Єдиний унікальний номер 727/10669/21
Номер провадження 1-кп/725/125/23
05.02.2024 Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021263090000117 від 31.08.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст.185 КК України, -
В провадженні Першотравневого районного суду м. Чернівці перебуває кримінальне провадження ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч. 3 ст.185КК України.
Через канцелярію суду від обвинуваченого ОСОБА_4 надіслано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, в обґрунтування якого зазначив, що обвинувачення відносно нього надумані, зібрані докази є незаконними, і таким чином, відсутні підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому просить обрати йому особисте зобов'язання.
Частиною 2 статті 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 . Заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання, вказуючи на його не обґрунтованість. Окрім того, заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування заявленого клопотання, прокурор посилався на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого умисних майнових злочинів, вчинення яких підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами. Санкція статті в якій обвинувачується ОСОБА_4 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі.
Клопотання обґрунтовує тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які виправдовують необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і такі, що зумовлені необхідністю запобіганням спробам - переховуватися від суду, як на території України, так і за її межами із урахуванням тяжкості вчиненого злочину та передбаченого у разі засудження суворого покарання; - незаконно впливати на потерпілих, свідків та запобіганню перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Таким чином вважає, що наразі продовжують існувати ризики, передбаченіст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, такі як переховування від суду, незаконний вплив на свідків та потерпілих, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив задовольнити його клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06.10.2021 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 025.12.2021 року. 08.11.2021 року ОСОБА_6 внесено заставу за обвинуваченого ОСОБА_4 в розмірі 35685 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.12.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з застави на тримання під вартою.
В подальшому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено ухвалою Чернівецького апеляційного суду до 05.05.2023 року.
Надалі ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.06.2023 року продовжено на 60 днів, в подальшому ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21.08.2023 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20.10.2023 року, яка залишена без змін ухвалою Чернівецького апеляційного суду м. Чернівці від 31.08.2023 року.
16.10.2023 року ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до 14.12.2023 року, яка залишена без змін ухвалою Чернівецького апеляційного суду м. Чернівці від 26.10.2023 року.
11.12.2023 року ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до 09.02.2024 року, яка залишена без змін ухвалою Чернівецького апеляційного суду м. Чернівці від 28.12.2023 року.
У вказаних ухвалах суду зазначено обставини, які стали підставами для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Статтею 177КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Судом встановлено, що станом на даний час провадження по справі продовжується, при цьому, суд вважає, що обставини, за якими судом було обрано обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід саме у вигляді взяття під варту, не відпали, інших суттєвих обставин, котрі давали б підстави для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.
При цьому, суд також враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, і які відповідно до ст.12 КК України, віднесені до тяжкого та нетяжкого злочинів.
За змістом п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Суд вважає, що наразі існують ризики, передбачені ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема можливість переховування від суду, оскільки ризик в цьому контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
При цьому, суд враховує, що запобіжний захід має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно зі ст.ст.7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06. 1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрю-вати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
При цьому, на думку суду, такі ризики як продовження вчинення інших кримінальних правопорушень, незаконний вплив на свідків та переховування від суду цілком доведені, а також, з урахуванням особи обвинуваченого, в своїй сукупності свідчать про очевидну недостатність застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого виду запобіжного заходу.
Інших суттєвих обставин, які б давали підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу судом не встановлені.
Таким чином, з врахуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігання спробам останнього вчинити інше кримінальне правопорушення, виникає необхідність в обранні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, на думку суду, не може запобігти зазначеним ризикам.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді утримання під вартою терміном 60 діб, а в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відмовити за необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.177, 178, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, -
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 04 квітня 2024 року.
Строк дії ухвали про тримання під вартою відносно ОСОБА_4 в Державній установі "Чернівецький слідчий ізолятор" встановити до 04.04.2024 року.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та начальнику Чернівецької установи виконання покарань відділу ДПтСУ в Чернівецькій області для відома та виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці ОСОБА_1 .