09 лютого 2024 року м. Рівне №460/454/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Виконавчого комітету Рівненської міської ради,
доВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправною та скасування постанови,
Виконавчий комітет Рівненської міської ради (далі - позивач) звернувся позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олійник А.Г. від 22.12.2023 ВП №73669273 про стягнення виконавчого збору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підстави накладати штраф у спірних правовідносинах відсутні, оскільки відповідач добровільно, до відкриття виконавчого провадження, виконав рішення суду.
Ухвалою суду від 17.01.2024 позовну заяву залишено без руху як таку, що подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надано строк для усунення недоліків.
Позивач недоліки позовної заяви усунув у строк і спосіб, встановлений судом.
Ухвалою суду від 31.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд справи на 09.02.2024, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Враховуючи положення ст.ст.175, 287 КАС України, суд вирішив спір за наявними матеріалами справи.
У судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідками від 01.02.2024 про доставку електронних листів.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Від відповідача жодних клопотань, інформації про причини неприбуття в судове засідання не надійшло.
Враховуючи положення ст.ст.205 268, 287 КАС України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, використавши дані комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", що функціонує в судах загальної юрисдикції відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2020 №30, та Автоматизованої системи виконавчого провадження, що функціонує згідно з Положенням про систему виконавчого провадження, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року у справі №460/11742/21 позов ОСОБА_1 до Рівненського міського голови Третяка Олександра Віталійовича, Виконавчого комітету Рівненської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено: стягнуто з Виконавчого комітету Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 354488,40 грн.
Рішення суду в частині стягнення суми заробітної плати за один місяць 15122,03грн допущено судом до негайного виконання.
Зазначене рішення набрало законної сили 12 серпня 2023 року.
На виконання рішення у справі №460/11742/21 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 354488,40грн судом 29 серпня 2023 року було видано виконавчий лист №1, стягувачем за яким є ОСОБА_1 , а боржником - Виконавчий комітет Рівненської міської ради.
22.12.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олійник А.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73669273 з виконання виконавчого листа №1, виданого 29 серпня 2023 року Рівненським окружним адміністративним судом у справі №460/11742/21.
22.12.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олійник А.Г. у виконавчому провадженні №73669273 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою постановлено стягнути з боржника, Виконавчого комітету Рівненської міської ради, виконавчий збір у сумі 35448,84грн (а.а.с.5, 6).
Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За приписами ч.1 ст.13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частинами 5, 6 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно із ч.4 ст.27 Закону №1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Пунктом 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, передбачено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Випадки, коли виконавчий збір не стягується визначені ч.5 ст.27 Закону №1404-VIII.
Таким чином, приймаючи одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, державний виконавець діє правомірно, відповідно до норм чинного законодавства.
Поряд з цим, згідно з ч.1 ст.27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що виконавчий збір є своєрідною штрафною санкцією майнового характеру за невиконання в добровільному порядку виконавчого документа, а обов'язковою передумовою стягнення виконавчого збору є вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Судом встановлено, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року у справі №460/11742/21 було виконано відповідачем добровільно 29 вересня 2023року - перераховано ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 285363,16грн. Це підтверджується платіжною інструкцією від 29.09.2023 №1141(а.с.8).
Одночасно, згідно з платіжними інструкціями від 29.09.2023 №1142 та від 29.09.2023 №1143 відповідачем як податковим агентом утримано із належних до виплати ОСОБА_1 коштів податок на доходи фізичних осіб у сумі 63807,91грн та військовий збір у сумі 5317,33грн (а.а.с.9,10).
Суд звертає увагу на те, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.02.2019 у справі №826/6583/14, від 20.03.2019 у справі №201/12340/16-а (2а/201/1042/2016) та від 04.06.2020 у справі №821/114/18, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Отже, відповідач, як податковий агент, відповідно до норм Податкового Кодексу України та, як страхувальник відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, зобов'язаний виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, утримавши з нього під час виплати законодавчо встановлені податки та збори.
Такий висновок викладено також у мотивувальній частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року у справі №460/11742/21.
Таким чином, Виконавчим комітетом Рівненської міської ради рішення суду у справі №460/11742/21 було добровільно і повністю виконано 29 вересня 2023 року - задовго до відкриття 22 грудня 2023 року виконавчого провадження №73669273.
Враховуючи встановлені обставини та правову природу виконавчого збору, суд дійшов висновку, що підстави як для винесення оспорюваної постанови, так і для відкриття виконавчого провадження були відсутні. Відповідно, протиправне стягнення виконавчого збору спричинить необґрунтовані майнові втрати відповідача.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
У сукупності викладеного, з метою ефективного захисту прав відповідача, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати оспорювану постанову про стягнення виконавчого збору.
Отже, позов підлягає до задоволення.
Враховуючи положення ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Виконавчого комітету Рівненської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постано задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олійник А.Г. від 22.12.2023 про стягнення виконавчого збору у сумі 35448,84грн (ВП №73669273).
Стягнути на користь Виконавчого комітету Рівненської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Виконавчий комітет Рівненської міської ради (вул.Соборна, 12А, м.Рівне, Рівненська область, 33000; ідентифікаційний код юридичної особи 04057758).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул.Замкова, буд.29, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 43316386).
Рішення складено 09 лютого 2024 року.
Суддя О.М. Дудар