09 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/285/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
05 січня 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду подано позовну заяву ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку раніше призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 з 01 жовтня 2020 року на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року № 21-356вих21 та з 01 лютого 2021 року на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року № 21-357вих21, у розмірі 60 відсотків від суми нарахованої місячної заробітної плати зі всіма складовими з обмеженням граничного розміру пенсії і граничного розміру заробітної плати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити виплату призначеної пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_2 з 01 жовтня 2020 року на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року №21-356вих21 та з 01 лютого 2021 року на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року №21-357вих21, у розмірі посадового окладу без обмеження його граничного розміру з перерахунком та виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 з 2010 року отримує пенсію в розмірі місячного посадового окладу годувальника відповідно до статті 50 Закону України №1789-XII. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі №440/5323/21 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21 квітня 2021 року №94 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 жовтня 2020 року - на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року №21-356вих21 та з 01 лютого 2021 року - на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року №21-357вих21, а також провести виплату з урахуванням фактично сплачених сум. На звернення позивача із заявою від 02.01.2023 листом від 25.01.2023 відповідач повідомив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі №440/5323/21 нарахований розмір пенсії з 01.10.2020 становить 31782 грн. 24 коп. (52970,40*60%), обмежений максимальним розміром, що відповідає десяти прожитковим мінімумам, установленим для осіб, які втратили працездатність, як передбачено абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру", а саме: з 01.10.2020-17120 грн., з 01.12.2020-17690 грн. Нарахований розмір пенсії з 01.02.2021 становить 32256 грн. (53760 грн.*60%), обмежений максимальним розміром, що відповідає десяти прожитковим мінімумам, установленим для осіб, які втратили працездатність, як передбачено абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру", а саме: з 01.02.2021 - 17690 грн., з 01.07.2021 - 18540 грн., з 01.12.2021 - 19340 грн., з 01.07.2022 - 20270 грн., з 01.12.2022 - 20930 грн. Позивач вказує, що обмеження граничного розміру пенсії при здійсненні їх перерахунку є протиправними, оскільки вважає, що на спірні відносини не поширюється частина 19 статті 86 Закону України №167-XII, тому пенсія ОСОБА_2 , яка призначена йому у 2010 році у зв'язку із втратою годувальника, має виплачуватись у розмірі посадового окладу ОСОБА_3 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/285/24. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22 січня 2024 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 23-29/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачу призначена пенсія по втраті годувальника на утриманця ОСОБА_2 відповідно до частини 5 статті 50 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII. 20.04.2021 ОСОБА_1 звернулася за перерахунком пенсії у зв'язку з втратою годувальника, призначеної згідно Закону №1789-XII, надавши довідки Полтавської обласної прокуратури №21-356вих21 від 13.04.2021 про складові заробітної плати станом на 11.09.2020 та №21-357вих.21 від 13.04.2021 про складові заробітної плати станом на 01.01.2021. Рішенням відділу перерахунків пенсій №1 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області управління пенсійного забезпечення №94 від 21.04.2021 відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю правових підстав. У подальшому на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 по справі № 440/5323/21 пенсійним органом здійснено перерахунки пенсії з 01.10.2020 та 01.02.2021 з урахуванням довідок Полтавської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії №21-356вих21 від 13.04.2021 та №21-357вих21 від 13.04.2021. Пояснює, що нарахований розмір пенсії з 01.10.2020 становить 31782 грн. 24 коп. (52970,40*60%), обмежений максимальним розміром, що відповідає десяти прожитковим мінімумам, установленим для осіб, які втратили працездатність, як передбачено абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону України “Про прокуратуру”, а саме: з 01.10.2020 - 17120,00 грн.; з 01.12.2020 - 17690,00 грн., а нарахований розмір пенсії з 01.02.2021 становить 32256,00 грн. (53760.00*60%), обмежений максимальним розміром, що відповідає десяти прожитковим мінімумам, установленим для осіб, які втратили працездатність, як передбачено абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону України “Про прокуратуру”, а саме: з 01.02.2021 - 17690,00 грн.; з 01.07.2021 - 18540,00 грн.; з 01.12.2021 - 19340,00 грн.; з 01.07.2022 - 20270,00 грн. ; з 01.12.2022 - 20930,00 грн.; з 01.03.2023 - 20930,00 грн. Вважає таке обмеження максимальним розміром правомірним, посилаючись на висновки постанови Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №580/5238/20, у якій Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону України "Про прокуратуру", та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Положення Закону №3668-VI не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Відтак відповідач вважає, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
22 січня 2024 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України /а.с. 82-83/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі №440/285/24 /а.с. 89-91/..
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійним органом з 01.09.2010 призначено пенсію по втраті годувальника ОСОБА_3 , що підтверджено протоколом №1433 від 14.12.2010, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 54/.
13.04.2021 Полтавською обласною прокуратурою складено довідку №21-356вих21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_3 , що враховується для перерахунку пенсії за відповідною посадою старшого слідчого, що прирівняна до посади прокурора відділу обласної прокуратури станом на 11.09.2020 (розмір грошового забезпечення 52970,40 грн.), а також довідку №21-357вих21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_3 , що враховується для перерахунку пенсії за відповідною посадою старшого слідчого, що прирівняна до посади прокурора відділу обласної прокуратури станом на 01.01.2021 (розмір грошового забезпечення 53760 грн.) /а.с. 70,71/.
20.04.2021 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугою років на підставі зазначених довідок /а.с. 65/.
21.04.2021 відділом перерахунків пенсій №1 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Управління пенсійного забезпечення прийнято рішення №94, яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно заяви від 20.0.2021 /а.с. 66/.
Не погодившись з цим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ України в Полтавській області від 21.04.2021 №94 про відмову у перерахунку пенсії;
зобов'язати відповідача з 11.09.2020 на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 13.04.2021 №21-356вих.21 та з 01.01.2021 на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 13.04.2021 №21-357вих.21 здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі посадового окладу відповідно до статті 50 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ без обмеження її максимального розміру з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Позовні вимоги обґрунтувала посиланням на те, що пенсійним органом протиправно, як на її думку, відмовлено у перерахунку пенсії по втраті годувальника з огляду на підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників з 11.09.2020 та 01.01.2021.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі №440/5323/21, що набрало законної сили 05.11.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21 квітня 2021 року №94. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 жовтня 2020 року - на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року №21-356вих21 та з 01 лютого 2021 року - на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року №21-357вих21, а також провести виплату з урахуванням фактично сплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено /а.с. 11-14/.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі №440/5323/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- з 01 жовтня 2020 року на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року №21-356вих21, де нарахований розмір пенсії з 01.10.2020 становить 31782 грн. 24 коп. (52970,40 * 60%), до виплати з 01.10.2020 по 30.11.2020 - 17120,00 грн., з 01.12.2020 по 31.12.2020 -17690,00 грн., з 01.01.2021 по 28.02.2021 - 17690,00 грн., з 01.03.2021 по 30.06.2021 - 17690,00 грн., з 01.07.2021 по 30.11.2021 - 18540,00 грн., з 01.12.2021 по 30.04.2026 - 19340,00 грн. /а.с. 34/;
- з 01 лютого 2021 року на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року №21-357вих21., де нарахований розмір пенсії з 01.02.2021 становить 32256,00 грн.(53760,00 * 60%), до виплати з 01.02.2021 по 28.02.2021 - 17690,00 грн., з 01.03.2021 по 30.06.2021 - 17690,00 грн., з 01.07.2021 по 30.11.2021 - 18540,00 грн., з 01.12.2021 по 30.04.2026 - 19340,00 грн. /а.с. 103/.
На звернення ОСОБА_1 щодо стану виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області надано відповідь листом від 25.01.2023, яким повідомлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі №440/5323/21 нарахований розмір пенсії з 01.10.2020 становить 31782 грн. 24 коп. (52970,40*60%), обмежений максимальним розміром, що відповідає десяти прожитковим мінімумам, установленим для осіб, які втратили працездатність, як передбачено абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру", а саме: з 01.10.2020-17120 грн., з 01.12.2020-17690 грн. Нарахований розмір пенсії з 01.02.2021 становить 32256 грн. (53760 грн.*60%), обмежений максимальним розміром, що відповідає десяти прожитковим мінімумам, установленим для осіб, які втратили працездатність, як передбачено абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру", а саме: з 01.02.2021 - 17690 грн., з 01.07.2021 - 18540 грн., з 01.12.2021 - 19340 грн., з 01.07.2022 - 20270 грн., з 01.12.2022 - 20930 грн. /а.с. 15/.
Не погодившись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження розміру пенсії після її перерахунку, здійсненого на виконання рішення суду у справі №440/5323/21 з 01 жовтня 2020 року на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року № 21-356вих21 та з 01 лютого 2021 року на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року № 21-357вих21, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов наступних висновків.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час призначення позивачу пенсії (2010 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися ст. 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1789-ХІІ).
Статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 01 жовтня 2011 року, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
За змістом статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення частини п'ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції :"Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України" ( 2790-12 ), "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), "Про державну службу" ( 3723-12 ), виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
Положення пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону №3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон №1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності Законом України №1697-VII "Про прокуратуру", за правилами абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом №1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п'ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №400/754/21.
Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, наведені вище висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №400/754/21 в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковими для врахуванням судом першої інстанції при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин та суд першої інстанції не має права відступати від висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі №589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувала правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14 жовтня 2014 року - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
Так, у постанові Верховного Суду від 21.12.2021 (справа № 580/5962/20), яка прийнята у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, Суд дійшов таких правових висновків:
«…колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувати правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.». «…внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний… на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Отже, позовні вимоги Особа-1 у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.».
Правовий висновок Верховного Суду, висловлений у справі №580/5962/20 застосовано Верховним Судом у інших справах, зокрема, №500/5077/21 (постанова від 29.06.2022), № 380/7330/21 (постанова від 14.09.2022), № 580/5239/20 (постанова від 30.03.2023), № 240/16449/20 (постанова від 06.04.2023), № 380/1163/21 (постанова від 17.05.2023).
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі №440/5323/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- з 01 жовтня 2020 року на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року №21-356вих21, де нарахований розмір пенсії з 01.10.2020 становить 31782 грн. 24 коп. (52970,40 * 60%), до виплати з 01.10.2020 по 30.11.2020 - 17120,00 грн., з 01.12.2020 по 31.12.2020 -17690,00 грн., з 01.01.2021 по 28.02.2021 - 17690,00 грн., з 01.03.2021 по 30.06.2021 - 17690,00 грн., з 01.07.2021 по 30.11.2021 - 18540,00 грн., з 01.12.2021 по 30.04.2026 - 19340,00 грн. /а.с. 34/;
- з 01 лютого 2021 року на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року №21-357вих21., де нарахований розмір пенсії з 01.02.2021 становить 32256,00 грн.(53760,00 * 60%), до виплати з 01.02.2021 по 28.02.2021 - 17690,00 грн., з 01.03.2021 по 30.06.2021 - 17690,00 грн., з 01.07.2021 по 30.11.2021 - 18540,00 грн., з 01.12.2021 по 30.04.2026 - 19340,00 грн. /а.с. 103/.
Таким чином, внаслідок перерахунків пенсії позивача з 01.10.2020 та з 01.02.2021 її розмір перевищив максимальний.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат.
Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26 грудня 2011 N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Окрім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що, неодноразово висловлюючи правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат, ЄСПЛ, не заперечуючи право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат, підкреслюючи водночас необхідність забезпечення прозорості, недискримінаційного характеру відповідних змін, не покладення надмірного тягаря на заявників внаслідок такого втручання держави. Така практика свідчить про достатньо широке поле для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення.
Наведене свідчить про те, що ЄСПЛ визнає можливість того, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи і з'ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.
За аналогічних обставин ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа Valkov and Others v. Bulgaria (заява № 2033/04); справа Khoniakina v. Georgia (заява № 17767/08)).
Хоча виплати соціального страхування є майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак обмеження максимальним розміром пенсій працівникам прокуратури не може вважатися порушенням їх права володіння цим майном, оскільки такі здійснені державою шляхом введення нових законодавчих положень з метою регулювання політики соціального забезпечення. Встановлені обмеження не є непропорційними та не призводять до порушення сутності пенсійних прав.
Водночас розмір пенсії працівників прокуратури, з урахуванням встановлених обмежень максимальною сумою, залишається вищим середньомісячного розміру пенсії в Україні. Тобто, встановлення максимального розміру пенсії для працівників прокуратури не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Тому встановлення максимального розміру пенсії не можна вважати таким, що поклало на працівників прокуратури надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном.
При цьому таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується не лише працівників прокуратури, а й інших категорій пенсіонерів, зокрема поширюється на пенсії, призначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення".
Зазначені вище висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №580/1950/21.
У постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №127/4267/17, на яку посилається позивач у позовній заяві, Верховний Суд не викладав висновків щодо застосування норм статті 86 Закону України №1697-VII. Крім того, постанови Верховного Суду, у яких викладено висновки щодо застосування норм права, які враховані судом при розгляді цієї справи, про що зазначено вище, прийняті пізніше за постанову Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №127/4267/17, на яку посилається позивач.
Висновки постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2020 у справі №127/4267/17 не підлягають обов'язковому врахуванню судом першої інстанції, оскільки в силу статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені виключно в постановах Верховного Суду, натомість відповідно до частини 7 статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату призначеної пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_2 з 01 жовтня 2020 року на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року №21-356вих21 та з 01 лютого 2021 року на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 13 квітня 2021 року №21-357вих21, у розмірі посадового окладу без обмеження його граничного розміру з перерахунком та виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Позивач скористався правом на звернення до адміністративного суду, заявлені у цій справі позовні вимоги розглянуті судом по суті. Проте, враховуючи обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 відсутні.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 78, 139, 229, 242-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич