про залишення позовної заяви без розгляду
Справа № 500/166/24
09 лютого 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Дерех Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та заперечення позивача на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 15.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 24.01.2024 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та надано позивачу п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, у такий спосіб: подати до суду заяву про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Позивач подав до суду письмову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 31.01.2024 (вх.№1391/24), в якій просить визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк. Вказав, що відповідач при звільненні позивача зі служби не проінформував та не надав позивачу письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, лише ознайомив з наказом Головного управління ДСНС України у Тернопільської області від 30.06.2021 № 109/64 про звільнення. Просить врахувати, що зазначений наказ про звільнення не містить сум про нараховане та виплачене грошове забезпечення і тому не може вважатися повідомленням про суми, нараховані та виплачені мені при звільненні. На думку позивача, ним не допущено пропуск строку звернення до адміністративного суду, беручи до уваги норми чинного законодавства. Звернув увагу суду на тому, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового, повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Також, на адресу суду від позивача надійшла заява від 05.02.2024 (вх.№1592/24) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій позивачем наведені аналогічні доводи, що і в заяві від 31.01.2024.
Крім цього, на адресу суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху. Вважає, що на момент звільнення позивача з військової служби 30.06.2021, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Визначаючись щодо наведеного, суд виходить з наступного.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
За практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ дізналася та повинна була дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом не ставиться в залежність від вказаних обставин, а вирішується з огляду на факт, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення такого права та не може змінювати момент, з якого позивач дізнався про порушення такого права.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
В ухвалі суду від 24.01.2023 судом встановлено, що з цим позовом позивач звернувся до суду 10.01.2023, тобто через шість місяців після того, як Уряд припинив дію карантину на всій території України.
Зважаючи на наведені вище міркування, суд вважає, що доводи позивача у позовній заяві про те, що строк звернення до суду ним не пропущений ґрунтуються на помилковому застосуванні закону.
Відлік тримісячного строку для звернення з цим позовом до адміністративного суду почався 19 липня 2022 року і мав би закінчитися 19 жовтня 2022 року, якби не приписи пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30 червня 2023 року. Протягом всього цього періоду (з 19 липня 2022 року до 30 червня 2023 року) позивач мав право - у межах строку - оспорити бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, яка виразилась у не нарахуванні та не виплаті за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 індексації грошового забезпечення.
Враховуючи наведене, суд не погоджується з твердженням позивача, що при вирішенні питання щодо строку звернення до суду з вказаним позовом, слід застосовувати положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції до 19.07.2022.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі №990/235/23.
Суд звертає увагу на тому, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи.
Слід зазначити, що учасники справи повинні дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Суд зауважує, що позивач проходив службу у Головному управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області та відповідно до витягу з наказу №Нк-109/64 від 30.06.2021 позивач знятий з усіх видів грошового забезпечення з 30.06.2021.
Поряд із цим, як слідує із наданих доказів та не заперечується самим позивачем, активні дії щодо відновлення свого порушеного права останній почав вчиняти лиш в грудні 2023 року.
При цьому, позивачем не наведено непереборних та об'єктивних перешкод, труднощів, які не залежали від його волі, що заважали позивачу звернутися до суду із позовом у встановлений законом строк.
З урахуванням наведеного, суд не встановив поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом, в тому числі з врахуванням обставин наведених у заяві від 31.01.2024.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За змістом частини п'ятнадцятої ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 вказаного Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 123, 171, 240, 241, 243 КАС України, суд
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Відмовити у задоволенні заяв позивача від 31.01.2024 та від 05.02.2024 про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Повний текст ухвали складено та підписано 09.02.2024.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 6, м. Тернопіль, 46011 код ЄДРПОУ: 38535547).
Головуюча суддя Дерех Н.В.