яка діяла до 01.05.2022 р.), дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Аналогічного змісту норми закріплені і в ст. 21 Дисциплінарного статуту (в редакції, яка діє з 01.05.2022 р.).
Враховуючи наведені вище норми Дисциплінарного статуту, колегія суддів дійшла до висновку, що днем виявлення дисциплінарного проступку, який вчинений позивачем та який полягав у відсутності позивача на службі 25.02.2022р.-09.03.2022р є 09.03.2022 - тобто день затвердження висновку службового розслідування, яке проводилося у березні 2022 року.
В свою чергу наказ Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» № 838 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції прийнятий 09.06.2022, тобто без дотримання місячного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, суд зазначає, що видання наказу начальника УПП в Харківській області ДПП № 120 від 09.03.2022 року (який реалізовано наказом № 591 о/с від 09.03.2022), згідно яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за дисциплінарний проступок, який полягав у відсутності позивача на службі 25.02.2022р.-09.03.2022р та подальше скасування наказу начальника УПП в Харківській області ДПП № 120 від 09.03.2022 року згідно наказу № 281 від 12.05.2022, наказу № 591 о/с від 09.03.2022 згідно наказу № 785 від 13.05.2022 року, не перериває строки притягнення до відповідальності, оскільки обставини, які були предметом службових розслідувань, які проводилися у березні 2022 та у травні 2022 стосуються одних і тих же обставин.
Колегія суддів зазначає, що порушення процедури при прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Тобто, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.
Враховуючи те, що відповідачем не було дотримано строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і зазначене порушення не є таким, що носить суто формальний характер, колегія суддів дійшла до висновку, що наказ начальника Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» від 09.06.2022 № 838 о/с в частині звільнення інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зі служби в поліції є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням порушення процедури притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, в частині дотримання строків притягнення до такої відповідальності, інші доводи сторін, на вирішення цього спору не впливають.
Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
На підставі цього, вимога позивача про поновлення інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Жука Дмитра Олександровича на посаді підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
У пункті 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58, зазначено, що днем звільнення вважається останній день роботи.
Отже день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах із роботодавцем.
Таким чином, колегія суддів приходить висновку, що позивача слід поновити на посаді з наступного дня за днем звільнення, тобто з 10.06.2022.
Відповідно до пункту 2 та 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення частині поновлення позивача на посаді.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
В той же час, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, в той час як відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність прийняття спірних рішень.
З урахуванням викладеного, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки колегія суддів дійшла висновку про задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 по справі № 520/19227/23 скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції "По особовому складу" від 09.06.2022 № 838 о/с в частині звільнення інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Жука Дмитра Олександровича зі служби в поліції.
Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції з 10.06.2022 року.
Судове рішення в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції з 10.06.2022 року, звернути до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 09.02.2024 року